Вирок від 14 червня 2026 р. у справі №473/2405/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2405/26

Номер провадження1-кп/473/284/2026

ЄРДР № 12026153190000062

Категорія: ч.1 ст.125 КК України

ВИРОК

іменем України

"15" червня 2026 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, освіта професійна технічна, тимчасово не працює, військовозобов`язаного, сімейний стан – одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрований за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

РНОКПП – НОМЕР_1 ,

в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

малолітня потерпіла ОСОБА_6 ,

законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_6 – ОСОБА_7 ,

обвинувачений ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

26 квітня 2026 року приблизно о 22:30 годині, обвинувачений ОСОБА_6 та його малолітня донька – ОСОБА_6 04 жовтня 2019 року, перебували на святкуванні дня народження своїх знайомих, в приміщенні житлового будинку, котрий розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Оскільки обвинувачений ОСОБА_6 та його малолітня донька – потерпіла ОСОБА_6 , проживали однією сім`єю та пов`язані спільним побутом, на них розповсюджуються вимоги Закону України №2229 – VIII від 07 грудня 2017 року, із змінами в редакції від 19 грудня 2024 року «Про запобігання та протидії домашньому насильству».

Під час їхнього спільного перебування за вищевказаною адресою, у приміщенні однієї із кімнат житлового будинку АДРЕСА_2 , на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, у обвинуваченого ОСОБА_6 виник умисел направлений на умисне нанесення тілесних ушкоджень, малолітній потерпілій ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне нанесення тілесних ушкоджень малолітній потерпілій ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді тілесних ушкоджень та те, що являється дорослою людиною, із значною фізичною перевагою, щодо малолітньої потерпілої ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_6 наніс один удар кулаком правої руки в обличчя малолітньої потерпілої ОСОБА_6 , а саме в область ротової порожнини.

В результаті умисних, протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_6 , малолітня потерпіла ОСОБА_6 , отримала тілесні ушкодження у вигляді крововиливу слизової оболонки нижньої губи справа, яке за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_6 .

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_6 визнав вину повністю та підтвердив вчинення ним даного кримінального проступку при викладених вище обставинах. Він визнає, що своїми діями вчинив кримінальний проступок та щиро розкаюється в скоєному.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Підстав для сумнівів при повному визнанні своєї вини обвинуваченим ОСОБА_6 у суда немає, оскільки дані показання суд знаходить достовірними та логічними, які підтверджені за допомогою інших доказів, які суд знаходить належними, необхідними та достатніми, які були досліджені судом в судовому засіданні.

Висновком судової медичної експертизи №256 від 28 квітня 2026 року, відповідно до якого, у малолітньої потерпілої ОСОБА_6 виявлено тілесне ушкодження у вигляді крововиливу слизової оболонки нижньої губи справа. Дане тілесне пошкодження могло утворитися від однієї ударної дії тупим твердим предметом, з обмеженою котактуючою поверхнею, яким могли бути руки та інші предмети, з давністю утворення біля двох діб до часу огляду. По ступеню тяжкості, дане тілесне пошкодження відноситься до категорії легких тілесних пошкоджень. Медичний діагноз: «забій м`яких тканин обличчя, гематома шиї, садна нижньої губи» при оцінки ступеню тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не примався, так як не підтверджений об`єктивними клінічними даними, згідно п.4.6 «Правил встановлення ступеню тяжкості тілесних пошкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року. Утворення даного тілесного пошкодження при падінні тіла з положення стоячи на площину, як з приданням тілу прискорення, так і без нього малоймовірно. При нанесенні тілесного пошкодження потерпіла могла бути звернена передньою поверхнею тіла до нападника. /а.к.п. 34 – 36/.

Суд знаходить вірним висновок судової медичної експертизи №256 від 28 квітня 2026 року, котрий прямо підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному процесі, має значення для кримінального провадження, є достовірним та допустимим, оскільки він отриманий в порядку, встановленому КПК України.

Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_6 .

Відповідно до протоколів проведення слідчих експериментів, з фототаблицями до них, як з обвинуваченим ОСОБА_6 /а.к.п. 54 – 56, 57 – 58/, так і з свідками ОСОБА_8 /а.к.п. 39 – 40, 41 – 42/ та ОСОБА_9 /а.к.п. 43 – 44, 45 – 47/, учасниками даних слідчих експериментів відтворені обставини події, котра мала місце 26 квітня 2026 року приблизно о 22:30 годині, в одній із кімнат житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де на той час знаходилися обвинувачений ОСОБА_6 та його донька – малолітня ОСОБА_6 , і обвинувачений ОСОБА_6 наніс своїй доньці – малолітній ОСОБА_6 один удар кулаком правої руки в обличчя, а саме в область ротової порожнини, спричинивши тілесне ушкодження у вигляді крововиливу слизової оболонки нижньої губи справа.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальний проступок, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_6 .

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_6 , суд кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 .

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини, а також вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою обвинувачений перебуває у сімейних відносинах.

Мотиви ухвалення рішень щодо питань, які вирішуються судом та положення закону, якими керувався суд.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд виходить з наступних обставин та враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком проти здоров`я особи.

Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_6 , його соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я, рівень культури та освіти, соціально – психологічні риси, при дослідженні яких з`ясовано, що він повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що за місцем проживання він характеризується задовільно, має професійну технічну освіту, тимчасово не працює, сімейний стан – одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, із яких і є його донька – малолітня потерпіла ОСОБА_6 . Обвинувачений ОСОБА_6 не отримував амбулаторної допомоги лікарів психіатра та нарколога Комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради, і на теперішній час він не перебуває на диспансерному обліку даних лікарів Комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради, є не судимим. /а.к.п. 48 – 53/.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, його наслідки для малолітньої потерпілої ОСОБА_6 , а також інші обставини кримінального провадження, при наявності пом`якшуючої та обтяжуючих покарання обставин, з врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_6 , його ставлення до вчиненого ним кримінального правопорушення, суд вважає можливим призначити вид основного покарання в виді громадських робіт, в межах визначених санкцією ч.1 ст.125 КК України для даного виду покарання, який буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідно до ст.65 КК України.

До даного висновку при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд виходить із змісту ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Крім того, в судовому засіданні, суд приходить до висновку, про відсутність можливості в порядку п.5 ч.1 ст.91 – 1 КК України, в інтересах малолітньої ОСОБА_6 , котра є потерпілою від кримінального проступку, пов`язаного з домашнім насильством, направлення обвинуваченого ОСОБА_6 для проходження програми для кривдників, тобто до осіб, які вчинили домашнє насильство, про що просив в судовому засіданні прокурор.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.91- 1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого може бути покладений обов`язок, щодо проходження програми для кривдників.

Обвинуваченим ОСОБА_6 вчинений кримінальний проступок, пов`язаний з домашнім насильством, а не злочин, що неуможливлює застосування відносно нього обмежувальних заходів, передбачених п.5 ч.1 ст.91 – 1 КК України.

Цивільній позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_6 не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 – 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винним за пред`явленим обвинуваченням в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому основне покарання в виді громадських робіт строком на 68 /шістдесят вісім/ годин.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1