Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №335/6277/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/6277/26 3/335/1293/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Макаров В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли із Управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

22.05.2026 о 12 год. 10 хв. в м. Запоріжжі, за адресою: вул. Перемоги, біля будинку 80, водій транспортного засобу ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди залишив місце пригоди, чим порушив п. 2.10. «а» ПДР України.

У зв`язку з вищевикладеним працівниками Управління патрульної поліції в Запорізькій області щодо водія ОСОБА_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 676798 від 27.05.2026.

ОСОБА_1 в судове засідання на розгляд справи не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення sms-повідомлення. Причини неявки до суду не повідомив, жодних клопотань та заперечень до суду не надав.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи, що ОСОБА_1 достовірно був обізнаний про знаходження в суді справи про адміністративне правопорушення відносно нього та повинен був проявляти зацікавленість у результатах її розгляду, однак до суду не з`явився, зацікавленості про стан справи не виявив, тому суд вважає можливим розглядати справу у його відсутності, що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП та не порушує гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, не входить до переліку справ передбачених ч. 2 ст. 268 КУпАП розгляд яких слід проводити з обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому суд вважає за можливе розгляд справи здійснити за відсутністю ОСОБА_1 .

На підставі приписів ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суддя, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, зафіксованого в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 676798 від 27.05.2026., знайшла своє повне підтвердження достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме:

- схемою місця ДТП;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- фототаблицею місця події;

- фото транспортного засобу ОСОБА_1 з камери відеоспостереження.

З дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, суд всебічно, повно та об`єктивно з`ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення та дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 своїми діями не дотримався вимог п. 2.10. «а» ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.10. Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до ст. 122-4 КУпАП, залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та призначити адміністративне стягнення у виді сплати штрафу у межах санкції статті 122-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з ОСОБА_1 , необхідно стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі ст. 122-4 КУпАП, та керуючись ст. ст. 36, 40-1, 245, 280, 283, 284 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь Держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова по справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом 10-ти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.О. Макаров