Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №591/8014/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/8014/25

Провадження № 2/591/1851/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Митник Ю.А.,

Представника позивача Грицика Г.О.,

Представника відповідача Мірошніченка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу № 591/8014/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Нагорна Наталія Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що 01.12.2022 між сторонами було укладено договір позики, за яким було передбачено надання відповідачем позивачу у позику грошових коштів у розмірі 1 939 300 грн. Зі строком повернення до 01.12.2023. До моменту звернення відповідача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису між сторонами не було проведено врегулювання суми боргу або обговорення умов повернення боргу. 28.03.2025 позивач отримав від приватного нотаріуса вимогу про повернення боргу в сумі 2 898 867,19 грн. 12.05.2025 приватний нотаріус вчинила виконавчий напис про стягнення боргу в сумі 2 908 867,28 грн. Звертає увагу на необгрунтовану різницю між визначеною у договорі сумою позики та сумою стягнення за виконавчим написом. Включення витрат нотаріуса до загальної суми стягнення є безпідставним. Вказує, що виконавчий напис не підлягає виконанню з огляду на відсутність безспірності зобов`язання, відсутність належного повідомлення боржника , оскільки саме стягувач, а не нотаріус, повинен звернутися з вимогою до боржника про усунення порушення виконання зобов`язання. Також зазначає про порушення строку виконання зобов`язання, адже договором було обумовлено строк повернення позики о 01.12.2023, після цієї дати договором не було передбачено продовження нарахування відсотків. Договір не містить згоди позивача на безспірне стягнення. Відсотки на валютний еквівалент у гривневому зобов`язанні нараховані незаконно. Позика була частково сплачена: позивач здійснював перерахування коштів дружині відповідача.

Просить визнати виконавчий напис №3289, вчинений 12.05.2025 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 23.07.2025 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання. Ухвалою від 31.07.2025 в порядку забезпечення позову зупинено стягнення за оскаржуваним виконавчим написом. Ухвалою від 12.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу від 25.12.2025 справу передано у провадження головуючому судді Ніколаєнко О.О.

У відзиві на позов представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що позичальник отримав вимогу про повернення боргу та заяву позичальника про вчинення виконавчого напису, у встановлений строк не надав своїх заперечень та не сплатив борг. Відповідно до п. 10 укладеного договору письмове нагадування , передане в порядку ст. 84 Закону України “Про нотаріат” є документом, що підтверджує прострочення виконання зобов`язання та безспірність заборгованості. Станом на момент направлення вимоги зобов`язання повернути грошові кошти існувало та не припинилося, строк користування коштами до 31.12.2023 є строком правомірного користування. В укладеному договорі міститься згода позичальника на звернення позикодавця до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису. Розрахунок боргу та відсотків був здійснений без прив`язки до іноземної валюти та не враховує коливання курсу. Позичальник не здійснював оплати за укладеним договором: за укладеним договором позичальник мав передати позичені кошти готівкою. Договором не була передбачена можливість виконання зобов`язання нарахунок третьої особи. Надані платіжні ддоручення не є підтвердженням виконання зобов`язань за укладеним договором позики. Просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач стверджував, що здійснював оплату за платіжними дорученнями на рахунок ОСОБА_3 , але відповідач їх не врахував та не спростував. Дружина позивача надала письмову згоду на укладення позики, що підтверджує її обізнаність про зобов`язання та фактичну участь у правочині. Сам факт подання документів нотаріусу не підтверджує безспірності. Відсотки після 01.12.2023 нараховувались незаконно.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, зазначених у поданих заявах по суті справи. Додатково пояснив, що при винесенні виконавчого напису не було враховано більше 20 платежів на карту дружини відповідача, відсотки нараховані поза строком договору позики, відбулось подвійсне стягнення відсотків за рахунок маніпуляцій з валютою договору, плата за вчинення нотаріальної дії не може додаватись до суми боргу. На рахунок дружини кошти перераховувались на особисте прохання позикодавця.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову із зазначених підстав. Додатково пояснив, що на рахунок дружини позивачем здійснювалась щомісячна плата за оренду житла, письмовий договір оренди не укладався, оскільки позивач із відповідачем перебували у дружніх відносинах. Позов подано з метою затягування виконання зобов`язання. Позивачем не надано контррозрахунку суми боргу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 01.12.2022 між сторонами було укладено нотаріально посвідчений договір позики, за яким ОСОБА_2 до укладення цього договору передав у власність ОСОБА_1 строком до 31.12.2023 включно грошові кошти в сумі 1 939 300 грн., що в еквіваленті становить 47 300 доларів США. Пунктом 2 договору передбачено, що за користування грошовими коштами позичальник сплачує 1,5% від суми отриманих ним коштів за користування на місяць. Повернення відсотків до п`ятого числа наступного місяця. У разі несплати відсотків сума заборгованості по відсоткам додається до загальної суми грошових коштів, отриманих у позику, на яку нараховується 1,5%. Сплата відсотків підтверджується розпискою про отримання. Позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві одержані в позику грошові кошти в сумі, яка отримана згідно п. 1 даного договору, яка еквівалентна доларам США на день повернення грошових коштів за курсом готівкового ринку в сумі 47300 доларів США п. (3).

Виконання позичальником свого зобов`язання має бути в м. Суми готівкою (п. 4).

У разі, коли позичальник своєчасно не поверне позичені гроші, позикодавець має право подати цей договір до стягнення у строки, передбачені чинним законодавством. Звернення стягнення здійснюється за рішенням суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса (п. 8).

Позичальник стверджує, що не матиме заперечень проти звернення позикодавця до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про безспірне стягнення заборгованості у разі невиконання позичальником свого зобов`язання (п. 9).

Сторни домовилися, що документом, який підтверджує прострочення виконання зобов`язання та безспірність заборгованості буде письмове нагадування (у вигляді заяви) позикодавця про суму заборгованості, яка підлягає поверненню, та строк платежу, передане за зворотним повідомленням позичальникові в порядку, передбаченому статтею 84 Закону України “Про нотаріат” (п. 10).

Договір вчинено за заявою на згоду дружини позикодавця ОСОБА_3 (п. 13) (а.с. 4-5).

У визначений строк зобов`язання за вказаним договором не було виконано у повному обсязі позичальником, що не заперечується сторонами у справі.

26.03.2025 ОСОБА_2 (в інтересах якого на підставі довіреності діяла ОСОБА_3 ) звернувся до приватного нотаріуса Нагорної Н.В. із заявою про вчинення виконавчого напису, у якій зазначив, що станом на 26.03.20 заборгованість позичальника складає 2898867,19 грн., що в еквіваленті становить 70 704,08 доларів США (а.с. 8).

28.03.2025 приватний нотаріус Нагорна Н.В. направила ОСОБА_1 вимогу, у якій повідомила, що станом на 26.03.2025 заборгованість за укладеним договором становить 2898867,19 грн., що в еквіваленті становиить 70 704,08 доларів США та запропонувала протягом 30 днів від дати отримання цього листа звернутись до ОСОБА_2 та сплатити заборгованість по договору і повідомити про погашення боргу. Повідомлено також, що у разі непогашення боргу і не отримання до вказаного часу повідомлення про сплату заборгованості нею буде вчинено виконавчий напис на договорі позики, а також на позивача буде покладено відшкодування витрат, пов`язаних із здійсненням виконавчого напису, в сумі 10 000 грн. (а.с. 7).

Позивач не заперечував отримання ним вказаної вимоги та надав її копію, а також копію конверта, у якій вона була направлена (а.с. 6-7).

Відповідно до розрахунку заборгованості, який був складений позикодавцем, сума боргу та відсотки на нього нараховувались у доларах США щомісячно протягом періоду з 21.01.2023 по 21.03.2025. Сума боргу у доларах США станом на 21.03.2025 становила 70 704,08, у гривнях - 2 898 867,19 грн. (за курсом гривні відносно долара США - 41) (а.с. 9 зв).

12.05.2025 приватний нотаріус Нагорна Н.В. вчинила виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №3289, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 несплачених в строк до 31.12.2023 грошових коштів в сумі 1 939 300 грн., відсотків за користування грошовими коштами в сумі 959 567,28 грн., а також витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 10 000 грн., всього 2 908 867,28 грн. (а.с. 103).

У періоді з 07.06.2023 по 14.02.2025 позивач щомісячно здійснював перерахування коштів на рахунок ОСОБА_3 в розмірах від 3750 грн. до 4300 грн. У наданих копіях платіжних інструкцій призначенням платежу вказано “переказ власних коштів” (а.с. 11-19).

Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно частини 1 статті 39 Закону України "Про нотаріат" (далі Закон) (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного виконавчого напису), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 89 Закону країни “Про нотаріат” у виконавчому написі повинні зазначатися:

дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

найменування та адреса стягувача;

найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

строк, за який провадиться стягнення;

суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;

дата набрання юридичної сили;

строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Згідно пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 з відповідними змінами та доповненнями:

1. Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку).

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Суд зазначає, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права . Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 50,87,88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Таким чином, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, перевірці підлягає не лише додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону "Про нотаріат" у такому спорі перевірці підлягають також і доводи боржника в повному обсязі, установлення та зазначення чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Сама по собі наявність укладеного між сторонами нотаріально посвідченого договору позики та направлення вимоги в порядку ст. 84 ЗУ «Про нотаріат» (як це передбачено п. 10 договору) не створюють безумовної безспірності боргу, якщо боржник оспорює розмір заборгованості та сам факт її наявності з матеріальних підстав.

Відповідно до умов п. 1 договору позики, грошові кошти надавалися ОСОБА_1 на визначений строк - до 31.12.2023 включно.

Після цієї дати (з 01.01.2024) між сторонами припинилися правовідносини правомірного користування коштами, і кредитор набув право лише на захист свого порушеного права через механізми ст. 625 ЦК України, а не на подальше щомісячне нарахування 1,5% відсотків.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого нотаріусу, ОСОБА_2 здійснював нарахування відсотків за ставкою 1,5% щомісячно аж до 21.03.2025. Таким чином, сума відсотків яка включена до виконавчого напису, не є безспірною, оскільки включає періоди поза межами строку дії договору.

Позивач також вказує на те, що здійснював регулярні щомісячні платежі на рахунок дружини відповідача, яка також давала нотаріальну згоду на укладення цього договору (п. 13) та в подальшому діяла як представник ОСОБА_2 за довіреністю при зверненні до нотаріуса. Зважаючи на сімейні та представницькі зв`язки ОСОБА_3 із позикодавцем, наявність цих платежів у період існування боргу за позикою вказує на наявність спору між сторонами щодо фактичного розміру залишку основного боргу. Нотаріус не мала можливості дослідити ці платежі та прийняти рішення про зарахування або відмову у зарахуванні їх в рахунок погашення позики, що також виключає ознаку безспірності.

Враховуючи викладене, наявність заперечень боржника щодо розміру нарахованих відсотків поза строком договору, невизнання кредитором проведених на рахунок його дружини платежів, свідчичить про наявність між сторонами договору позики спору про право відносно розміру заборгованості.

Оскільки заборгованість не була безспірною, вчинений виконавчий напис підлягає скасуванню.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений при зверненні до суду, в сумі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати тиким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 12.05.2025 №3289, вчинений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В. , про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів за договором позики від 01.12.2022 в сумі 2 908 867,28 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 15.06.2026.

Суддя О.О.Ніколаєнко