Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №317/3789/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №317/3789/25 Головуючий в 1 інст. Ачкасов О.М.

Провадження №33/807/360/26 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Фофанова Я.Л., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього – адвоката Фофанова Я.Л. на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 18 листопада 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,

стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п`ять гривень 60 копійок) грн.

Згідно з постановою суду, 19 липня 2025 року о 08 год. 53 хвл. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_2 , городок С080712 під`їзд до станції Ростуща ППЗ, Запорізького району Запорізької області, в стані алкогольного сп`яніння, ступінь сп`яніння визначено за допомогою Alcotest Drager 6810, результат 0,40 проміле, тест №1085, від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі відмовився, з результатом згоден, від керування транспортним засобом відсторонено, шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив п.п.2.9 а Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі захисник - адвокат Фофанов Я.Л. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Запорізького районного суду Запорізької області від 18 листопада 2025 року.

Скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження по справі закрити.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що матеріали справи не містять жодного свідоцтва в якості підтвердження регулярної державної метрологічної повірки Alcotest Drager 6810. Крім того, незрозуміло чи проходив повірку та сервісне обслуговування саме даний спеціальний технічний прилад Alcotest Drager 6810 (№АRCD 0434) в офіційних сертифікованих сервісних центрах Drager.

Вказує, що відеозапис, який судом було враховано як доказ винуватості ОСОБА_1 , є неналежним та недопустимим у зв`язку з тим, що з нього вбачається, що відеозйомка не є безперервною, містить лише невідомі записи невеликої протяжності.

Крім того, на думку апелянта, під час проведення огляду працівниками поліції не дотримано приписи ст.266 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів №1408/2785 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду №1103.

Також, зазначає, що працівником поліції використовувався спеціальний технічний засіб Alcotest Drager 6810 з позитивним результатом тесту – 0,40 проміле.

Разом з тим, згідно з класифікацією, затвердженою МОЗ, вміст у крові етилового спирту 0,40 проміле - це є незначним алкогольним сп`янінням.

Вважає, що в даному випадку газоаналізатор показав крайню межу незначне алкогольне сп`яніння ОСОБА_1 , в той же час, згідно з відеозаписом, у водія взагалі відсутні будь-які ознаки алкогольного сп`яніння.

На думку захисника, з наданих доказів на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вважає, що ОСОБА_1 випив пляшку пива за день до зупинки авто, що не є порушенням, та вміст алкоголю не міг перевищувати допустимі норми.

Крім того, посилається на те, що суд першої інстанції позбавив права на захист та в повній мірі скористатись правами, передбаченими ст.268 КУпАП.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Запорізького районного суду Запорізької області від 18 листопада 2025 року, захисник зазначає, що ОСОБА_1 не був присутнім під час розгляду справи та дізнався про винесене рішення тільки 21 листопада 2025 року.

Заявлене адвокатом Фофановим Я.Л. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, з огляду на таке.

ОСОБА_1 в судовому засіданні, призначеному на 18 листопада 2025 року, участі не брав, судову повістку не отримав. Також, в матеріалах справи відсутні відомості про отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови суду. З апеляційною скаргою захисник - адвокат Фофанов Я.Л. звернувся 01 грудня 2025 року, зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не убачається. Виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.

Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Фофанова Я.Л., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №396071 від 19 липня 2025 року, згідно з яким 19 липня 2025 року о 08 год. 53 хвл., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_2 , городок С080712 під`їзд до станції Ростуща ППЗ, Запорізького району Запорізької області, в стані алкогольного сп`яніння, ступінь сп`яніння визначено за допомогою Alcotest Drager 6810, результат 0,40 проміле, тест №1085, від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі відмовився, з результатом згоден, від керування транспортним засобом відсторонено, шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив п.п.2.9 а Правил дорожнього руху України;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- у роздруківці результатів спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810, результат 0,40 проміле, тест №1085;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- у довідці щодо повторності вчиненого правопорушення, наявності посвідчення водія та належності транспортного засобу

- відеозаписом події, з якого убачається, що ОСОБА_1 зазначив, що п`ятій годині вечора вживав пиво, з результатом тесту погодився, від огляду у медичній установі відмовився.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті інспектора СРПП Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області ст..лейтенанта поліції Гнатієнка І., згідно з яким, останній доповідає, що під час несення служби 19 липня 2025 року Запорізький район, дорога (080712 «Під`їзд до станції Ростуще», пост пропуску №3 08:53 було зупинено т/з ГАЗ д.з. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході розмови у гр. ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння очей, порушення координації рухів, останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру Drager 6810, ступінь сп`яніння склала 0,40 проміле, з результатом згоден, на проходження в медичному закладі відмовився. На гр. ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, від керування т/з відсторонено шляхом передачі тверезому водієві.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Як убачається з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 10 вересня 2025 року на 09 год.15 хвл., 29 вересня 2025 року на 13 год.00 хвл., 27 жовтня 2025 року на 09 год. 30 хвл., 18 листопада 2025 року на 12 год.45 хвл. жодного разу не з`явився, був повідомлений належним чином про місце та час розгляду справи, шляхом направлення судової повістки, SMS – повідомленням, оголошенням на сайті «Судова влада України» від 31 жовтня 2025 року.

До участі у справі в якості захисника ОСОБА_1 був залучений адвокат Фофанов Я.Л., який ознайомився з матеріалами справи в повному обсязі, в т.ч. з відеозаписом, 07 серпня 2025 року.

Крім того, залучений адвокат Яркін М.С. надав заяву про ознайомлення з матеріалами справи 10 вересня 2025 року. 15 вересня 2025 року всі матеріали справи були переведені в електронну форму. Захисника Яркіна М.С. було повідомлено, що він може ознайомитися з матеріалами справи (паперовими та відеозаписом) в Електронному суді або безпосередньо у суді, однак, жодних клопотань чи заяв по суті розгляду справи від захисників до суду не надходило, у судові засідання захисники не з`являлися.

При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Фофанов Я.Л. навели доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту при апеляційному розгляду справі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Перевіряючи доводи захисника-адвоката Фофанова Я.Л., викладені в апеляційній скарзі, про те, що відеозапис є неналежним та недопустимим у зв`язку з тим, що з нього убачається, що відеозйомка не є безперервною, містить лише невідомі записи невеликої протяжності, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

З матеріалів справи убачається, що відеофіксація працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст.40 Закону України «Про Національну поліцію».

Апеляційним судом встановлено, що вказані відеозаписи надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій, відтак є належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999.

З самого відеозапису є очевидним, що цей запис здійснювався працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал.

Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , які зафіксовані вищевказаним відеозаписом, мали місце, та відносяться саме до цієї справи.

Більш того, вказаний відеозапис не є єдиним доказом у справі, цей запис узгоджується з іншими доказами, на які послався суд в своїй постанові.

Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась за допомогою недозволенного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає.

Доводи захисника-адвоката Фофанова Я.Л. про те, що матеріали справи не містять жодного свідоцтва, в якості підтвердження регулярної державної метрологічної повірки Alcotst Drager 6810, та незрозуміло, чи проходив повірку та сервісне обслуговування саме даний спеціальний технічний прилад Alcotest Drager 6810 (№АRCD 0434) в офіційних сертифікованих сервісних центрах Drager, є безпідставними з огляду на таке.

Так, під час апеляційного розгляду за клопотанням сторони захисту витребувано з Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області докази законності застосування 19 липня 2025 року Alcotest Drager 6810.

На вказаний запит, до апеляційного суду надано такі документи:

-Сертифікат налаштування (калібрування) алкотестера Alcotest Drager 6810 №ARСD 0434, з якого убачається, що датою налаштування (калібрування) є 27 серпня 2024 року. Згідно з інструкцією з експлуатації даного приладу, наступне технічне обслуговування алкотестера необхідно провести не пізніше 27 серпня 2025 року;

-Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, яке чинне до 27 серпня 2025 року;

-Сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки, зокрема на Alcotest Drager 6810.

Таким чином, станом на час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 19 липня 2025 року, зазначений технічній прилад відповідав встановленим вимогам стандартизації, метрології та сертифікації.

Відповідно, підтверджена можливість його використання для проведення огляду з метою виявлення перебування особи у стані алкогольного сп`яніння.

Окрім цього, як убачається із відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, перед проходженням огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не оспорював результати огляду та не висував вимоги про надання йому сертифікату відповідності технічного пристрою "Alcotest Drager 6810" №ARСD 0434, як це передбачено відповідною Інструкцією.

Перевіряючи доводи апелянта про те, що під час проведення огляду працівниками поліції не дотримано приписи ст.266 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів №1408/2785 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду №1103, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до положень ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, те, що в цьому випадку не були залучені свідки, проте, велась відеофіксація, вимогам закону не суперечить.

Відповідно до вимог ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

З відеозапису події убачається, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений у зв`язку із виявленням у останнього ознак сп`яніння, про що його було повідомлено в ході спілкування з працівниками поліції, та запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він погодився. Огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проходив на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6810. Результат огляду на стан сп`яніння, проведеного щодо ОСОБА_1 – 0,40 ‰, що підтверджується роздруківкою тестування на алкоголь за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6810 від 19 липня 2025 року, тест №1085. На запитання працівника поліції, чи погоджується ОСОБА_1 з результатами огляду, останній зазначив, що «згоден». Те, що ОСОБА_1 з результатами проведеного огляду погодився, також, підтверджується і Актом огляду на стан сп`яніння, де у графі «з результатами згоден» стоїть підпис ОСОБА_1 . Тому підстав для направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу у працівників поліції не було.

До протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 теж не було жодних зауважень, від пояснень останній відмовився.

Відомостей про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу та оспорював ці результати в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає, а тому суд апеляційної інстанції не убачає в діях працівників поліції порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, який передбачений ст.266 КУпАП.

В свою чергу, згідно з положеннями п.2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував у стані алкогольного сп`яніння, оскільки у нього були виявлені певні ознаки такого сп`яніння. В подальшому наявність у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння підтверджено при огляді за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810 на місці зупинки транспортного засобу.

Стосовно доводів захисника-адвоката Фофанова Я.Л. про те, що значення 0,40 ‰ є незначним алкогольним сп`янінням та в цьому випадку газоаналізатор показав крайню межу незначного алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , а згідно з відеозаписом, у водія взагалі відсутні будь-які ознаки алкогольного сп`яніння, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до п.7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України, від 09 листопада 2015 року №1452/735, встановлено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Пунктами 3, 4 Розділу ІІ вищезазначеної Інструкції передбачено, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

У той же час з Інструкції до приладу "DragerAlcotest" убачається, що межі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +/- 0,02 проміле - у діапазоні від 0 до 0,2 проміле, відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0,2 проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0,04 проміле - у діапазоні від 0 до 0,4 проміле; відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0,4 проміле.

Натомість із чеку приладу "Drager Alkotest" від 26 липня 2025 року убачається, що результат огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 становить 0,40 ‰, який перевищує гранично допустиму норму 0,2%,.

Окрім того, похибка для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі може мати місце як у бік зменшення гранично допустимої норми, так й у бік її збільшення.

Окрім того, як вже вказано вище, ОСОБА_1 погодився з результатами огляду і пройти огляд в медичному закладі не забажав.

Щодо посилання захисника на те, що суд першої інстанції позбавив ОСОБА_1 права на захист та не надав останньому можливості в повній мірі скористатись правами, передбаченими ст.268 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про таке.

З матеріалів провадження убачається, що розгляд справи в суді першої інстанції неодноразово відкладався за для надання можливості ОСОБА_1 та його захисникам взяти участь в розгляді справи, також забезпечена можливість стороні захисту ознайомитись з усіма матеріалами справи, включаючи відеозапис.

Захисник-адвокат Фофанов Я.Л. ознайомився з матеріалами справи в повному обсязі, в т.ч. з відеозаписом, 07 серпня 2025 року.

На заяву захисника - адвоката Яркіна М.С. 15 вересня 2025 року всі матеріали справи були переведені в електронну форму. Захисника Яркіна М.С. було повідомлено, що він може ознайомитися з матеріалами справи (паперовими та відеозаписом) в Електронному суді або безпосередньо у суді, однак, жодних клопотань чи заяв по суті розгляду справи від захисників до суду не надходило, у судові засідання захисники не з`являлися.

Оскільки за клопотаннями адвокатів Фофанова Я.Л. та Яркіна М.С. суд першої інстанції тричі відкладав розгляд справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисники були обізнані, що справа стосовно ОСОБА_1 розглядається в суді першої інстанції.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду у справі "Пономарьов проти України" (Заява №3236/03) від 03 квітня 2008 року та "Олександр Шевченко проти України" (Заява №8371/02) від 26 квітня 2007 року.

Згідно сталої правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі №520/5386/15-ц, від 24 жовтня 2024 року у справі №752/8103/13-ц, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що присутність учасників процесу при розгляді справи судом за ч.1 ст.130 КУпАП не є обов`язковою, суд розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 та його захисників, що не завадило суду повно і всебічно з`ясувати всі обставини справи та прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.

При апеляційному розгляді ОСОБА_1 мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права, зокрема і право на захист, проте, висновки суду першої інстанції стороною захисту не спростовані.

Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а доводи апелянта про протилежне є безпідставними та суперечать фактичним обставинам справи.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту в т.ч. ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не спростовано.

З будь-якими скаргами на дії працівників поліції у встановленому законом порядку ОСОБА_1 також не звертався.

Отже, вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Запорізького районного суду Запорізької області від 18 листопада 2025 року, задовольнити.

Апеляційну скаргу адвоката Фофанова Я.Л. залишити без задоволення.

Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 18 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 317/3789/25