Суд: Чернівецький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Дата: 14 червня 2026 р.
Справа: №727/6226/26
Суддя: Дембіцька О. О.
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 червня 2026 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Дембіцька О.О., розглянувши за участю захисника Бігусяка М.В. апеляційну скаргу захисника Бігусяка М.В.на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 травня 2026 року, –
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 травня 2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124,122-4 КУпАП і на нього накладене адміністративне стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 грн. у дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Відповідно до постанови, 27.04.2026 року ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Caddy» д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу при зустрічному роз`їзді, допустив зіткнення з автомобілем «Porshe» д.н.з НОМЕР_2 під керуванням водійки ОСОБА_3 , чим порушив п.13.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_2 після зіткнення транспортних засобів залишив місце події, до якої був причетний, чим порушив п. 2.10.а ПДР України.
Такими діями водій ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
На судове рішення захисник Бігусяк М.В. подав апеляційну скаргу із проханням скасувати постанову в частині визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП та закрити провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що ОСОБА_2 не усвідомлював факту контакту з іншим транспортним засобом, оскільки під час руху допустив наїзд на значну вибоїну через незадовільний стан дорожнього покриття, у зв`язку з чим не відчув безпосереднього зіткнення з автомобілем потерпілої
Провадження №33/822/247/26 Головуючий у І інстанції: Терещенко О.Є.
Категорія: ст.122-4, 124 КУпАП Доповідач: Дембіцька О.О.
Твердить, що такі доводи узгоджуються з поясненнями потерпілої, яка також зазначила про наявність великої ями на дорожньому покритті та необхідність гальмування саме через незадовільний стан дороги.
Зазначає, що у подальшому вказана ділянка дороги була визнана аварійною, а КП «МіськШЕП» встановлено дорожній знак 3.2 «Рух транспортних засобів заборонено» , що додатково підтверджує неналежний стан дорожнього покриття та можливість помилкового сприйняття удару саме як наслідку наїзду на дорожню вибоїну.
Вказує, що характер дорожніх умов та одночасний механічний вплив на транспортний засіб унаслідок наїзду на дефекти дорожнього покриття об`єктивно ускладнювали можливість однозначного сприйняття ОСОБА_2 факту контакту з іншим транспортним засобом.
Твердить, що суд не дослідив характер дорожнього покриття,силу та механізм контакту транспортних засобів,можливість об`єктивного відчуття такого контакту водієм,вплив дорожніх умов на сприйняття події.
Зазначає, що матеріали справи не містять експертизи або іншого належного доказу, який би підтверджував, що ОСОБА_2 усвідомлював факт зіткнення.
Вказує, що суд першої інстанції ототожнив факт відсутності особи на місці ДТП із складом правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, не встановивши прямого умислу на залишення місця ДТП.
Судом не враховано, що ОСОБА_2 не переховувався від працівників поліції,після отримання виклику добровільно з`явився доУПП в Чернівецькій області,надав пояснення щодо обставин події,не заперечував факту керування транспортним засобом,визнав обставини дорожньо-транспортної пригоди в частині ст.124 КУпАП.
Звертає увагу, що ОСОБА_2 перебував у службовому відрядженні після події.Зазначає, що у ОСОБА_2 був відсутній намір ухилятися від відповідальності чи приховувати факт дорожньо-транспортної пригоди.
ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_3 були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, до суду не з`явилися, клопотань про відкладення не надходило. За таких обставин відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши доводи захисника Бігусяка М.В., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Висновки про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апелянтом не оспорюються, а тому апеляційний суд не наводить у постанові доводів на підтвердження таких висновків.
Розглядаючи дану справу, районний суд дотримався вимог ст.245 КУпАП, правильно встановив фактичні обставини, а висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення за ст.122-4 КУпАП, ґрунтується на доказах, наявних у справі.
Суд вірно посилався на протокол про адміністративне правопорушення, як на доказ винуватості, із якого вбачається, що ОСОБА_2 16 квітня 2026 року о 15 год. 55 хв. в м. Чернівці, по вул. Конституційній (28-го Червня), 70 керував т/з марки «Вольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу при зустрічному роз`їзді, допустив зіткнення з автомобілем марки «Порше» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водійки ОСОБА_3 . Після цього залишив місце події, до якої був причетний.
Протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, складений уповноваженою особою (а.с.1).
У письмових поясненнях потерпіла ОСОБА_3 вказала, що вона керувала автомобілем «Порше» д.н.з. НОМЕР_3 , спускалась вниз по вул. 28-го Червня до вул. Чернишевського.Оскільки була погана дорога, вона загальмувала, зупинилася для того, щоб пропустити машину, тому що перед нею була яма. Автомобіль світлого кольору, схожий на «Вольксваген» фургон рухався на великій швидкості вгору, крутнувши кермом, він в`їхав в її транспортний засіб.Водій тогоо авто навіть не зупинився, втік з місця події. Подія відбулась близько 15 год. 55 хв. 16.04.2026 року (а.с.6).
ОСОБА_2 у поясненні на а.с.5 від 27.04.2026 року вказав,що відповідно до ст.63 Конституції України надасть пояснення у суді.
Схемою місця ДТП від 16.04.2026 року зафіксоване розташування т/з «Porsche Cayenne» д/н НОМЕР_3 на місці ДТП та механічні пошкодження, отримані внаслідок ДТП цим авто, зокрема пошкоджено ліву фару, передній бампер, переднє ліве крило, передній лівий колісний диск.
Автомобіль іншого учасника ДТП у схемі не зазначений,оскільки залишив місце ДТП (а.с.4).
За фактом вчинення 16.04.2026 року ДТП із пошкодженням т/з водія ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2 було складено також протокол за ст. 124 КУпАП (копія на а.с.3) та судом він визнаний винуватим .
Постанову суду про притягнення до відповідальності за ст.124 КУпАП ОСОБА_2 не оскаржує.
Апеляційний суд вважає,що характер та кількість пошкоджень автомобіля «Porsche Cayenne» д/н НОМЕР_3 після зіткнення, яке допустив водій ОСОБА_2 (пошкоджено ліва передня частина,фара,бампер,крило,колісний диск) свідчать про істотність контакту між транспортними засобами та спростовують доводи захисту про те,що ОСОБА_2 не помітив зіткнення.
Як зазначив суд у постанові, під час розгляду справи ОСОБА_2 пояснив,що після зіткнення не залишався на місці дорожньо-транспортної пригоди, оскільки поспішав на роботу.
Викладене також спростовує версію апелянта,що водій не помітив зіткнення та не мав умислу на залишення місця ДТП.
У доводах захисника,які викладені у постанові суду ,вказано,що ОСОБА_2 через пошкодження дорожнього покриття не зміг роз`їхатись із автомобілем під керуванням ОСОБА_3 .
Таке твердження також вказує на обізнаність водія із фактом ДТП безпосередньо після її вчинення та узгоджується з висновком суду про свідоме залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Те,що ОСОБА_2 (як вказує захисник) поспішав на роботу, не дає водієві права не виконувати обов`язок,передбачений п.2.10.а ПДРУ залишитись на місці у разі причетності до дорожньо транспортної пригоди.
Факт визнання відповідної ділянки дороги аварійною та встановлення на ній дорожнього знака 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» після настання дорожньо-транспортної пригоди не свідчить про неможливість водія ОСОБА_2 усвідомлювати факт ДТП на момент її вчинення.
Посилання апелянта на відсутність експертного висновку в матеріалах справи є безпідставним, оскільки усвідомлення факту ДТП не встановлюється експертним висновком та не потребує залучення спеціаліста і спеціальних знань.
Доводи захисника щодо наявності дефектів дорожнього покриття лише підтверджують стан дороги, однак самі по собі не свідчать про неможливість для водія об`єктивно сприйняти факт зіткнення чи іншої дорожньо-транспортної події.
Наявність нерівностей дорожнього покриття не звільняє водія від обов`язку контролювати дорожню обстановку та належним чином реагувати на обставини, що виникають під час руху.
Викладені вище докази у їх сукупності підтверджують висновки районного суду про те, що ОСОБА_2 ,вчинивши ДТП, свідомо залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний, а тому у його діях наявний склад правопорушення,передбаченого ст.122-4 КУпАП.
Той факт, що ОСОБА_2 у подальшому добровільно з`явився до поліції за викликом та надав пояснення, не спростовує його винуватості та не виключає адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП.
Отже, наведені апелянтом доводи не дають підстав для скасування судового рішення, а тому у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, –
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу захисника Бігусяка М.В. залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 травня 2026 року щодо ОСОБА_2 – без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду О.О.Дембіцька
Оригінал: reyestr.court.gov.ua