Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №644/685/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Справа № 644/685/26

Провадження № 3/644/504/26

12 червня 2026 р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова

у складі:

головуючого судді – Саркісян О.А.,

за участю:

секретаря – Мухіна Є.М.,

захисника ОСОБА_1 – адвоката Дородних С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м.Харкова матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -

у с т а н о в и в:

18.01.2026 о 22-40 год. м. Харків, проспект Архітектора Альошина, 5, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN JETTA державний номерний знак НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest 6820, результат огляду – 1. 76 проміле, чим порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 до суду не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно зі статтею 268 КУпАП, інкриміноване ОСОБА_2 адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не відноситься до правопорушень, за яким присутність у судовому засіданні особи є обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував захисник ОСОБА_2 – адвокат Дородних С.В.

Захисник ОСОБА_2 – адвокат Дородних С.В. просив закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Посилаючись на те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази законності зупинки транспортного засобу; в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції в процесі руху; рапорти працівників поліції суд не має брати до уваги, оскільки поліцейські є зацікавленими особами, а тому їх рапорти не можуть бути доказом вчинення адміністративного правопорушення; протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи; сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення поліцейського і не звільняє останнього від доведення його правомірності; відсутні відеозаписи повної та безперервної фіксації подій, що відбулись 18.01.2026 року – від моменту виявлення руху транспортного засобу до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення; працівниками поліції не дотримано процедури огляду на стан сп`яніння; водія не було відсторонено від керування транспортним засобом; направлення на огляд та акт складені з порушення вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши захисника ОСОБА_2 – адвоката Дородних С.В., суд доходить таких висновків.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі – ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п. 2.9А ПДР України – водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Так, стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Процедура та порядок огляду на стан сп`яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735.

За змістом п. 6 розділу І Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735).

Не дивлячись на те, що ОСОБА_2 не визнав своєї вини, його винуватість підтверджується дослідженими доказами, які є в матеріалах справи, а саме

змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №569599 від 18.01.2026 року, складеним у відношенні ОСОБА_2 , який містить зазначення, що до протоколу додаються - відео з відео реєстратора, відео з бодікамер;

відеозаписом з відео реєстратора з автомобіля поліції, з якого убачається рух транспортного засобу VOLKSWAGEN JETTA державний номерний знак НОМЕР_2 та його зупинку;

відеозаписом з нагрудних камер поліцейських – бодікамер, з яких убачається, 18.01.2026 о 22-40 год. був зупинений транспортний засіб VOLKSWAGEN JETTA державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався, із зазначення причини зупинки – не був включений показчик повороту, встановлено особу водія ОСОБА_2 , у ході розмови виявлені ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_2 , які повідомленні останньому, зі згоди ОСОБА_2 на місці зупинки транспортного засобу проведений огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат позитивний, ОСОБА_2 погодився, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння ;

довідкою інспектора поліції, про отримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія;

квитанцією тестування на алкоголь відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 18.01.2026 року о 22-44 год., результат – 1. 76 проміле;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який містить підпис ОСОБА_2 ;

направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_2 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

рапортом інспектора поліції від 18.01.2026, у якому окрім подій зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначено, що водій відсторонений від керування транспортним засобом.;

Докази, що узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми, та всі встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, суд доходить висновку, що ОСОБА_2 порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху України.

За таких обставин суд вважає, що провина ОСОБА_2 в порушенні п. 2.9АПДР України і в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, матеріалами справи доведена повністю.

Ураховуючи викладене, в діях водія ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП.

Процедура огляд на стан алкогольного сп`яніння проведена у відповідності до ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доводи захисника про те, що, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази законності зупинки транспортного засобу; в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції в процесі руху; рапорти працівників поліції суд не має брати до уваги, оскільки поліцейські є зацікавленими особами, а тому їх рапорти не можуть бути доказом вчинення адміністративного правопорушення; протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи; сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення поліцейського і не звільняє останнього від доведення його правомірності; відсутні відеозаписи повної та безперервної фіксації подій, що відбулись 18.01.2026 року – від моменту виявлення руху транспортного засобу до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення; працівниками поліції не дотримано процедури огляду на стан сп`яніння; водія не було відсторонено від керування транспортним засобом; направлення на огляд та акт складені з порушення вимог чинного законодавства, суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються доказами, які додані до матеріалів справи та зводяться до уникнення від відповідальності, інших доказів, які б спростували складений відносно ОСОБА_2 адміністративний протокол суду не надано.

Обґрунтовані (розумні) сумніви означають, що сумніви мають бути підкріплені конкретними фактами або доказами, які ставлять під сумнів законність певних дій або рішень.

Отже, досліджені судом докази доводять винуватість ОСОБА_2 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту п. 2.9А ПДР України.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за адміністративні правопорушення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують адміністративну відповідальність.

Оцінивши обставини вчиненого правопорушення, враховуючи особу порушника, суд вважає, що є підстави для застосування адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КупАП.

З урахуванням викладеного, для запобігання вчиненню ОСОБА_2 нових правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП суд вирішує питання про стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору в розмірі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 36, 130, 248, 251, 251, 252, 268, 280, 283 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 та накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити правопорушнику, що після набрання даною постановою законної сили у випадку несвоєчасної сплати грошового стягнення (штрафу) у 15-денний строк з дня вручення йому постанови, передбачено стягнення штрафу у подвійному розмірі у відповідності до ст.ст.7,27,299,304,305,307,308 КУпАП та ст.ст.11,18 Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через районний суд.

Суддя О.А. Саркісян