Вирок від 14 червня 2026 р. у справі №523/11858/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/11858/26

Провадження №1-кп/523/1664/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону – ОСОБА_3

захисника – ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт й додані до нього документи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026150020001924 від 18.05.2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, з вищою освітою, військовозобов`язаного, неодруженого, працевлаштованого на посаді лікаря-анестезіолога КНП «Пологовий будинок №1» м.Одеси, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, а також угоду про визнання винуватості від 03.06.2026 року, укладену між вказаним прокурором та зазначеним обвинуваченим, за участю його захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом, під час досудового розслідування встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 30.06.2025 року о 15:10 годині, перебуваючи у громадському закладі «Logovo bar» по вул.Семена Палія 66/1 в м.Одесі, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, виказав ОСОБА_7 обіцянку здійснити вплив, за умови надання для нього неправомірної вигоди у сумі 9000 доларів США (станом на 30.06.2025, згідно офіційного курсу 1012 НБУ, становило 374400 грн) на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, - Голову експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради ОСОБА_8 , щодо розгляду документів і встановлення зазначеної комісією вказаній особі третьої групи інвалідності, а також на начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 щодо прийняття на опрацювання документів і надання цій ж особі відстрочки від призову за мобілізацією на підставі п.2 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В подальшому, 07.07.2025 року о 15:45 годині, перебуваючи у приміщенні громадського закладу «Logovo bar», за адресою: м.Одеса, вул.Семена Палія 66/1, обвинувачений ОСОБА_5 висловив пропозицію щодо надання йому неправомірної вигоди та одержав від ОСОБА_7 визначену ним особисто першу частину неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів США (станом на 07.07.2025, згідно офіційного курсу НБУ, становило 41734 грн) за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функції держави, - Голову експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради ОСОБА_8 щодо розгляду документів і встановлення зазначеної комісією вказаній особі третьої групи інвалідності, а також на начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 щодо прийняття на опрацювання документів і надання цій ж особі відстрочки від призову за мобілізацією на підставі п.2 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Після чого, 12.11.2025 року приблизно о 14:00 години, обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м.Одеса, вул.Люстдорфська дорога поблизу будинку №152/5 у салоні автомобіля марки «BMW», д.н.з. « НОМЕР_1 », одержав від ОСОБА_7 визначену ним особисто другу частину неправомірної вигоди у розмірі 8000 доларів США (станом на 12.11.2025, згідно офіційного курсу НБУ, становило 336111,2 грн) за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функції держави, - Голову експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради ОСОБА_8 щодо розгляду документів та встановлення зазначеної комісією вказаній особі третьої групи інвалідності, а також на начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 щодо прийняття на опрацювання документів і надання цій ж особі відстрочки від призову за мобілізацію на підставі п.2 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, а саме обіцянці здійснити вплив за надання неправомірної вигоди та одержані неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

На розгляд Пересипського районного суду м.Одеси з Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, одночасно з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, також надійшла угода про визнання винуватості, укладена між зазначеним обвинуваченим за участі його захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_6 з одного боку, та прокурором вказаної прокуратури ОСОБА_3 , - з іншого.

Відповідно до означеної угоди про визнання винуватості, обвинуваченому ОСОБА_5 було роз`яснено наслідки укладення цієї угоди та її невиконання, підстави та обмеження права оскарження обвинувального вироку, ухваленого за результатами затвердження угоди, а також узгоджене питання призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу, з урахуванням ст.53 КК України, у сумі 22230 (двадцять дві тисячі двісті тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 377910 (триста сімдесят сім тисяч дев`ятсот десять) гривень.

Крім того, сторонами угоди узгоджено зобов`язання обвинуваченого ОСОБА_5 беззаперечно визнати свою провину в суді за висунутою підозрою, співпрацювати зі стороною обвинувачення та надавати викривальні показання щодо обставин вчинення кримінального правопорушення ним та іншою особою, стосовно якого матеріали виділені в окреме кримінальне провадження.

Захисник ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, з будь-якими заявами чи клопотаннями до суду не зверталась, у зв`язку з чим зважаючи на явку захисника ОСОБА_4 та беручи до уваги згоду обвинуваченого ОСОБА_5 на судовий розгляд угоди за наявною явкою, ураховуючи думку інших присутніх учасників судового провадження, суд визнав за можливим проведення судового розгляду обвинувального акту та угоди про визнання винуватості за відсутністю першої із зазначених захисників.

Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні повністю визнав свою провину в інкримінованому діянні та просив суд призначити узгоджене сторонами угоди покарання, а будучи ознайомленим судом зі своїми правами та наслідками затвердження угоди про визнання винуватості, передбаченими ст.ст.473-474 КПК України, підтвердив добровільність укладення угоди, не оспорюючи при цьому час, місце, спосіб та мотиви вчиненого ним при наведених вище обставинах, а також фактичні обставини інкримінованого кримінального правопорушення та докази, які містяться в матеріалах досудового розслідування.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 під час пояснень в суді показав, що дійсно за викладених в обвинувальному акті обставин він двома частинами отримав від ОСОБА_7 9000 доларів задля сприяння уникнення останнього від мобілізації, з яких 7000 доларів витратив на погашення кредитних заборгованостей, а інші витратив на власні потреби. У скоєному кається, просить затвердити угоду при визнання винуватості та з узгодженими видом і мірою покарання згоден.

Суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні ним кримінального правопорушення, фактичні обставини якого ним та ніким із учасників процесу не оспорюються, об`єктивно та повністю підтверджується наявними в матеріалах досудового розслідування доказами, дослідження яких, окрім пояснень обвинуваченого в суді, не здійснювалось в силу положень п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.474 КПК України.

При цьому, вияснивши правильність розуміння обвинуваченим ОСОБА_5 та іншими учасниками судового розгляду змісту вказаних обставин, а також роз`яснивши їм про наслідки затвердження угоди про визнання винуватості та ухвалення за результатами цього обвинувального вироку, суд упевнився в добровільності та істинності їх позиції.

Приймаючи до уваги наведені обставини, дослідженням обвинувального акту та угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , судом встановлено, що зазначені процесуальні документи в цілому відповідають вимогам ст.ст.291, 472 КПК України, а відтак суд погоджується з кваліфікацією органом досудового розслідування умисних дій вказаного обвинуваченого за ч.2 ст.369-2 КК України, за ознаками зловживання впливом.

Так, з огляду на ч.2 ст.369-2 КК України, кримінальна відповідальність за цією нормою закону настає за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди, що карається штрафом від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років.

Відповідно до ч.2 ст.50, ч.ч.1, 2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, та при призначенні покарання суду слід врахувати ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу й у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Наряду із означеним, ч.5 ст.65 вказаного Кодексу встановлює, що у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

З огляду на вимоги ч.2 ст.53 КК України, за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Отже, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує вимоги ст.373, ч.1 ст.475 КПК України, ч.5 ст.65 КК України та умови розглядуваної угоди про визнання винуватості в частині узгодженого між її сторонами виду й міри покарання зазначеному обвинуваченому за ч.2 ст.369-2, ч.2 ст.53 КК України, яке за приписами ст.12 цього ж Кодексу відноситься до категорії нетяжких злочинів і, мало місце під час дії воєнного стану, а також суд приймає до уваги приймає до уваги корисливу спрямованість обвинуваченого у вчиненні протиправного діяння у сфері у сфері службової і професійної діяльності, добровільне активне сприяння органу досудового розслідування у кримінальному провадженні, характеризуючі особу обвинуваченого дані та добровільне внесення ним через батька ОСОБА_10 на користь Збройних Сил України грошових коштів в розмірі 60000 гривень (квитанція від 12.06.2026 року).

З аналізу матеріалів судового провадження та розглядуваної угоди про визнання винуватості вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 свою провину під час досудового розслідування та в суді в обсязі висунутого обвинувачення визнав повністю; раніше не судимий і вперше притягається до кримінальної відповідальності; неодружений; офіційно працевлаштований; забезпечений місцем реєстрації і проживання в м.Одесі; в період з 19.03.2026 по теперішній час утримується під вартою.

При цьому, при визнанні добровільного перерахування батьком обвинуваченого ОСОБА_5 благодійної допомоги на підтримку Збройних Сил України, як пом`якшуючої покарання останнього обставиною, суд виходить з правової позиції Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.07.2023 по справі №442/2407/22 (провадження №51-2963км23), якою підтверджено можливість віднесення добровільного перерахування грошових коштів на підтримку ЗСУ в умовах воєнного стану до обставин, що свідчать про щире каяття обвинуваченого та обумовлює можливість пом`якшення покарання.

В порядку ст.ст.66, 67 КК України, до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , слід віднести щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне перерахування грошових коштів на підтримку Збройних Сил України, а обставин, що обтяжують покарання вказаного обвинуваченого, як зазначено в обвинувальному акті та з чим погоджується й суд, не встановлено.

Комплексність наведених вище обставин свідчать про певну схильність обвинуваченого ОСОБА_5 до скоєння кримінально-протиправних діянь, але одночасно доводить його щире каяття та осуд скоєного, прояв патріотизму з надання допомоги на підтримку ЗСУ в умовах воєнного стану і військової агресії рф проти України, сукупність чого істотно знижує ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим та обумовлює можливість виправлення і недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень в умовах суспільства.

З огляду на ч.ч.1, 2 ст.53 КК України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом, з урахуванням положень частини другої цієї статті, а розмір штрафу визначається судом з урахуванням майнового стану винного та за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання у даному кримінальному провадженні, з дотриманням принципів законності, справедливості та індивідуалізації покарання, при визначенні виду та розміру покарання суд доходить висновку про те, що в силу приписів ч.5 ст.65 КК України покарання обвинуваченому ОСОБА_5 має відповідати узгодженим в угоді вимогам, з призначенням йому покарання у виді штрафу у визначеному в угоді розмірі з урахуванням приписів ст.53 цього ж Кодексу, що за переконанням суду уявляється обґрунтованим і достатнім для виправлення вказаної особи і недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст.377 КПК України, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі, поміж іншого, засудження до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, а відтак обвинувачений ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти в залі суду.

Питання щодо долі речових доказів та арешту майна у кримінальному провадженні, суд вирішує за правилами ст.ст.100, 174 КПК України, відповідно.

Керуючись ст.ст.22, 26, 100, 174, 314, 369-371, 373-374, 475-476 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості від 03.06.2026 року, укладену в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026150020001924 від 18.05.2026 року, між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , обвинуваченим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, за участі захисників останнього, – адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , - затвердити.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, призначивши узгоджене між сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді штрафу в розмірі 22230 (двадцяти двох тисяч двохсот тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 377910 (триста сімдесят сім тисяч дев`ятсот десять) гривень.

В порядку ст.26 Кримінально-виконавчого кодексу України, виконання вироку в частині контролю сплати засудженим ОСОБА_5 призначеного штрафу, – покласти на Одеський районний відділ №3 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області.

Згідно зі ст.377 КПК України, запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, - скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду.

В силу ст.174 КПК України, арешт на майно, накладений ухвалами слідчого судді від 25.03.2026 року на: автомобіль марки «BMW I4», 2024 р.в., державний номерний знак « НОМЕР_1 », VIN НОМЕР_2 та ключи до нього; автомобіль марки «Tesla Model 3», 2019 р.в., державний номерний знак « НОМЕР_3 », VIN НОМЕР_4 та ключи до нього; фрагменти аркушів схожі на грошові кошти долари США номіналом 100 доларів США кожна з номерними знаками №KF41755537CF6, QK10149724C, QL56318805BL12, MB70623217RB2, PK39734391GK11, ME76598950BE5, QG43540362B та один аркуш паперу схожий на кошти євро номіналом 100 євро №SA6100199465; мобільний телефон марки «APPLE 17», помаранчевого кольору, після набрання вироком законної сили, - скасувати.

З огляду на ст.100 КПК України, речові докази у кримінальному провадженні - автомобіль марки «BMW I4», 2024 р.в., державний номерний знак « НОМЕР_1 », VIN НОМЕР_2 та ключи до нього, а також автомобіль марки «Tesla Model 3», 2019 р.в., державний номерний знак « НОМЕР_3 », VIN НОМЕР_4 та ключи до нього, які зберігаються на території майданчика для тримання транспортних засобів №6 ГУНП в Одеській області, що розташований за адресою: м.Одеса, вул.Аеропортівська 27/1 (за постановою старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м.Миколаєві, ОСОБА_11 від 19.03.2026 року), - повернути за належністю власникові;

- фрагменти аркушів, схожі на грошові кошти долари США номіналом 100 доларів США кожна з номерними знаками №KF41755537CF6, QK10149724C, QL56318805BL12, MB70623217RB2, PK39734391GK11, ME76598950BE5, QG43540362B, а також один аркуш паперу, схожий на кошти євро номіналом 100 євро №SA6100199465 та мобільний телефон марки «APPLE 17», помаранчевого кольору (за постановою старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м.Миколаєві, ОСОБА_11 від 19.03.2026 року), - повернути за належністю власникові.

Копії вироку вручити під розписку прокурору та ОСОБА_5 , направити до Одеського районного відділу №3 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України та до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м.Миколаєві, - для виконання в частині, що стосується їх відповідних повноважень, а також надати для відома іншим заінтересованим особам.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Пересипський районний суд міста Одеси до Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.

Головуючий - суддя ОСОБА_1