Вирок від 14 червня 2026 р. у справі №947/19626/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/19626/26

Провадження № 1-кп/947/994/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні без виклику учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12026164480000234 від 01.05.2026 року у відношенні:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, українця, громадянина України, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого: вироком Біляївського районного суду Одеської області від 15.09.2023 року, за ч.1 ст.309 КК України, до покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців; вироком Приморського районного суду м. Одеси від 07.07.2025 року, за ч.2 ст.309 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 рік 6 місяців, який залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.05.2026 року, обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 01.05.2026 приблизно о 15:00 год., знаходячись за адресою: м. Одеса, Радужний масив, шляхом привласнення знайденого, незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, яка знаходилася у пакеті.

Після чого, ОСОБА_3 зазначену психотропну речовину почав незаконно зберігати при собі для особистого вживання, без мети збуту.

01.05.2026 приблизно о 18:20 год., ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: м. Одеса, пр-т. Небесної Сотні, 30-А, був зупинений співробітниками поліції, які в нього виявили та в подальшому в ході огляду місця події вилучили пакет з психотропною речовиною, обіг якої обмежено – амфетамін, кількісним вмістом 1,105 г., яку ОСОБА_3 незаконно зберігав при собі для особистого вживання, без мети збуту.

За таких обставин, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 КК України, за кваліфікуючими ознаками – незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.

Разом з тим, зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності, а обвинувачений ОСОБА_3 , представлений захисником ОСОБА_4 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. А тому суд, за клопотанням прокурора Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_5 , що регламентоване ч.1 ст.302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєному кримінальному проступку, передбаченому ч.1 ст.309 КК України – незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту – доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.

Згідно з ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, позитивну характеристику, щире каяття в скоєному, пом`якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин. Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне призначення покарання у вигляді пробаційного нагляду з подальшим застосуванням статей 71, 72 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив новий кримінальний проступок після постановлення вироку Приморського районного суду м. Одеси від 07.07.2025 року та до повного відбуття призначеного ним покарання. При цьому покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі станом на день ухвалення цього вироку фактично не відбувалося, у зв`язку з чим вся призначена попереднім вироком міра покарання є невідбутою. За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність застосування положень ч.1 ст.71 КК України та повного приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком до покарання, призначеного за цим вироком. Після переведення покарання у виді пробаційного нагляду в еквівалент позбавлення волі відповідно до підпункту «а-1» пункту 1 частини 1 статті 72 КК України остаточне покарання підлягає визначенню за правилами сукупності вироків. Такий підхід узгоджується з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, відповідно до якої для застосування положень ч.1 ст.71 КК України необхідною є сукупність двох умов: вчинення нового кримінального правопорушення після постановлення попереднього вироку та наявність на момент ухвалення нового вироку невідбутої частини покарання за попереднім вироком

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеною у постанові від 14 червня 2021 року у справі № 443/806/19 (провадження № 51-1122кмо20).

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

Питання про речові докази та процесуальні витрати суд вирішує в порядку ст.ст.100 та 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 110, 124, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395, КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Відповідно до підпункту а-1 пункту 1 частини 1 статті 72 КК України, 1 (один) рік пробаційного нагляду перевести у 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання повністю приєднати не відбуту частину покарання за вироком Приморського районного суду від 07.07.2025 року у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

Остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання для виконання цього вироку.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: порошкоподібна речовина у пакеті, яка знаходиться в сейф-пакеті № 6699113, що згідно висновку експерта № СЕ-19/116-26/11405-НЗПРАП, містить психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, кількісним вмістом 1,105 г., – знищити; Електронні носії інформації, на яких зафіксовано хід та результати слідчих (розшукових) та процесуальних дій – зберігати в матеріалах справи.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 5 776,32 гривень (п`ять тисяч сімсот сімдесят шість гривень тридцять дві копійки).

Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України – вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасниками кримінального провадження.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1