Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №729/1489/25 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 729/1489/25 Головуючий у 1 інстанції Бойко В. І.

Провадження № 33/4823/548/26

Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року місто Чернігів

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду Гусач О.М.,

за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника адвоката Даценка О. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору.

Як установив місцевий суд, ОСОБА_1 , 04 вересня 2025 року, о 15 год. 32 хв., по вул. Вербівка, 9А, у с. Щаснівка, керував мотоциклом Восход – 3М, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння очей; виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі захисник Марченко О. О. просить поновити строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин, постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити.

Зазначає, дійсно, він 04.09.2025, рухався на власному мотоциклі в с. Щаснівка, Ніжинського району та біля 16 год. 00 хв. був зупинений працівниками поліції Бурзаком М. П. та ОСОБА_2 та в подальшому відносно нього було складено відповідні матеріали, серед яких і протокол про вчинення адміністративного правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

На його думку, сама відмова від проходження освідування при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії АДД № 843162 не позбавляла його права пройти самостійно освідування, однак із-за протиправних дій працівників поліції, останні позбавили його такого права, хоча він, про це наголошував декілька разів.

При перегляді відеозапису в залі судового засідання встановлено, що після складання матеріалів про адміністративне правопорушення, він був відсторонений від керування транспортним засобом, а в подальшому поміщений до службового автомобіля поліції та доставлений до приміщення Бобровицького відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташоване м. Бобровиця та був затриманий.

Крім того, з відеозапису вбачається, що після його зупинки, поліцейським не було повідомлено про наявність підозри щодо перебування його у стані алкогольного сп`яніння, ознак, які надавали б підстави поліцейському вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння та має пройти відповідний огляд, а також не було проведено необхідних дій, передбачених Інструкцією 1452/735, які дають підстави вважати те, що особа перебуває у відповідному стані сп`яніння (перевірка порушення координації рухів; порушення мови; тремтіння пальців рук; зміни забарвлення шкірного покриву обличчя).

Звертає увагу на те, що йому не було роз`яснено, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння фактично несе аналогічні наслідки, що й об`єктивна сторона даного правопорушення, яка полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Також, з відеозапису вбачається, що працівник поліції фактично спонукав його до відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, пояснюючи можливість надати пояснення відповідної відмови в суді та неодноразово пропонуючи відмовитись від проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому, працівником поліції не було зафіксовано порядку перевірки, виявлених у нього ознак алкогольного сп`яніння, які безпосередньо зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Більше того, що під час спілкування з поліцейським, він поводив себе адекватно, чітко відповідав на запитання, поведінка цілком відповідала обстановці. Таким чином, складаючи протокол про адміністративне правопорушення працівник поліції вніс до нього дані, які не відповідають дійсності, зокрема, про наявність у особи ознак алкогольного сп`яніння та вчинення дій, направлених на встановлення таких ознак, фактично відмова від проходження огляду в основному була спровокована, що безпосередньо вказує на те, що формальне посилання на відмову його від такого огляду не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Звертає увагу суду, що в матеріалах справи знаходиться направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.09.2025 року за підписом працівника поліції ОСОБА_2 .. Однак, вказаний документ йому вручений не був і при перегляді відеозапису мова про нього не йшла, що ставить під сумнів дії працівників поліції, щодо об`єктивності та неупередженості вищезгаданих працівників поліції.

Також звертає увагу суду на те, що станом на 04 вересня 2025 року в Чернігівській області о 14 год. 52 хв. була оголошена повітряна тривога із-за загрози застосування балістичної зброї.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_3 та його захисник адвокат Даценко О. М. підтримали доводи апеляційної скарги, просили задовольнити її з викладених у ній підстав.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 , аргументи захисника адвоката Даценка О. М., переглянувши відеозапис, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, або її захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови.

У свою чергу, ОСОБА_1 порушує питання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке належним чином мотивоване, а тому з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, строк на апеляційне оскарження необхідно поновити

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкція), затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 843162 від 04.09.2025, в якому зафіксовано факт протиправних дій та виявлені у водія явні ознаки алкогольного сп`яніння, які зумовили законну вимогу поліцейського, спрямовану до водія, пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі; рапортом інспектора СРПП ВП №2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, згідно якого водій ОСОБА_1 був відсторонений від керування т.з. мотоциклом Восход-3М державний номерний знак НОМЕР_1 , шляхом поміщення транспортного засобу до місця проживання ОСОБА_1 ; інформацією, яка розміщена на CD диску, на якому детально зафіксовано обставини, за яких було запропоновано особі пройти огляд на виявлення стану сп`яніння та причини відмови від його проходження /посилання на вказаний відеозапис міститься в протоколі/.

Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозаписи з нагрудних камер інспекторів патрульної поліції, зміст якого підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та висновки місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Із переглянутих апеляційним судом відеозаписів, вбачається, що працівники поліції зупинили мотоцикл Восход-3М, державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_1 . Під час спілкування у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, виражене тремтіння пальців рук. На пропозицію працівників поліції пройти огляд за допомого газоаналізатора або у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Поліцейський роз`яснив, що відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, якщо особа відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, то він має право складати щодо такої особи протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд, на що він відмовлявся. Після чого працівниками поліції йому було роз`яснено, що його дії вони розцінюють як ухилення та відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, та відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, після чого вони розпочали оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Окрім того, з відеозапису не встановлено, що ОСОБА_1 виявляв бажання самостійно пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі.

Згідно з відеозаписами вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, а дії ОСОБА_1 були такими, що спрямовані на ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння.

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції в повній мірі дотримано вимоги Інструкції, приписами якої встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів.

Так, відповідно до Інструкції МВС та МОЗ № 1452/735, основними ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з рота, порушення координації рухів та мови, тремтіння пальців, зміна кольору шкіри та неадекватна поведінка.

Отже, наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки алкогольного сп`яніння є підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння.

З вказаних норм випливає, що вимогу водієві пройти огляд на стан сп`яніння можливо висунути лише у випадку, коли поліцейським встановлено наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння, про що він повинен повідомити водія, і лише після цього поліцейський висуває вимогу водієві пройти огляд на стан будь-якого сп`яніння, що і було зроблено поліцейським у даному випадку.

Виявлення ознак сп`яніння є прерогативою саме поліцейського, який, у разі встановлення таких, висуває водієві вимогу пройти медичний огляд.

З відеозапису вбачається, що поведінка водія ОСОБА_1 давала підстави для підозри, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Після чого, поліцейським було повідомлено ОСОБА_1 , що у нього виявлені ознаки сп`яніння та запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або прослідувати в медичний заклад для проходження огляду.

Таким чином, твердження ОСОБА_1 , що поліцейським не було повідомлено про наявність підозри щодо перебування водія у стані алкогольного сп`яніння та те, що він має пройти відповідний огляд на стан сп`яніння, є безпідставними.

Посилання ОСОБА_1 на те, що від проходження огляду на стан сп`яніння не відмовлявся, не заслуговує на увагу, оскільки його поведінка свідчить про протилежне, а саме про те, що ОСОБА_1 на неодноразові вимоги працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер або у медичному закладі ухилявся від його проходження. Такі дії працівником патрульної поліції правильно розцінені, як відмова водія ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому, поліцейські роз`яснювали йому наслідки такої відмови.

Судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Твердження апелянта про те, що під час розгляду даної справи судом не з`ясовано всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і не доводять наявність в його діях складу вчинених правопорушень, повністю спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, дійсно направлення на огляд ОСОБА_1 до медичного закладу не вручалося останньому і мова про нього не йшла, оскільки за змістом Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, та додатків до неї, в тому числі зразка направлення водія на огляд до закладу охорони здоров`я, воно виписується поліцейським, який супроводжує водія на огляд виключно для лікаря медичного закладу, а не задля самостійного проходження огляду водієм, а тому не видача його водію, або не складання взагалі, або не надання на підпис ніяким чином не впливає на правильність судового рішення.

Посилання ОСОБА_1 про зупинку транспортного засобу під час повітряної тривоги, не заслуговує на увагу, оскільки не встановлено, що працівники поліції, під час зупинки, наражали його на небезпеку, а сам ОСОБА_1 в момент зупинки транспортного засобу слідував в укриття, з метою збереження свого життя.

Доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання уникнути установленої законом відповідальності за скоєне.

Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та були підставою для її скасування або зміни, скаржником не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено.

Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Адміністративне стягнення накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи ОСОБА_1 , ступеня його вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.

Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення , -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Бобровицького районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Чернігівського апеляційного судуО. М. Гусач