Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 10 червня 2026 р.
Справа: №646/5510/26
Суддя: Демченко І. М.
Справа № 646/5510/26
Провадження № 3/646/1091/2026
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2026 року м. Харків
Основ`янський районний суд міста Харкова у складі судді Демченко Ірини Миколаївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Харкові матеріали, що надійшли з ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області з протоколом про притягнення до адміністративної відповідальності громадянку України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
У С Т А Н О В И В :
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 204844 від 04.05.2026, складеного інспектором СЮП ВП ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області Чернобай В.О., 03 травня 2026 року близько 21 год 34 хв ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: не створила належні умови проживання дитини, в кімнаті розкидані речі, антисанітарія, різкий запах, чим порушила Закон України «Про охорону дитинства».
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Частина перша статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які, зокрема, регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Відповідно до статті 12 вищевказаного Закону батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я та безпечні умови життя, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних безпечних умов життя та охорону здоров`я дитини , передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Отже, у даному випадку об`єктивна сторона правопорушення полягає у створенні незадовільних побутових умов.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, за усталеною практикою ЄСПЛ суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Додані до протоколі про адміністративне правопорушення документи – рапорт ЄО за № 7156 від 03.05.2026, який містить відомості про сварку з сусідкою, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ; пояснення ОСОБА_1 про те, що вона проживає разом з дітьми в гуртожитку та 30.04.2026 мав місце конфлікт з сусідкою, якій заважали її діти; свідоцтво про народження неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не містять доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі.
Додана фототаблиця не містить дати та місця її складення, акт обстеження житлово-побутових умов дитини, який є єдиним офіційним документом, який фіксує фактичні умови проживання, виховання та утримання дитини, в матеріалах справи відсутній.
У ситуації, що розглядається неможливо встановити, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує батьківські обов`язки щодо виховання дитини, відомості про вчинення нею дій, направлених на свідоме нехтування такими обов`язками, матеріали справи не містять.
За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 9, 184, п.1 ч.1 ст. 247, ст. 251 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, тобто за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Суддя І.М.Демченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua