Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №322/1655/25 — Запорізький апеляційний суд

запорізький апеляційний суд

Провадження №33/807/717/26Головуючий у 1-й інстанції Гасанбеков С.С.

Єдиний унікальний №322/1655/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

Категорія – ст.130 ч.1 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі захисника Сидоренка О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу з доповненнями захисника Сидоренка Олега Андрійовича на постанову судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 30 березня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно з постановою суду, 24.10.2025 року о 18 год. 30 хв. по вул.Іванівській, 57 у с.Підгірне Запорізького району Запорізької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi Pajero Wagon» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір.

В апеляційній скарзі з доповненнями захисник Сидоренко О.А. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Свої вимоги мотивував тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи, суд розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 , фактично позбавивши можливості реалізувати його процесуальні права.

У матеріалах справи відсутнє письмове направлення ОСОБА_1 на проходження огляду, відсутні відомості про його складання, вручення або відмову особи від його отримання.

З матеріалів справи не вбачається жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .

З відеозапису не вбачається, що працівниками поліції було вжито заходів для встановлення фактичного стану ОСОБА_1 , надання йому часу для приведення до належного стану або забезпечення медичного огляду з урахуванням його стану після ДТП.

Таким чином, за наявності об`єктивних ознак дезорієнтації та запаморочення, будь-які твердження про нібито усвідомлену відмову ОСОБА_1 від проходження огляду є припущеннями.

Після ДТП ОСОБА_1 було госпіталізовано до КНП «Міська лікарня №9» ЗМР. Відповідно до медичної виписки у ОСОБА_1 було проведено лабораторне дослідження крові на вміст етилового спирту, за результатами якого етанол у крові становив 0,00%, що прямо спростовує будь-які припущення про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння.

Заслухавши захисника Сидоренка О.А., який підтримав апеляційну скаргу з доповненнями та не заперечував проти її розгляду без участі ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідаючи на доводи захисника про грубе порушення судом першої інстанції права ОСОБА_1 на захист, оскільки 30.03.2026 року судове засідання відбулося без участі останнього, апеляційний суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні при розгляді справи судом першої інстанції. Між тим, про час та місце розгляду справи був повідомлений заздалегідь належним чином у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28 через додаток «Viber» (а.с.47), а тому доводи апеляційної скарги захисника щодо порушення судом вимог ст.268 КУпАП є безпідставними, і суд мав достатні підстави розглядати справу без участі правопорушника.

До того ж права ОСОБА_1 були поновлені при апеляційному перегляді, його інтереси були представлені професійним захисником, і жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об`єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи адвокатом Сидоренком О.А. не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду.

Законодавством України про адміністративні правопорушення не передбачено необхідності обов`язкового скасування постанови суду першої інстанції через розгляд справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується

- відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №492965 від 24.10.2025 року підписаному ОСОБА_1 , відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів) відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, у водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Огляд за допомогою спеціального технічного засобу не проводився у зв`язку із відмовою водія;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 24.10.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, огляд не проводився у зв`язку із відмовою водія;

- долученим до матеріалів справи відеозаписом.

З відеозаписів, долучених до матеріалів справи вбачається, що в день та час, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував автомобілем «Mitsubishi Pajero Wagon» д.н.з. НОМЕР_1 . З відеозапису з нагрудних реєстраторів поліцейських з файлом 0008 вбачається, що патрульний поліцейський запропонував ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager на місці зупинки або у медичному закладі у лікаря-нарколога. Поліцейським також було роз`яснено ОСОБА_2 можливі наслідки відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння.

ОСОБА_1 відмовився пройти такий огляд на місці зупинки або у медичному закладі. Патрульним поліцейським було роз`яснено ОСОБА_2 права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (запис: 20:00:14 – 20:01:53).

Також ОСОБА_1 зазначив, що потерпілим себе не вважає, лікар його оглянув, до лікарні їхати відмовився (запис: 20:02:21 – 20:02:38).

При цьому ОСОБА_1 жодним чином не заперечував факт керування ним транспортним засобом, навпаки зазначив що їхав з с.Новосолоне до смт.Новомиколаївка по службовим справам, його засліпив зустрічний транспорт та він з`їхав на узбіччя дороги та перекинувся (запис: 20:10:45 – 20:10:52).

Долученим до матеріалів справи відеозаписом в достатній мірі об`єктивно зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі.

Отже, наведені докази в їх сукупності підтверджують факт порушення водієм ОСОБА_1 вимог, передбачених п.2.5 ПДР України.

Разом з тим, посилання захисника на те, що на місці зупинки транспортного засобу не оголошувався зміст складеного направлення на проходження огляду водія транспортного засобу до медичного закладу, а також про те, що не було складено другого примірника такого направлення, який мав бути вручений ОСОБА_2 , суд також визнає необґрунтованими, оскільки з аналізу вимог Інструкції № 1452/735 слідує, що медичний огляд повинен проводитися, зокрема, за наявності направлення і лише відсутність вказаного документу може свідчити про порушення працівниками патрульної поліції процедури направлення водія на огляд на стан сп`яніння.

Копія такого направлення долучена до справи про адміністративне правопорушення.

Окрім того, суд звертає увагу, що Інструкція № 1452/735 не вимагає від уповноважених осіб патрульної поліції складення направлення до закладу охорони здоров`я у двох примірниках з метою вручення одного з них водію транспортного засобу. Зазначена захисником вимога стосується виключно складення акту, що узгоджується із п. 10 розділу І Інструкції № 1452/735.

Захисник зазначав про незаконність судового рішення через те, що відповідно до виписки із медичної картки хворого ОСОБА_1 за №10315 від 25.10.2025 року відділення травматології та ортопедії, політравми та мікрохірургії кисті КНП «Міська лікарня №9» ЗМР, встановлено факт відсутності перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд не погоджується з такими запереченнями, оскільки об`єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, правова природа інкримінованого адміністративного правопорушення (відмова від проходження огляду) полягає у тому, що це правопорушення, яке обумовлене недотриманням вимог п.2.5 ПДР є правопорушенням з формальним складом, тобто є закінченим з моменту висловлення водієм відмови від проходження ним огляду на вимогу поліцейського, а тому результати огляду, отримані ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я, на які посилається захисник, не мають юридичного значення.

ОСОБА_1 відмовився пройти в установленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.

Відтак у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її зміни або скасування відсутні, а відтак апеляційна скарга з доповненнями задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу з доповненнями захисника Сидоренка Олега Андрійовича залишити без задоволення.

Постанову судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 30 березня 2026 року в цій справі відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар

Дата документу Справа № 322/1655/25