Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №457/871/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 457/871/26 Головуючий у 1 інстанції: Грицьків В.Т.

Провадження № 33/811/963/26 Доповідач: Головатий В. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 22.05.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП,

встановив:

постановою Трускавецького міського суду Львівської області від 22.05.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу та зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 19.11.2025 року, близько 13:00 год., під час уроку у класному приміщенні СЗШ № 3 м. Трускавець на вул. Стебницькій, 98, схопила ученицю, ОСОБА_2 , за волосся та подряпала шию, чим завдала фізичного болю та могла заподіяти шкоду фізичному та психічному здоров`ю.

Крім того, ОСОБА_1 11.05.2026 року, близько 11:45 год., у класному приміщенні СЗШ № 3 м. Трускавець на вул. Стебницькій, 98, працюючи на посаді вчителя початкових класів та будучи учасником освітнього процесу, умисно вчинила дії фізичного характеру щодо малолітньої ОСОБА_2 , а саме: схопила за руку і почала трясти, чим завдала фізичного болю та могла заподіяти шкоду фізичному та психічному здоров`ю, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.

На зазначену постанову ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги з покликається на те, що вона жодного разу не застосовувала насильства щодо ОСОБА_2 та інших дітей, зокрема, не ображала її, не хапала за руки, не дряпала, не трясла та не хапала за волосся. Зазначає, що 11.05.2026 року зробила зауваження ОСОБА_2 , оскільки остання порушувала правила поведінки, взяла за руку та провела до парти, після чого дитина поскаржилась матері. Звертає увагу, що за 30 років роботи вчителем на неї не надходило жодних скарг, не було жодного конфлікту з дітьми та батьками, окрім як з матір`ю учениці ОСОБА_2 , який почався через те, що вона неодноразово скаржилась матері на поведінку дитини, яка не звертає увагу на неї як на вчителя, не виконує домашні завдання та сидить на уроках в телефоні. Крім того, зазначає, що пояснення асистента вчителя ОСОБА_3 є необ`єктивними, оскільки він знаходиться у дружніх відносинах з ОСОБА_4 , яка планує стати класним керівником 2-А класу у разі звільнення її з посади, відтак не можуть братися судом до уваги, а рапорт працівника поліції не є належним доказом у справі. Водночас, вказує, що судом було порушено її право на захист, оскільки вона не була завчасно повідомлена про час розгляду справи, а також їй було відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи з метою залучення захисника. Враховуючи наведене, вважає, що її вина у вчиненні правопорушення не підтверджена жодними належними доказами.

Крім того, просить допитати в якості свідків учнів 2-А класу ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити.

Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №210348 від 19.05.2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, та яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення;

- письмовими поясненнями ОСОБА_4 , яка зазначила, що зі слів її доньки ОСОБА_2 19.11.2025 року під час останнього уроку вчитель початкових класів ОСОБА_1 , яка навчає її доньку, нанесла останній тілесні ушкодження, схопивши її за волосся та подряпавши шию. В подальшому, вчитель обробила рани та попросила доньку нікому про це не розказувати;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 19.05.2026, яка вказала, що 11.05.2026 року вчитель початкових класів ОСОБА_1 на уроці підбігла до учениці ОСОБА_2 , схопила її за руку, почала трясти та сказала, щоб вона постукала себе по своїй голові. В подальшому, ОСОБА_2 в черговий раз поскаржилась своїй матері на вчителя;

- даними наказу директора школи №64 від 18.05.2026 "Про результати проведення розслідування та роботи комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) та подальші дії", згідно з яким за результатами роботи комісії з розгляду фактів, викладених у заяві ОСОБА_4 (матері учениці 2-А класу ОСОБА_2 ), враховуючи повторний характер звернення ОСОБА_4 протягом 6 місяців, випадок визнано таким, що містить ознаки булінгу між вчителем ОСОБА_1 та ученицею ОСОБА_2 .

Заперечення ОСОБА_1 вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, не спростовує правильних висновків суду першої інстанції про доведеність її вини у скоєному, і апеляційним судом оцінюються як форма захисту.

Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.

Твердження апелянта про те, що вона жодного разу не застосовувала насильства щодо ОСОБА_2 спростовуються матеріалами справи в сукупності, зокрема, поясненнями ОСОБА_3 , яка підтвердила факт нанесення ушкоджень, а також даними наказу директора школи №64 від 18.05.2026, згідно з яким випадок визнано таким, що містить ознаки булінгу між вчителем ОСОБА_1 та ученицею ОСОБА_2 .

При цьому, вказаний наказ виданий на підставі протоколів засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) Середньої загальноосвітньої школи №3 м. Трускавець та підписаний сімома членами комісії, жодний з яких не висловив заперечень.

Водночас, в ході судового розгляду не встановлено об`єктивних причин та підстав у ОСОБА_3 оговорювати ОСОБА_1 та давати неправдиві пояснення щодо обставин, які мали місце 11.05.2026 року.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_1 в апеляційній скарзі визнала той факт, що вона взяла за руку ОСОБА_2 та провела її до парти, оскільки остання порушувала правила поведінки, а також те, що вона неодноразово скаржилась матері на поведінку дитини, яка не звертає увагу на неї як на вчителя, не виконує домашні завдання та сидить на уроках в телефоні, що свідчить про наявність конфлікту між ними.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а під час розгляду справи були допущені порушення, які вплинули на прийняття рішення, є голослівними, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи та оцінюються судом як форма захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене.

Неточності, допущені при оформленні протоколу, є формальними та жодним чином не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 , а також не спростовують наявних у справі доказів на підтвердження вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.

Твердження ОСОБА_1 про те, що вона не була завчасно повідомлена про час розгляду справи, на переконання суду апеляційної інстанції, є голослівними, оскільки вона брала участь в судовому засіданні суду першої інстанції, що свідчить про відсутність порушення її права на захист.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апелянта про те, що їй не було надано можливості скористатися послугами адвоката з огляду на те, що в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначила, що може представляти свої інтереси самостійно та не бажає залучати захисника.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення, яке є законним та обґрунтованим.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

Клопотання про допит в якості свідків учнів 2-А класу ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 задоволенню не підлягає, оскільки таке, враховуючи малолітній вік зазначених осіб, не є мотивоване, а також відсутня необхідність у допиті вказаних осіб у зв`язку з тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, які є взаємодоповнюючими та не суперечать один одному.

Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, та наклав на неї адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, відсутності обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя –

постановив:

постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 22.05.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, залишити без змін, а її апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Головатий В.Я.