Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №203/5201/24 — Приморський районний суд м. Одеси

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026

Справа № 203/5201/24

Провадження № 2/522/122/26

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого - суддя Ярема Х.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

20.09.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 .

Позивач просить суд:

- стягнути заборгованість в розмірі 39 301,87 грн. за кредитним договором №002/12136896-СК_SB від 18.10.2021.

03.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином шляхом направлення судової кореспонденції на адресу його зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 .). Конверт повернувся до суду неврученим. Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим належним чином.

Позивач пояснює, що 18.10.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір в електронній формі, за умовами якого він отримав в кредит кошти та зобов`язався їх повернути, сплатити відсотки. Сроком на 365 днів, дія якого автоматично пролонгується, крім випадків, коли банк вирішив не продовжувати кредитний ліміт чи чи клієнт закрив рахунок.

28.02.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу за яким передано права вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 на суму 39 301,87 грн. (27 000 - тіло кредиту, 12 301,87 грн. - проценти).

Судом встановлено такі обставини справи.

18.10.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір на укладення договору про комплексне банківське обслуговування кредитний договір № 002/12136896-СК_SB в електронній формі, за умовами якого клієнту відкривається поточний рахунок, оформляється платіжна картка та встановлюється кредитний ліміт 27 000 грн. строком на 12 місяців., шляхом кредитування поточного рахунку або на суму, вказану в мобільному додатку подальшому при встановленні кредитного ліміту в період дії поточного рахунку.

Пунктами 13. 14 цього договору визначено розмір процентної ставки.

Пунктом 2.2 визначено, зокрема, що банк має право відступити право вимоги за цією. заявою.-договором новому кредитору та зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги повідомити позичальника (клієнта) у спосіб визначений ст. 25 ЗУ Про споживче кредитування, повідомити про передачу персональних даних, надати інформацію про нового кредитора. Зазначений обов`Язок зберігається за новим кредитором у разі подальшого відступлення права вимоги.

28.02.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та АТ «Таскомбанк» (Клієнт) уклали Договір факторингу №НІ/11/15-Ф за умовами якого Клієнт передав (відступив) Фактору за плату, а Фактор прийняв належні права грошової вимоги до боржників, зокрема і до ОСОБА_1 на суму 39 301,87 грн. (27 000 грн. - основний борг; 12 301,87 грн. - борг за відсотками).

За розрахунком нового кредитора заборгованість за кредитним договором №002/12136896-СК_SB нарахована за період з 28.02.2024 по 31.07.2024 та становить 39 301,87 грн. (27 000 грн. - основний борг; 12 301,87 грн. - борг за відсотками).

Висновки суду.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15) .

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку;- він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Із змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що він містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

У справі, яка переглядається, належними та допустимими доказами позивачем підтверджені факти укладання кредитного договору між сторонами у передбаченій законом формі, виконання позивачем умов договору щодо надання відповідачу кредитних коштів у користування (на придбання товару) та невиконання зобов`язань з повернення цих коштів разом із нарахованими відповідно до умов договору процентами за користування кредитними коштами.

Досліджуючи подані новим кредитором кредитні документи, суд зазначає наступне.

За розрахунком нового кредитора заборгованість за кредитним договором №002/12136896-СК_SB нарахована за період з 28.02.2024 по 31.07.2024 та становить 39 301,87 грн. (27 000 грн. - основний борг; 12 301,87 грн. - борг за відсотками).

Довідка, створена самим новим кредитором, без деталізації періодів нарахування заборгованості, внесених позичальником коштів (відповідачем) коштів, періодів прострочення внесення коштів за кожен календарний місяць. Зазначена довідка, з урахуванням вимог закону щодо достовірності та достатності, не може вважатися належним доказом наявності заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Позивач не надав виписку за рахунком ОСОБА_1 НОМЕР_1 за період з 28.02.2024 по 31.07.2024, з якої б видно було, що за цей період позичальник взагалі отримав в кредит 27 000 грн. та одночасно протягом цього ж періоду сплатив/не сплатив таку кошти на погашення кредитної заборгованості в розмірі 27 000 грн.

Новий кредитора взагалі не надав доказів про зарахування коштів, подальший рух коштів на рахунку клієнта. Розрахунки цих сум суду не зрозумілі. Природа виникнення боргу 39 301,87 грн. нічим не підтверджена. Що відбувалося в період 28.02.2024 по 31.07.2024, яким чином відбувались розрахунки і чи існувала заборгованість у цей період, із наданих матеріалів не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Загальні вимоги до доказів врегульовані ст.77-80 ЦПК України, а положеннями ч.1, 6 ст.81 ЦПК України чітко врегульовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, до позовної заяви позивачем надана копія договору факторингу №НІ/11/15-Ф від 28.02.2024. Проте в копії договору пункт 3.1 не містить суми грошових коштів, які фактор зобов`язаний сплатити клієнту шляхом безготівкового перерахування. Позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження здійснення оплати за договором факторингу, як це передбачено п. 2.3. договору, немає доказів оплати за договором факторингу.

Також Пунктом 2.2 заяви-договору від 18.10.2021 визначено, зокрема, що банк має право відступити право вимоги за цією. заявою.-договором новому кредитору та зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги повідомити позичальника (клієнта) у спосіб визначений ст. 25 ЗУ Про споживче кредитування, повідомити про передачу персональних даних, надати інформацію про нового кредитора. Зазначений обов`язок зберігається за новим кредитором у разі подальшого відступлення права вимоги.

Цих доказів новий кредитор також не надав.

Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку про недоведеність набуття ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до ОСОБА_2 за договором від 18.10.2024 та про непідтвердження заборгованості.

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ярема Х.С.