Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №442/2421/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/2421/26

Провадження №2/442/1344/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді Гарасимків Л.І.

при секретарі Петрів В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи - Державного нотаріуса Дрогобицької державної нотаріальної контори про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою, в якій просила встановити факт проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування,-

Свої вимоги мотивувала тим, що вона, ОСОБА_3 , являлася сусідкою покійної ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 07 грудня 2017 року виданого повторно Дрогобицьким міським відділом Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , шо підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого 04 лютого 2025 року Дрогобицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на ідеальної частини житлового будинку у АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом посвідченого 21 березня 2002 року Державним нотаріусом Першої Дрогобицької Державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за № 2-670.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на 1/4 ідеальної частини житлового будинку у АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом посвідченого 21 березня 2002 року Державним нотаріусом Першої Дрогобицької Державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за № 2-670. У місяці травні 2025 року вона звернулася до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу про оформлення спадкового майна після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , однак нотаріус повідомив її про те, що не може цього зробити в нотаріальному порядку, так як п`яту чергу спадкування має відповідач, яка не прийняла спадщину у визначені строки, а позивач не надав відповідних документів, що він проживав із спадкодавцем однією сім”єю не менше 5 років до часу відкриття спадщини. Відтак виникла необхідність звернутися до суду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, однак від неї поступила заява, в якій вона просить проводити розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги визнає, так як не претендує на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 .

Від державного нотаріуса Дрогобицької державної нотаріальної контори Кушнір О. поступив лист №436/01-16 від 03.06.2026р., в якому просять проводити розгляд справ у відсутності представника держнотконтори, з приводу задоволення заявлених вимог покладаються на думку суду.

Відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно статті 315 ЦПК України - суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом невизначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 315 ЦПК України наведено перелік фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення яких розглядаються судом.

Частиною 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається з Акту №210 від 30.05.2025р. «Про проживання особи без реєстрації», складеного КП «Управитель ЖЕО», ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 проживає за вказаною адресою без реєстрації з 2020 і по час обстеження.

Як вбачається із Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 25.03.1967р., ОСОБА_6 та ОСОБА_3 - 25.03.1967р. зареєстрували шлюб в Палаці щастя м.Дрогобича.

Як вбачається із Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 30.08.1975р., ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - 30 серпня 1975 р. зареєстрували шлюб в Палаці щастя м.Дрогобича.

Як вбачається із Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.03.2002р., спадкоємцем майна ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

є онук ОСОБА_5 ( ід. частина), ОСОБА_4 ( ід. частина).

Як вбачається із Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 07.12.2017р., ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 74 років, про що в Книзі реєстрації зроблено запис за №28.

Як вбачається із Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 04.02.2025р., ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 64 років, про що в Книзі реєстрації зроблено запис за №157.

Як вбачається із Свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 22.10.1953р., ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьками в Свідоцтві зазначені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Як вбачається із Свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 28.07.1960р., ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьками в свідоцтві зазначені ОСОБА_12 та ОСОБА_4 .

Як вбачається із Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 30.08.1975р., ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - 30.08.1975 р. уклали шлюб, який був зареєстрований в Палаці щастя м.Дрогобича, Львівської області.

Як вбачається із Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 від 25.09.1967р., ОСОБА_6 та ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_8 уклали шлюб в Палащі Щастя м.Дрогобича, Львівської області.

Відповідно до положень ст.ст.1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом враховано той факт, що спадкоємців інших черг спадкування, які б звернулися до нотаріуса про прийняття спадщини, немає.

Частиною 2 ст.315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не встановлено іншого порядку ї встановлення.

У п.9 Листа 16.05.2013 №24-753/0/4-13 Спеціалізованого Суду України з розгляд цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляд цивільних справ про спадкування» також визначено, що якщо виникнення права ї спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявої про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилам окремого провадження, зокрема у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин зі спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1264 ЦК України в четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до час відкриття спадщини.

Згідно п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю набрання чинності цим Кодексом.

Згідно ст.19 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержу право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за закон одержує право на спадкування разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, к випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, як протягом шестимісячного строку, він не заявив про відмову від неї, тобто саме постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є підставою визнання спадкоємцем таким, що прийняв спадщину, а не лише реєстрація місця його проживання за адресою місця проживання спадкодавця.

Відповідно до вимог ст.ст. 1216-1220 ЦК України, спадкування є перехід прав обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших ос (спадкоємців). До складу спадщини сходять усі права та обов`язки, що належу спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його прав а власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п.п.4.10 п.4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена, тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем. В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року), отже законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

З п.п.3.22 п.3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Судом взято до уваги той факт, що як вказала позивач ОСОБА_1 , на час смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вона постійно проживала разом з ними за однією адресою та здійснювала догляд у зв`язку з їх захворюваннями та похилим віком, тому вважала себе такою, що спадщину прийняла, таким чином, факт постійного проживання заявниці із померлими однією сім`єю не менше 5 років до часу відкриття спадщини і є його спадкоємцем 4 черги за законом, знайшло своє підтвердження у судовому засіданні на підставі досліджених судом доказів.

Крім того, судом враховано той факт, що ОСОБА_2 , після смерті батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , не зверталася до нотаріуса з приводу приняття спадщини, подала заяву про відмову від спадкових прав, тобто на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 , остання не претендує.

Метою встановлення факту спільного постійного проживання заявниці зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини та із врахуванням того, що інших спадкоємців, які мають право на спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 – немає, інших родичів, які б могли здійснювати догляд за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , також не було, встановлення факту постійного проживання заявниці зі спадкодавцями породжує юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і всьановлення факту по пов"язується з наступним вирішенням спору про право, відтак є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права власностіна спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Суд надавши оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та керуючись цивільним законодавством України, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача, позаяк вимога її законна, обґрунтована та підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

На підставі викладеного, ст.ст.1216-1218, 1268, 1269, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 315-319 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву задоволити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 із померлими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 однією сім`єю не менше 5 років до часу відкриття спадщини і є його спадкоємцем 4 черги за законом.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , право власності на житловий будинок у АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.

Сторони по справі :

Позивач : ОСОБА_1 , місце реєстрації : АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації : АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_9 .

Третя особа: Державний нотаріус Дрогобицької державної нотаріальної контори, юридична адреса : 82100, Львівська область, м.Дрогобич, площа Ринок,3.

Суддя Гарасимків Л.І.