Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №766/12628/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

іменем України

справа №766/12628/25

провадження №22-ц/819/902/26

10 червня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий Бездрабко В.О. (суддя-доповідач),

судді: Приходько Л.А.,

Радченко С.В.,

секретар судового засідання: Сорокіна В.Г.,

у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 20265 року, ухвалене під головуванням судді Рядчої Т.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,

встановив:

Зміст позовних вимог

В серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01 листопада 2022 року по 01 жовтня 2024 року в розмірі 217 900,76 грн.

Позов мотивований тим, що рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 22 лютого 2010 року у справі №2-168/10 стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 17 листопада 2009 року.

Згідно виконавчого листа від 15 квітня 2020 року державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні було відкрито виконавче провадження №51349774 по виконанню рішення суду від 22 лютого 2010 року, яке перебуває на примусовому виконанні. Оскільки відповідач не сплачує аліменти на утримання дитини, станом на 09 вересня 2024 року утворилась заборгованість в сумі 217900,76 грн., розмір якої підтверджений розрахунком державного виконавця Дніпровського відділу ДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Пославшись на положення частини першої статті 196 СК України, зазначила, що розмір пені за період з 01 листопада 2022 року по 01 жовтня 2024 року становить 247 191,00 грн, який обрахований позивачем, виходячи із загальної суми боргу по аліментам помноженої на 1% за кожен день прострочення їх сплати.

Оскільки загальний розмір неустойки (пені) перевищує сукупний загальний розмір заборгованості по аліментам, то просила стягнути з відповідача пеню в сумі 217 900,76 грн., яка дорівнює розміру заборгованості зі сплати аліментів.

Зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволений частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочку сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01 жовтня 2022 року по 01 жовтня 2024 року в розмірі 20 022,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1030,40 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 111,43 грн.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що заборгованість зі сплати аліментів виникла з вини відповідача, оскільки він у добровільному порядку не вжив заходів щодо сплати аліментів у визначеному судом розмірі. Відповідач не спростував презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

Визначаючи розмір неустойки (пені), який підлягає стягненню з відповідача за прострочення сплати аліментів, суд визнав, що позивачем неправильно обрахований розмір пені. Суд вважав, що оскільки зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому розрахунок пені має здійснюватися шляхом з`ясування розміру несплачених аліментів за кожним із періодичних платежів та установлення строку, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане. Обчислення розміру пені здійснюється із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо протягом строку, заявленого позивачем, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Встановивши, що позивач заявила вимогу про стягнення неустойки (пені) за прострочення відповідачем сплати аліментів за період з 01 жовтня 2022 року по 01 жовтня 2024 року, суд провів обрахування розміру неустойки, виходячи з щомісячного розміру заборгованості за аліментами та визначив розмір неустойки, який підлягає стягненню за означений період в сумі 20 022,60грн.

Доводи апеляційної скарги

В апеляційні скарзі ОСОБА_1 , пославшись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2026 року змінити та стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 217 900,76грн., нараховану за період з 01 листопада 2022 року по 01 жовтня 2024 року.

Скарга мотивована неправильно проведеним судом розрахунком розміру неустойки в сумі 20022,60грн., який підлягає стягненню з відповідача. Скаржник стверджує, що розрахунок боргу по пені має становить 247 191,00грн. та підлягає стягненню в сумі не більшій за сам розмір боргу за аліментами, тобто 217 900,76грн.

В скарзі навів розрахунок пені, складовими якого є 2944,50грн. – щомісячний платіж по аліментам за перший та наступний місяць у розрахунку; 701 день – кількість днів прострочки сплати аліментів за кожним платежем за період з 01 листопада 2022 по 01 жовтня 2024 року. Обчислення пені скаржником проведено наступним чином: (2944,50грн х 1% х 701 день) + (2944,50грн х 1% х 671 день) + (2944,50грн х 1% х 640 днів) …, тобто за основу взятий щомісячний платіж по аліментам помножений на 1% та помножений на загальну кількість днів, протягом яких заявлено вимогу про стягнення пені. За наступні місяці множення проведено на загальну кількість днів, що залишилися протягом періоду стягнення пені (за 671 дн., 640 дн., 609дн., 580дн…, тобто у спадному порядку обрахування кількості днів).

Правова позиція інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Юсубова Д.В., діючи в інтересах ОСОБА_2 , просила скаргу залишити без задоволення, вказавши про законність та обґрунтованість рішення суду від 31 березня 2026 року та неправильність обрахування позивачем розміру неустойки (пені).

Розгляд справи судом апеляційної інстанції

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони та їхні представники не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені згідно приписів частини шостої статті 128 ЦПК України. У заяві від 10 червня 2026 року адвокат ОСОБА_1 – Загоруйко Г.А. просив розгляд апеляційної скарги провести у відсутність сторони позивача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2026 року, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 22 лютого 2010 року у справі №2-168/10 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 17 листопада 2009 року.

Згідно розрахунку заборгованості від 06 січня 2025 року, проведеного державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), заборгованість відповідача зі сплати аліментів на утримання дитини становить 217900,76грн.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року в справі № 661/905/19 зазначено, що положення Цивільного кодексу України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що під час обчислення загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 квітня 2019 року в справі №333/6020/16-ц зазначило, що розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 %. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості за місяць х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Згідно частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

У справі встановлено, що на примусовому виконанні в органах ДВС перебуває виконавче провадження щодо виконання рішення Білозерського районного суду Херсонськїі області від 22 лютого 2010 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, проведеного державним виконавцем, заборгованість відповідача зі сплати аліментів станом на 01 вересня 2020 року склала 82 779,06 грн, а станом на 09 вересня 2024 року становила 217 900,76грн.

Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача пеню не за увесь час прострочення платежів, а лише за період з 01 листопада 2022 по 01 жовтня 2024 року.

Визначивши до стягнення з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 20 022,60 грн за зазначений період, суд першої інстанції здійснив нарахування неустойки у відповідності до положень частини першої статті 196 СК України, за формулою, що відповідає роз`ясненням, які містяться в постановах Верховного Суду у справах про стягнення неустойки (пені).

Доводи апеляційної скарги про необхідність розрахунку пені в інший спосіб, а саме шляхом множення щомісячного платіжу по аліментам на загальну кількість днів, що залишилися протягом усього періоду стягнення пені у спадному порядку (від більшого до меншого) та помноженого на ставку пені – 1%, позбавленні правового обґрунтування, а запропонований позивачем розрахунок свідчить, що щомісячний платіж обрахований ним з урахуванням кількості днів, які ще не настали, а відтак такий розрахунок пені не можна визнати правильним.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За результатами апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2026 року - без змін.

Щодо розподілу судових витрат

Розподіл судових витрат в порядку частини тринадцятої статті 141 ЦПК України не здійснюється у зв`язку із залишенням апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 15 червня 2026 року.

Головуючий: В.О. Бездрабко

Судді: Л.А. Приходько

С.В. Радченко