Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №462/3155/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3155/26

ПОСТАНОВА

11 червня 2026 року, суддя Залізничного районного суду міста Львова Ліуш А.І., за участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 31 березня 2026 року, того ж дня о 21 год 15 хв., в селищі Рудно, на вул. Лесі Українки, 16Д, ОСОБА_1 , керував автомобілем Volkswagen Tiguan д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 , в судовому засіданні повідомив, що не здійснював керування транспортним засобом. Так, 31 березня 2026 року він приїхав до колишньої дружини та після розмови з нею випив та ліг в машині спати. Через декілька годин його розбудили працівники поліції, та склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП особа притягається до адміністративної відповідальності у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року Пленум Верховного Суду України звертає увагу судів на неприпустимість під час розгляду справ про адміністративні правопорушення ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.

Під час розгляду справи, судом було оглянуто наявні в матеріалах справи відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, зокрема clip-0, згідно якого о 00:13 заявник повідомив працівників поліції, що невідомий йому чоловік спить в транспортному засобі Volkswagen Tiguan д.н.з. НОМЕР_1 , ні на кого не реагує, в салоні гучно грає музика. Також, ним було викликано для вказаної особи швидку допомогу.

Після того як працівники поліції розбудили ОСОБА_1 , та запитали як давно він приїхав на парковку він відповів – що приблизно годин 5-6 тому.

Крім того, о 12:33 вбачається як працівники поліції починають розмову про те, що ОСОБА_1 , того дня вже зупиняли працівники поліції та склали відносно нього постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ПДР.

Після чого вбачається, як працівники поліції починають проводити перевірку ОСОБА_1 , на визначення перебування в стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, під час розгляду справи було допитано свідка ОСОБА_2 , яка повідомила, що вони з ОСОБА_1 , перебувають в процесі розлучення. 31 березня 2026 року, протягом цілого дня саме вона керувала транспортним засобом Volkswagen Tiguan д.н.з. НОМЕР_1 . ОСОБА_1 , 31 березня 2026 року приїжджав до неї за місцем проживання для того щоб примиритися та забрати вказаний автомобіль. Після того як вона йому відмовила в примиренні, ОСОБА_2 , віддала йому ключі від автомобіля Volkswagen Tiguan д.н.з. НОМЕР_1 та пішла до дому.

Так, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.2019 року зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Відтак, в ході судового розгляду не здобуто жодного належного та допустимого доказу, який би об`єктивно підтверджував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Volkswagen Tiguan д.н.з. НОМЕР_1 31 березня 2026 року о 21 год 15 хв., в селищі Рудно, на вул. Лесі Українки, 16Д. Натомість, сукупність досліджених доказів свідчить про протилежне: особа перебувала в салоні автомобіля та спала, що виключає сам по собі факт активного керування транспортним засобом. За відсутності встановленого факту керування,- відсутня і одна з обов`язкових умов для огляду особи на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такі дії можливі виключно щодо водія як суб`єкта дорожнього руху, який здійснює керування транспортним засобом.

Додатково встановлено, що звернення до поліції мало характер повідомлення про можливу потребу у медичній допомозі, а не про вчинення правопорушення. Згідно досліджених в ході розгляду справи відеозаписів, заявник прямо зазначав, що особа тривалий час перебуває у нерухомому автомобілі без ознак активної поведінки, що викликало занепокоєння щодо стану його здоров`я. Вказані обставини підтверджуються як відеозаписами, дослідженими судом, так і поясненнями самого ОСОБА_1 , який повідомив проспав в автомобілі близько 5-6 годин. Таким чином, первинна мета виклику правоохоронних органів не була пов`язана з підозрою у вчиненні адміністративного правопорушення.

За таких обставин, пропозиція працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам КУпАП, оскільки була здійснена за відсутності будь-яких передбачених законом підстав, зокрема без встановлення факту керування транспортним засобом. Фактично, дії працівників поліції були спрямовані на перевірку особи, яка не перебувала у статусі водія, що виключає правомірність таких вимог та не може тягнути для особи жодних юридичних наслідків.

Враховуючи наведене, а також те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази керування ОСОБА_1 , автомобіля Volkswagen Tiguan д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, суд приходить до переконання, що справу слід закрити у зв`язку із відсутності у діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, -

УХВАЛИВ:

справу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: А.І. Ліуш