Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №947/22320/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 947/22320/26

Провадження № 3/947/2164/26

15.06.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 665313 від 13.05.2026 року) –

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 665313 від 13.05.2026 року, 13.05.2026 року о 22:58 год., за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, біля будинку № 58, водій ОСОБА_1 (далі – особа, що притягується до адміністративної відповідальності), керував автомобілем марки «ZEEKR», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, запах алкоголю з ротової порожнини, порушена координація рухів та мови, після чого відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічних засобів та у спеціалізованому медичному закладі.

За таких обставин особа, що притягується до адміністративної відповідальності порушила п.2.5 «Правил дорожнього руху» України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно п.2.5 «Правил дорожнього руху» України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 13.05.2026 року о 22:58 год. за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, біля будинку № 58, він не керував автомобілем марки «ZEEKR», номерний знак НОМЕР_1 . За поясненнями ОСОБА_1 , фактичне керування зазначеним транспортним засобом здійснював ОСОБА_2 , який перебував за кермом автомобіля та саме він керував транспортним засобом до моменту зупинки працівниками поліції. ОСОБА_1 зазначив, що він не здійснював рух транспортного засобу, не запускав його, не маневрував, не переміщував автомобіль у просторі, не виконував функції водія та не вчиняв дій, які б за своїм змістом могли бути розцінені як керування транспортним засобом. ОСОБА_1 також пояснив, що працівникам поліції одразу повідомляв про те, що водієм транспортного засобу був не він, а ОСОБА_2 .

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_2 пояснив, що 13.05.2026 року саме він керував автомобілем марки «ZEEKR», номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, біля будинку № 58. Свідок підтвердив, що ОСОБА_1 не перебував за кермом автомобіля під час його руху, не керував ним, не здійснював будь-яких дій, пов`язаних із приведенням транспортного засобу в рух, маневруванням або зупинкою. Свідок ОСОБА_2 також зазначив, що після спілкування з працівниками поліції повідомляв про те, що саме він був водієм транспортного засобу, однак ці обставини не були належним чином перевірені, а у матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували його показання та підтверджували факт керування автомобілем саме ОСОБА_1 .

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , показання свідка ОСОБА_2 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 665313 від 13.05.2026 року, долучені до матеріалів справи відеозаписи, письмові матеріали справи, оцінивши кожен доказ окремо та всі докази у їх сукупності відповідно до вимог ст.252 КУпАП, приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідним є встановлення усіх елементів складу адміністративного правопорушення: об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Частиною першою ст.130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння у встановленому законом порядку.

Таким чином, спеціальним суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є саме водій транспортного засобу, тобто особа, яка фактично здійснює керування транспортним засобом. Відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння може наставати лише щодо особи, яка на момент виникнення відповідного обов`язку мала правовий статус водія, тобто керувала транспортним засобом.

Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення водія встановленого зразка відповідної категорії. Керування транспортним засобом за своїм змістом передбачає виконання особою дій, пов`язаних із приведенням транспортного засобу в рух, контролем за його рухом, напрямком, швидкістю, маневруванням, зупинкою та іншими діями, які свідчать про фактичне управління транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки.

Саме тому для кваліфікації дій особи за ч.1 ст.130 КУпАП недостатнім є встановлення лише того, що особа перебувала біля транспортного засобу, поруч із ним, у салоні автомобіля або спілкувалася з працівниками поліції після зупинки транспортного засобу. Обов`язковим є доведення факту фактичного керування транспортним засобом саме цією особою.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом із тим обов`язок, передбачений п.2.5 Правил дорожнього руху України, покладається саме на водія. Тобто особа може нести відповідальність за відмову від проходження огляду лише тоді, коли належними та допустимими доказами підтверджено, що вона фактично керувала транспортним засобом. За відсутності доведеного факту керування відсутні правові підстави вважати, що така особа була спеціальним суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність конкретної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів і технічних засобів, у тому числі тих, що мають функції фото- і відеозапису.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому протокол про адміністративне правопорушення не має наперед установленої доказової сили та не звільняє суд від обов`язку перевірити викладені у ньому відомості шляхом їх зіставлення з іншими доказами у справі. Відомості, зазначені у протоколі, повинні підтверджуватися належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Суд виходить із того, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, яким фіксується позиція працівника поліції щодо обставин події, однак сам по собі протокол не може безумовно підтверджувати факт керування транспортним засобом, якщо такий факт прямо заперечується особою, щодо якої складено протокол, підтверджується показаннями свідка про керування автомобілем іншою особою та не знаходить підтвердження у відеозаписах або інших об`єктивних доказах.

Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна конкретна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені вимоги закону покладають на суд обов`язок не обмежуватися формальним змістом протоколу, а перевірити, чи наявні у справі докази, які поза розумним сумнівом підтверджують усі обов`язкові ознаки складу правопорушення, зокрема факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .

Досліджені судом відеозаписи, долучені до матеріалів справи, не містять об`єктивної фіксації факту керування ОСОБА_1 автомобілем марки «ZEEKR», номерний знак НОМЕР_1 . На відеозаписах відсутній момент руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , відсутній момент перебування ОСОБА_1 за кермом під час руху транспортного засобу, відсутня фіксація того, що саме він здійснював маневрування, зупинку, паркування або інші дії, які свідчили б про фактичне керування автомобілем.

Також відеозаписи не містять безперервної фіксації від моменту руху транспортного засобу до моменту спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , яка б дозволяла суду виключити можливість керування автомобілем іншою особою. У матеріалах справи відсутні об`єктивні дані, які б спростовували пояснення ОСОБА_1 та показання свідка ОСОБА_2 про те, що саме ОСОБА_2 керував автомобілем.

Суд звертає увагу, що надані відеозаписи підтверджують лише факт спілкування працівників поліції з особами після події, однак не підтверджують юридично значиму обставину - факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . Відеозаписи не містять даних, які б давали можливість ототожнити ОСОБА_1 як водія транспортного засобу у момент його руху.

Отже, досліджені відеозаписи не підтверджують одну з ключових ознак об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме факт керування транспортним засобом особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд виходить із того, що обов`язок доведення обставин, які є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, покладається на орган, який склав протокол та направив матеріали до суду. Суд не може самостійно усувати недоліки зібраних матеріалів, підміняти собою сторону обвинувачення або будувати висновок про винуватість особи на припущеннях.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначені конституційні гарантії підлягають застосуванню й у справах про адміністративні правопорушення, наслідком яких є істотне втручання у права особи. Тому у разі, якщо матеріали справи не дозволяють зробити безсумнівний висновок про факт керування транспортним засобом саме особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, така особа не може бути визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у справі відсутня належна доказова база, яка б підтверджувала факт керування ОСОБА_1 автомобілем марки «ZEEKR», номерний знак НОМЕР_1 , 13.05.2026 року о 22:58 год. за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, біля будинку № 58.

За відсутності доведеного факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 не є спеціальним суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно, у його діях відсутній склад зазначеного адміністративного правопорушення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате провадження підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки матеріалами справи не доведено наявність обов`язкової ознаки об`єктивної сторони правопорушення - керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , а також не підтверджено, що він був спеціальним суб`єктом відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.130, 247, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягання до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП – закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з ухвалення постанови.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси Іванчук В. М.