Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №444/1989/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1989/26

Провадження № 2/444/1665/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

11 червня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г.І.

розглянувши у залі суду у місті Жовква Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги мотивує тим, що між сторонами був укладений шлюб, який був зареєстрований у Палаці урочистих подій місто Львів Львівської області, актовий запис № 482. Від даного шлюбу у них народились діти (дві доньки) які станом на сьогодні повнолітні. Зазначає, що сторони не проживають разом, проживають за однією адресою, проте в інших кімнатах приміщеннях, з окремим входом, тривалий період близько двох років, подружні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть, тобто шлюб існує фактично формально. Вважає, що з цих підстав немає необхідності надавати строк для примирення сторін. Причиною того, що сім`я фактично розпалася та перестали підтримуватися подружні стосунки, було припинено ведення спільного домашнього господарства є наступні обставини: різні погляди на життя, постійні конфліктні ситуації та непорозуміння; зловживання відповідачем алкогольними напоями, яке загостилося і стало неконтрольованим з початком введення воєнного стану (24.02.2022 року); безвідповідальність та безініціативність відповідача, оскільки він не бере участі ні в підтриманні сім`ї ні в забезпеченні сім`ї, ні у вирішенні побутових справ, він самоусунувся від виконання обов`язків чоловіка; між подружжям зникли взаєморозуміння та взаємо підтримка, що було зумовлено байдужістю відповідача; між сторонами було втрачено почуття любові одне до одного, за відсутності якого неможливе існування шлюбу; це все негативно впливає на стосунки. Враховуючи вищевказані обставини, вважаю за необхідне розірвати шлюб у судовому порядку. Окрім цього просить суд стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правову допомогу.

Відповідач відзив на позов до суду не подав.

Позивач у судове засідання не прибула, однак її представник направив на адресу суду клопотання, у якому просить слухати справу без їх участі. Позов підтримують в повному обсязі. Просять задоволити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином.

Від нього не надходило на адресу суду жодних клопотань, заяв про відкладення судових засідань, відзиву на позовну заяву.

Також ним не подавалися на адресу суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом учасників справи.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Ч. 1 ст. 280 ЦПК України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання за зареєстрованою адресою місця проживання , не з`явився в судове засідання без повідомлення причин , що згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України вважається неявкою без поважних причин, не подав відзив , суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, зважаючи на подану нею заяву про розгляд справи у його відсутності та без участі відповідача та про постановлення заочного рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, оглянувши заяву представника позивача, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.

Судом встановлено, що 22 лютого 1986 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який був зареєстрований у Палаці урочистих подій місто Львів Львівської області, актовий запис № 482. Даний факт підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 22 лютого 1986 року.

За час перебування у шлюбі у сторін народились діти (дві доньки), які станом на сьогодні повнолітні.

Відповідно до ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання шлюбу є те, що після укладення шлюбу між сторонами відносини не склалися, сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбно-сімейних стосунків.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

У відповідності із ст. 110 ч. 1 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що розлад в сім`ї носить стійкий характер, сім`я розпалась остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що мають істотне значення, а відтак, позовні вимоги в частині розірвання шлюбу, слід задовольнити повністю.

Щодо стягнення в користь позивача з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн., то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. не підтверджена належними доказами.

Відповідно до п. 48 Постанови пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 р., витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-У1 "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

Разом з тим, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

Разом з тим в матеріалах справи відсутні документи що підтверджують суму витрат у розмірі 4000,00 грн., а саме квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, які б підтвердили оплату за правову допомогу. Також, відсутній розрахунок таких витрат. Тому, у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 23, 133, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстрований 22 лютого 1986 року у Палаці урочистих подій місто Львів Львівської області (актовий запис № 482).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; паспортні дані та ІПН судом не встановлено) судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп., який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У позовній вимозі ОСОБА_1 про стягнення в її користь з ОСОБА_2 витрат на правову допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 коп. - відмовити.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 11.06.2026 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.