Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №501/1086/26 — Чорноморський міський суд Одеської області

15 червня 2026 року Єдиний унікальний № 501/1086/26 Провадження № 2/501/1577/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області

в складі: головуючого Тордія Е.Н. секретаря судового засідання Дунаєвої Т.В.,

номер справи № 501/1086/26 провадження № 2/501/1577/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 предмет та підстава позову про стягнення аліменти на утримання неповнолітніх дітей, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад правовідносин, позиція позивача та відповідача.

11 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Чорноморського міського суду Одеської області з позовом до позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12 червня 2014 року, про що складено відповідний актовий запис № 219 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області.

У шлюбних відносинах мають двох доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В січні 2025 року сторони посварилися та перестали спілкуватися, після чого відповідач з`їхав з квартири, де подружжя мешкало разом та поїхав в невідомому напрямку. Доньки на даний момент знаходиться на повному утриманні позивачки. Відповідач матеріального утримання на дітей не надає . З метою захисту прав дітей на належне утримання з боку батька, звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів. позивачка одна не зможе забезпечити, тому батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти.

Просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання доньок у розмірі частини від усіх видів заробітку відповідача.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, надали письмову заяву про розгляд справи без їх участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, час та день розгляду справи повідомлявся належним чином. Поважної причини своєї неявки суду не повідомив.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі

27 березня 2026 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача по справі постановлена ухвала про відкриття провадження та розгляд справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Заперечень (заяв) проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від сторін по справі не надходило.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, надали письмову заяву про розгляд справи без їх участі, не заперечували проти винесення рішення в заочному провадженні

(а.с. 31).

Відповідач у судові засідання не з`явився, про місце, час та день розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзиви проти позову не надав. Поважної причини неявки суду не повідомив, заяву про зміну місця проживання суду не надав.

Судова повістка у відповідності до п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Судовий виклик, направлений поштовим відправленням. Поштове відправлення не вручене, повернулось до суду за закінченням встановленого терміну зберігання (а.с. 22-23).

Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису за приписами п.11 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.

З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Повідомлення відповідача про розгляд справи 11 червня 2026 року відбулось 15 травня 2026 року , відповідно до положень ст. ст. 128, 131 Цивільного процесуального кодексу України ( а.с.27).

Згідно ч.1 ст.223 Цивільного процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За положеннями ст.ст.13, 43 Цивільного процесуального кодексу України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений Цивільного процесуального кодексу України. Таким чином відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідчин ості її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з`явились до судового засідання.

Зі згоди позивача (представника) суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

За приписами ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України за неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до копії свідоцтва ( серія НОМЕР_1 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області) 12 червня 2014 року між сторона укладений шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 219 (а.с. 8).

Згідно свідоцтва (серія НОМЕР_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області) від шлюбних відносин ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась донька - ОСОБА_3 , батьками якої зареєстровано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва (серія НОМЕР_3 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області) від шлюбних відносин ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька - ОСОБА_4 , батьками якої зареєстровано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.10).

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Згідно зі ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

У статті 180 Сімейного кодексу України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно до ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При ухваленні даного рішення та визначенні розміру аліментів судом враховано обставини, передбачені ст.182 Сімейного кодексу України.

Крім того, при вирішенні питання про розмір аліментів, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, суд бере до уваги, що прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», на час розгляду справи становить 2817 .00 грн, а для дітей від 6 до 18 років 3512.00 грн

За вимогами ч.1 ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ і набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відомості щодо неспроможності відповідача сплачувати визначені позивачем розмір аліментів суду не надано.

Висновки суду.

Оцінивши надані суду докази у їх сукупності , надавши їм належну правову оцінку Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі частини його заробітку (доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку до повноліття старшої дитини, з дня звернення до суду 11 березня 2026 року.

Саме такий розмір аліментів має забезпечити право малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рівень життя, необхідний для їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Згідно ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Тому дане рішення необхідно допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи про стягнення аліментів, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Пунктом 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено ,що позивачі звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх інстанціях - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а тако заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», то у відповідності до ст. 141 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в розмірі 1331,20 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу Суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві позивачем заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких визначено в сумі 5000,00 грн. у зв`язку із зверненням з позовом.

Статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом за договором про надання правничої (правової) допомоги № 364 від 02 березня 2026 року, акт приймання-передачі наданих послуг, квитанцію до прибуткового касового ордера, ордер та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

З урахування того, що справа не відноситься до складності, витраченого часу на підготовку справи з відповідача на користь позивача слід стягнути 2500.00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Таким чином, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, Суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Тому на підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500,00 грн.

На підставі ст.ст.4,10,12,13,19,81,141, 259,263,265,268,354,430 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст.150,164,181,182,184,191, 192 Сімейного кодексу України, Суд-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце роботи не відоме, останнє відоме місце проживання с. Мала Слобідка, Подільського району Одеської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 зареєстрована АДРЕСА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку до повноліття старшої дітини, починаючи з 11 березня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце роботи не відоме, останнє відоме місце проживання с. Мала Слобідка, Подільського району Одеської області на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Повний текст рішення виготовлено 15 червня 2026 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуального кодексу України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони у справі

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 зареєстрована АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце роботи не відоме, останнє відоме місце проживання с. Мала Слобідка, Подільського району Одеської області.

Головуючий