Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №607/21801/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.05.2026 Справа №607/21801/25 Провадження №2/607/1386/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Бойко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,-

В С Т А Н О В И В:

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Позивач, ФОП ОСОБА_1 (надалі – Позивач) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 , Відповідач) в якому просить стягнути з відповідача на її користь суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 9 342 грн. 00 коп., 3 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, а також судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 30 серпня 2022 року о 07 год. 30 хв. в м. Тернопіль по вул. І. Франка, 18, мала місце дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу «ТОYОТА АVENSIS», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «АUDI Q5», д.н.з. НОМЕР_2 . Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 207522728. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (справа № 607/12028/22) від 03.10.2022 р., ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення. ТДВ «Страхова компанія «Гардіан», на підставі поданої заяви потерпілою стороною та складеного страхового акту, виплатила страхове відшкодування потерпілому в розмірі 9 342,00 грн. 14 серпня 2025 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Гардіан» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір 1/Г про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого право грошової вимоги від Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Гардіан» до ОСОБА_2 перейшло до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Враховуючи вимоги п.п. 38.1.1 в) п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач просить стягнути з відповідача виплачене страхове відшкодування, оскільки постановою суду від 03.10.2022 р. було встановлено, що ОСОБА_2 самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність за що передбачена ст.122-4 КУпАП.

2. Стислий зміст відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив

Відповідач ОСОБА_2 не скористався своїм правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України на подачу відзиву на позовну заяву.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подала до суду клопотання згідно якого просить справу розглядати у відсутності їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві та просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, і не повідомив суд про причину своєї неявки, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується документально.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом

30 серпня 2022 року о 07 год. 30 хв. в м. Тернополі по вул. Івана Франка, 18, водій ОСОБА_2 , куруючи транспортним засобом марки «Тoyota avensis», д.р.н. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, перед початком маневру не переконався, що це буде безпечно, під час руху заднім ходом не звернувся за допомогою сторонніх осіб та допустив зіткнення на припаркований транспортний засіб «АUDI Q5», д.н.з. НОМЕР_2 , який припиркував водій ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, водій ОСОБА_4 порушив вимоги п.2.3 (б), 10.1, 10.9 ПДР України.

Крім цього, 30 серпня 2022 року о 07 год. 30 хв. в м. Тернополі по вул. Івана Франка, 18, водій ОСОБА_2 , куруючи транспортним засобом марки «Тoyota avensis», д.р.н. НОМЕР_1 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, місце пригоди залишив, чим порушив вимоги пункту 2.10А ПДР України.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 жовтня 2022 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст. 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, з врахуванням вимог ст.36 КУпАП, в розмірі 3 400 грн.

Як вбачається із зазначеної постанови, «…суддя прийшов до переконання, про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП – порушення водієм транспортного засобу правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, та ст. 122-4 КУпАП - залишення водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.».

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, особою, винною у настанні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 30 серпня 2022 року за його участю та водія транспортного засобу AUDI Q5 р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , є ОСОБА_2 , водій транспортного засобу марки AUDI Q5, д.р.н. НОМЕР_2 .

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Toyota Avensis» д.р.н. НОМЕР_1 , на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була забезпечена згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 207522728 у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан».

19 жовтня 2022 року власник транспортного засобу AUDI Q5 р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3 , який є потерпілим у даній дорожньо-транспортній пригоді, звернувся до ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Із метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки «Audi» Q5 р.н. НОМЕР_2 , складено Акт огляду транспортного зазначеного транспортного засобу від 30.09.2022.

Страховиком - Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», на підставі Страхового акту № G-20741-1 від 25 жовтня 2022 року здійснено страхову виплату потерпілій особі ( ОСОБА_3 ) в розмірі 9 342,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №165706 від 25.10.2022.

14 серпня 2025 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Гардіан» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір 1/Г про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого право грошової вимоги від Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Гардіан» перейшло до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відносно боржників - осіб, які винні/відповідальні за завдання матеріальних збитків, за фактом настання яких первісний кредитор визнав завданні матеріальні збитки страховими випадками та здійснив страхові виплати/страхові відшкодування на користь страхувальників або третіх осіб по укладеним договорам добровільного страхування кредитів, договорам добровільного страхування, наземного транспортного засобу та договорам обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, перелік яких зазначено в Реєстрі прав вимог, що наведений у Додатку № 1 до цього Договору.

Згідно Додатку № 1 до Договору 1/Г про відступлення права вимоги від 14 серпня 2025 року ОСОБА_2 є боржником за страховим випадком, який мав місце 30.08.2022 у розмірі суми здійсненої страхової виплати 9 342,00 грн.

У відповідності до наданої копії платіжної інструкції №200 від 20.08.2025 року, ФОП ОСОБА_1 сплатило на рахунок ТДВ «СК «Гардіан» грошові кошти в сумі 140 542,89 грн. на виконання умов договору 1/Г про відступлення права вимоги від 14 серпня 2025 року.

Відтак, відповідно до договору про відступлення права вимоги № 1/Г від 14 серпня 2025 року, у зв`язку із зміною кредитора у зобов`язанні, а саме зміни первісного кредитора – Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на нового кредитора - правонаступника - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 , остання набула право вимоги до відповідача на суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 9342 грн..

2.Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Цивільним кодексом України передбачено, що зворотня вимога може бути заявлена у вигляді регресу (ст. 1191 ЦК України) або у вигляді суброгації (ст. 993 ЦК України).

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. (в) ч.1 ст.37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» із змінами та доповненнями, страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Як зазначив ВС у своїх постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 701/167/18-ц, від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, увипадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Закону № 2443 VIII порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Відповідно до п. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення прав вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Суд дослідивши та оцінивши докази, а також у їх сукупності, враховуючи наведені законодавчі норми та обставини справи, приходить до висновку про те, ФОП ОСОБА_1 набула права зворотної вимоги до відповідача у межах суми виплаченого страхового відшкодування, з урахуванням вимогп. (в) ч.1 ст.37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що позов ФОП ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а тому, суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню 9 342,00 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне

Відповідно до ч. ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: - складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); - часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); - обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; - ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження витрат, які поніс позивач на отримання професійної правничої допомоги до суду позивачем надано Договір №4 про надання правової допомоги від 20.08.2025, Акт приймання-передачі наданих послуг від 23.08.2025 за Договором про надання правової допомоги №4 від 20.08.2025 р., згідно якого вартість послуг виконавця за цим Актом складає – 3 000,00 грн.

Таким чином, вказаними доказами позивачем підтверджено понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн., які слід стягнути із відповідача у користь позивача.

Оскільки матеріалами справи не підтверджено сплату судового збору позивачем при поданні позову, відтак, суд вважає, що слід стягнути із відповідача в користь держави судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 141, 263, 265, 280-284, 289 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позов Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 виплачене страхове відшкодування в сумі 9 342 (дев`ять тисяч триста сорок дві) грн. 00 коп., 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Стягнути із ОСОБА_2 у користь держави 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.

Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Дані учасників справи:

Позивач - Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуючий суддяВ. В. Ромазан