Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №465/1906/26 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/1906/26

Провадження 2/465/3083/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12.06.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі: головуючого судді Мартьянової С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі свого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач є батьком позивача.

Постановою Львівського апеляційного суду м. Львова від 15 жовтня 2025 року у справі №441/2332/24 суд ухвалив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач проживає разом з матір?ю за адресою АДРЕСА_1 .

Станом на сьогодні позивач досяг повноліття, однак здобуває освіту у Національному університеті «Львівська Політехніка», є студентом першого курсу денної форми навчання Інституту механічної інженерії та транспорту.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу № 2043 4649 0500 6027 від 03 березня 2026 року ОСОБА_3 не працює та не отримує будь-яких доходів.

Додатково зазначає, що мати позивача ОСОБА_4 є особою з інвалідністю 2 групи, що підлягає врахуванню при визначенні як обставина, яка має істотне значення, відповідно до ч. 2 ст. 185 СК України.

У зв?язку з наявністю інвалідності 2 групи ОСОБА_4 не працює та не отримує доходів у виді заробітної плати.

Вказане свідчить про наявність у позивача потреби у матеріальному забезпеченні.

Таким чином, дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень повинен бути забезпечений шляхом надання можливості дитині навчатися на тій спеціальності та у тому вищому навчальному закладі, який вона сама собі обрала.

У зв`язку з наведеним, ОСОБА_3 потребує матеріального забезпечення, оскільки щодня їздить на навчання на громадському транспорті, потребує щоденного харчування у закладі освіти, придбання канцелярських та інших товарів, одягу і взуття, товарів гігієни, ліків тощо.

ОСОБА_3 у зв`язку з навчанням не має будь-якої можливості працювати та заробляти кошти на власне утримання самостійно. Грошових коштів, які його мати отримує у виді пенсії по інвалідності, недостатньо для забезпечення його потреб.

Відповідач, в свою чергу, матеріальну допомогу на утримання дитини ОСОБА_1 не надає, ухиляється від матеріального забезпечення дитини, створення їй належних умов для життя та розвитку, не допомагає з придбанням продуктів харчування, взуття та одягу, засобів гігієни тощо.

У зв`язку з вищевикладеним позивач і був змушений звернутися до суду з даними позовними вимогами.

Ухвалою суду від 09.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

01.05.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вказані доводи у позовній заяві ОСОБА_1 не можуть слугувати підставою для стягнення з відповідача аліментів на його користь в зв`язку із навчанням у розмірі 4 000 гривень з огляду на наступні обставини.

Згідно ст. 198 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу позивачу ОСОБА_1 та сплачувати аліменти на його утримання в зв`язку із навчанням у розмірі 4 000 гривень, оскільки не працює і доходів (заробітку) не отримує. Відповідач здійснює опіку на рідним братом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким разом проживає, і який є інвалідом ІІ групи з дитинства внаслідок психічного захворювання та рішенням суду визнаний недієздатним.

Розмір щомісячної грошової допомоги яку відповідач отримую в зв`язку із виконанням обов`язків опікуна з жовтня по грудень 2025 року становила 2920,00 грн., а з січня 2026 року становить 3209,00 грн.

Більшу частину цих коштів відповідач витрачає на лікування брата, придбання йому медичних ліків і препаратів.

Тому матеріальний стан відповідача є незадовільним і у нього не має можливості сплачувати щомісячно аліменти на утримання позивача ОСОБА_1 в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень в зв`язку із його навчанням, оскільки щомісячний дохід відповідача у 2026 році становить 3209,00 грн., і якщо від нього відняти 4000 (чотири тисячі) гривень, як просить позивач у своїй позовній заяві, то відповідачу зовсім не залишиться коштів на прожиття.

Позивач ОСОБА_1 у своїй позовній заяві посилається на те, що коштів, які його мати отримує його мати ОСОБА_4 у виді пенсії по інвалідності недостатньо для забезпечення його потреб. Проте позивач ОСОБА_6 замовчує ту обставину, що він як студент денної форми навчання напевно отримую стипендію.

Крім цього, необґрунтованими є посилання позивача ОСОБА_1 на те, що він не має будь-якої можливості працювати та заробляти кошти на власне утримання самостійно, оскільки він здоровий, може влаштуватись на роботу у вільний від навчання час, тобто працювати у вихідні від навчання дні.

Таким чином, стан здоров`я позивача ОСОБА_1 дозволяє йому працювати у вільний від навчання час, тобто поєднувати навчання і роботу, а його посилання у своєму позові, що на утриманні у відповідача не перебуває будь-яких непрацездатних осіб і відповідач має нестабільні заробітки не відповідає дійсності, є необґрунтованим, оскільки в нього на утриманні знаходиться недієздатний рідний брат ОСОБА_5 за яким він здійснюю опіку, а тому відповідно не має можливості працювати, оскільки кожен день вимушений доглядати за братом.

Отже, позивач ОСОБА_1 вимагає стягнення з відповідача аліментів до досягнення ним 23-х років, тоді як навчання він припиняє у віці 21 року (червень 2029 року). Буде він продовжувати навчання до 23-х років чи ні не відомо, а тому стятувати з відповідача аліментів за період на який не передбачено навчання є передчасним.

Разом із тим, позивач ОСОБА_1 не надав жодних доказів, що він має потребу в матеріальній допомозі у зв`язку із навчанням, а саме понесення ним щоденних витрат на харчування у закладі освіти, проїзд на навчання у громадському транспорті, придбання канцелярських та інших товарів, одягу і взуття, товарів гігієни, ліків, тощо.

Вищенаведені обставини у справі свідчать про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 аліментів в зв`язку із його навчанням у розмірі 4000 гривень щомісячно до досягнення ним 23-х років, оскільки відповідач не має можливості надавати таку матеріальну допомогу через те, що не працює, маю на утриманні недієздатного і непрацездатного рідного брата ОСОБА_7 , який потребує постійного догляду і значних витрат на лікування, а по-друге позивачем ОСОБА_8 не доведено належними і допустимими доказами, що він має потребу в матеріальній допомозі у зв`язку із навчанням, та особисто не отримує доходів у виді стипендій, а також, що його стан здоров`я не дозволяє йому працювати у вільний від навчання час і заробляти собі кошти на своє утримання.

Разом із тим, відповідач заперечує стягнення з відповідача судових виграт, що ймовірно понесені позивачем за надання правничої допомоги адвокатом в розмірі 10 000 гривень, оскільки позов його не підлягає до задоволення, а також розмір цих витрат є необґрунтований, відповідного розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг) стороною позивача не надано, вказаний розмір не є співрозмірним із складністю справи.

13.05.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він посилається на те, що відповідач зазначає, що на його утриманні перебуває його брат, який є особою з інвалідністю 2 групи. Внаслідок наведеного, відповідач не працює і не отримує заробітку.

Водночас, будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач не отримує заробітну плату або інші доходи, крім соціальної допомоги, зокрема, індивідуальні відомості з реєстру застрахованих осіб (довідка форми ОК-5), ним не подано, що свідчить про недоведеність тої обставини, що він не працює та не отримує заробітної плати.

Тобто, відповідач подає докази вибірково, показуючи лише ті, які йому вигідні. Однак, не дає документи, які можуть показати повну картину його фінансового забезпечення.

Відповідач є працездатною особою, не позбавлений можливості працювати, отримувати дохід та брати участь у матеріальному забезпеченні своєї дитини. Сам по собі факт небажання нести відповідні витрати або посилання на власні побутові потреби не може звільняти його від виконання передбаченого законом обов`язку щодо утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги.

Крім того, відсутність доходів та утримання брата не заважає відповідачу їздити за кермом в стані алкогольного сп`яніння, а заподіювати металевим прутом тілесних ушкоджень своїй «цивільній дружині», що стверджується копіями судових рішень та витягами з веб-сайту Судової влади України.

Наведені обставини додатково свідчать про те, що відповідач є фізично активною та працездатною особою, здатною усвідомлювати свої дії та вести самостійний спосіб життя, а відтак – не позбавлений можливості працевлаштуватися та отримувати дохід. При цьому відповідач фактично намагається уникнути виконання свого обов`язку щодо утримання сина, посилаючись виключно на обставини, які не підтверджені належними та допустимими доказами.

Сам факт перебування на утриманні відповідача його брата не може автоматично звільняти його від виконання батьківського обов`язку щодо власної дитини, оскільки обов`язок батьків утримувати дитину є прямим та пріоритетним обов`язком, встановленим законом.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 15.01.2008.

Постановою Львівського апеляційного суду від 15.10.2025 (справа №441/2332/24) апеляційну скаргу, задоволено.

Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 12 березня 2025 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 , задоволено.

Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач проживає разом з матір`ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №70979 від 13.12.2021 та витягом від 17.04.2018.

Згідно довідки №099 від 09.02.2026 ОСОБА_1 є студентом першого курсу денної форми навчання УЗ-11 рівня вищої освіти бакалавр у Національному університеті «Львівська політехніка», та закінчує навчання 30.06.2029.

Мати позивача - ОСОБА_4 є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, безтерміново, з довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААА №821943.

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області (справа №441/1003/24) від 01.07.2024 звільнено ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від повноважень опікуна недієздатного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначивши його опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно довідки №319 від 22.04.2026 ОСОБА_2 отримує щомісячну грошову допомогу як особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного захворювання, а саме в загальному розмірі за період з жовтня 2025 року по березень 2026 року отримано 18387,00 грн.

З довідки №280 від 22 04.2026 вбачається, що ОСОБА_2 не зареєстрований як безробітній в Державній службі зайнятості станом на 22.04.2026.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Відповідно до ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Отже, позивач навчається на денній формі навчання та, відповідно, потребує матеріальної допомоги обох батьків, так як необхідні кошти на придбання підручників, одягу, харчування.

Відповідно до ст.200СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошові сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.

Стаття 182 СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (ч.2ст. 200 СК України)

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Як вказує ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

При визначенні розміру аліментів суд враховує, що позивач навчається на денній формі навчання, працевлаштуватися не має змоги у зв`язку з навчанням, також суд враховує стан здоров`я відповідача, а саме що він є особою працездатного віку, доказів протилежного суду надано не було, є опікуном недієздатної особи, здійснює за ним догляд та отримує відповідну грошову допомогу, у зв`язку з цим суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання на час навчання у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн. щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову, і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років за умови продовження навчання.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи, що позивач на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, та з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн. на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт.182, 199, 200 СК України, ст.ст. 19, 137,141,259, 263-265ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на користь повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який продовжує навчання у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з 04.03.2026 і до закінчення ним навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Мартьянова С.М.