Вирок від 09 червня 2026 р. у справі №314/1093/24 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/1093/24

Провадження № 1-кп/314/169/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2026 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого «in absentia» кримінальне провадження № 62024080100000792 від 08.02.2024 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Приазовське Приазовського району Запорізької області, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

за участю прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6 ,

захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

Наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області № 76 о/с від 04.02.2021 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 призначено на посаду дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 2 Мелітопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Наказом ГУНП в Запорізькій області № 334 о/с від 20.04.2022, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 звільнено зі служби в поліції.

Таким чином, ОСОБА_5 до 20.04.2022 являвся службовою особою - працівником правоохоронного органу.

Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Відповідно до ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_5 присягнув на вірність Українському народові та зобов`язався, усвідомлюючи свою високу відповідальність вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Водночас, ОСОБА_5 складеної ним присяги не дотримався та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, в порушення вимог ст.ст. 1, 2, 17 Конституції України, ст.ст. 2, 64 Закону України «Про Національну поліцію», зрадив Українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за таких обставин.

Так, 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Запорізька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_8 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV), від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил РФ на територію України.

Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили часткову окупацію території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

Згідно з Указом Президента України ОСОБА_9 № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який в подальшому неодноразово продовжено.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Після початку агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців збройних сил РФ було тимчасово взято під контроль смт. Приазовське, Мелітопольського району та частину інших населених пунктів на території Запорізької області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об`єктами, які на даний час контролюються та утримуються російськими військами, та є тимчасово окупованими територіями Запорізької області.

З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади на територіях населених пунктів Запорізької області, які на даний час контролюються та утримуються російськими військами, представниками РФ з числа своїх громадян та місцевого населення Запорізької області були сформовані підрозділи силового блоку, які вчиняють діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

У свою чергу, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, перебуваючи на посаді дізнавача СД ВП №2 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання РФ території смт Приазовське Мелітопольського району та інших населених пунктів Запорізької області, усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади РФ, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації РФ та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на тимчасово окупованій території Запорізької області та, зокрема, на тимчасово окупованій території смт Приазовське, Мелітопольського району, системи органів державної влади РФ, у тому числі правоохоронної, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, приблизно з початку квітня 2022 року, але не пізніше 20 квітня 2022 року (більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), в період проведення військових дій на території Запорізької області, використовуючи теоретичні знання і практичні навики, отримані в Україні, перейшов на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою РФ.

Після цього, ОСОБА_5 з власної ініціативи добровільно розпочав «службу» в підпорядкуванні окупаційної влади рф, а саме у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території смт Приазовське Мелітопольського району Запорізької області, а також виконував вказівки і розпорядження окупаційної влади РФ, здійснював чергування та патрулювання у складі вказаного незаконно створеного правоохоронного органу на тимчасово окупованій території смт Приазовське Мелітопольського району Запорізької області, усвідомлюючи, що в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказані дії шкодять суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану.

Так, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України, а саме - державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 («in absentia»), який показань суду не надавав та будь-яких заяв і клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, а отже поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження («in absentia»), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого («in absentia») повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Приймаючи рішення щодо проведення спеціального досудового розслідування за процедурою in absentia, слідчий суддя виходив із того, що інкримінований обвинуваченому злочин та його поведінка підпадали під вимоги, зазначені у ч.2 ст.297-1 КПК України. Положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними у Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого. Так, відповідно до рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи важливою умовою застосування спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду є те, щоб під час спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження було забезпечено процесуальні права та гарантії осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, зокрема, право обвинуваченого бути поінформованим належним чином про дату слухання справи та про своє право на законне чи інше представництво в суді.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно до Наказу №164 від 31 травня 2023 року) затверджено перелік територій, тимчасово окупованих РФ, до яких відноситься і смт Приазовське Мелітопольського району Запорізької області (з 24.02.2022).

Повістки про виклик ОСОБА_5 , повідомлення йому про підозру, повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування та завершення досудового розслідування, про можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України, а саме: шляхом публікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» у розділі «Оголошення», а копію процесуальних документів, що підлягали врученню ОСОБА_5 , на виконання вимог ч.2 ст.297-5 КПК України направлялись захиснику. Будь-яких клопотань від обвинуваченого на адресу суду не надходило.

Дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях від 23.12.2023 адвоката ОСОБА_7 уповноважено у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст.т.46, 47 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_5 .

Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя 12.02.2024 було надано дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Після постановлення вказаної ухвали слідчого судді, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 , відповідно до вимог ч.4 ст.46, ст.42, п.8 ч.2 ст.51 та ч.2 ст.297-5 КПК України реалізацію прав підозрюваного (обвинуваченого) здійснював його захисник, який отримував необхідні процесуальні документи, у повному обсязі ознайомився з матеріалами кримінального провадження.

За таких обставин, суд вважає, що орган досудового розслідування вживав всіх можливих та передбачених КПК України заходів для виклику ОСОБА_5 з метою забезпечення останньому можливості безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування.

Згідно з ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 18.06.2024 відносно обвинуваченого ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне судове провадження.

Судом також вживалися заходи про виклик обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим на кожне судове засідання останній викликався у порядку ст.323 КПК України. Повістки про виклик були опубліковані у газеті «Урядовий кур`єр», «Голос України», а також на офіційному веб-сайті Вільнянського районного суду Запорізької області.

У судовому засіданні приймав участь захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 , яка зазначила, що не мала можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати у нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймала участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_5 під час судового розгляду: приймала активну участь у допиті свідків, заявляла певні клопотання та в судових дебатах висловила свою позицію щодо недоведеності вини останнього у даному кримінальному провадженню та виправдування обвинуваченого.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , належним чином повідомленого про проведення відносно нього досудового розслідування та здійснення судового розгляду, від користування своїм правом предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.

У той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію ним його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Усі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачений був поінформований належним чином про дати та час розгляду кримінального провадження, а також дотримані його права на належне представництво у суді.

Дослідивши наявні у провадженні докази, допитавши свідків сторони обвинувачення, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за обставин, встановлених судом, доведена повністю і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають вимогам передбаченим ст.ст. 85-87 КПК України, та які узгоджуються між собою, перевірених та оцінених у їх сукупності судом безпосередньо в судовому засіданні, а саме:

- поясненнями свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що він є старостою Ботіївського старостинського округу Приазовської селищної ради.

14.01.2021 він звільнився з посади начальника превенції Приазовського відділу поліції № 2.

На час повномасштабного вторгнення російських збройних сил на територію України знаходився у с. Ботієве.

У березні-квітні 2022 року у смт Приазовське почали формуватися т.зв. правоохоронні органи.

ОСОБА_11 часто заходив до приміщення поліції, спілкувався з колишніми колегами. Йому потрібен був чийсь номер телефону, черговий т.зв. відділення поліції надав йому список працівників, серед яких був зазначений також ОСОБА_5 .

Крім того, точної дати свідок не пам`ятає, однак зауважив, що це трапилося до 10.06.2022, він звернувся до т.зв. поліції, щоб викликати слідчо-оперативну групу, оскільки у с. Ботієве повісився чоловік. У склад цієї групи, яка приїхала на виклик, входив і ОСОБА_5 .

Під час спілкування ОСОБА_5 вагався, запитав в ОСОБА_10 чи правильно він зробив, що пішов на співпрацю з російською окупаційною владою, на що свідок відповів «сам подивишся як воно далі буде».

Після того свідок неодноразово бачив ОСОБА_5 у Приазовському відділенні поліції ще до того, як ОСОБА_10 закрили окупанти.

20.07.2022 у вечірній час близько 20:00 год. до будинку свідка приїхали декілька машин із співробітниками т.зв. поліції у балаклавах. Серед них «місцевих» працівників поліції наче не було. Вони вдягнули на ОСОБА_10 кайдани, витягли з будинку та відвезли до захопленого окупантами приміщення Приазовського відділення поліції за адресою: по вул. Фрунзе, 2 у смт Приазовське. У фоє приміщення відділення поліції свідок бачив ОСОБА_5 , він був одягнений у чорну форму, він привітався зі свідком.

Також свідок зазначив, що ОСОБА_5 ходив у вечірній час додому з роботи з приміщення відділення поліції.

У камері ОСОБА_11 пробув з 20.07.2022 до 22.07.2022, його відпустили після того як з ним поспілкувався ОСОБА_12 , який на той час був начальником Мелітопольського відділу поліції.

З окупованої території ОСОБА_11 виїхав 27.09.2022.

Можливість виїхати з тимчасово окупованої території була, ОСОБА_5 зробив свій вибір та не виїхав.

На думку свідка, ОСОБА_5 добровільно пішов на співпрацю з окупаційною владою, оскільки б він не запитував чи правильно він вчинив.

ОСОБА_5 спокійний, вразливий, нічого поганого свідок про нього не може сказати.

ОСОБА_5 свідок знає давно, ще до повномасштабного вторгнення РФ на територію України, з часів, коли обвинувачений прийшов працювати до відділення поліції.

ОСОБА_5 місцевий, з смт Приазовське, однак батьків його свідок не знає.

Свідок знає декількох людей, які хоч і не виїхали на підконтрольну Україні територію, однак не пішли на співпрацю з окупаційною владою.

Перші дні повномасштабного вторгнення РФ на територію України окупанти організували блок-пост поблизу с. Володимирівка, там були лише днрівці, вони були злі на громадян України;

- поясненнями свідка ОСОБА_13 , яка пояснила, що 24.02.2022 займала посаду інспектора по правам людини відділення поліції № 2 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області в смт Приазовське.

ОСОБА_5 свідок знає по роботі, вона працювала криміналістом, він - слідчим, виїжджали разом для проведення слідчих дій.

З тимчасово окупованої території свідок виїхала 08.04.2022.

Під час перебування під окупацією ОСОБА_13 приїжджала із с. Ботієва до відділення поліції, розташованого в смт Приазовське, незадовго до виїзду на підконтрольну Україні територію. Там свідок бачила ОСОБА_5 та інших співробітників.

Наказу для виїзду на підконтрольну Україні територію не було, коли з`являвся зв`язок, їй телефонували співробітники із Запоріжжя та повідомили, що такий наказ існує, однак на той час керівник підрозділу, в якому працювала ОСОБА_13 , особисто такого наказу їй не надавав.

Безпосередньо свідка окупаційна влада до співпраці не схиляла.

Свідку також відомо, що ОСОБА_14 , на той час начальник відділення поліції, збирав весь колектив у актовому залі та схиляв співпрацювати з РФ, всіх, хто не згоден - просив покинути залу.

ОСОБА_5 залишився на тимчасово окупованій території та на зазначених зборах дав згоду на співпрацю з окупаційною владою.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся свідка, ОСОБА_5 приїжджав на огляд тіла як працівник т.зв. поліції.

Від ОСОБА_5 будь-яких проросійських поглядів не чула.

Обвинувачений пропрацював в поліції близько 15 років.

У ОСОБА_5 є дружина, дитина, мати та брат.

Щодо того чи вільно можна було виїхати на підконтрольну Україні територію свідок повідомила, що бувало по різному: бувало формувалася колона з 10 машин і окупанти повертали її назад або тримали на блок-посту;

- витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 07.11.2015 № 15 о/с, згідно з яким відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» призначено тих, що прибули з Міністерства внутрішній справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції порядку переатестування та установленням посадових окладів згідно штатного розпису, з 07 листопада 20215 року, призначено ОСОБА_5 (М-154719), який мав спеціальне звання старший лейтенант міліції, слідчим Приазовського відділення поліції Мелітопольського відділу поліції, присвоївши йому спеціальне звання старший лейтенант поліції;

- послужним списком Міністерства внутрішніх справ особистий № (М-154719) 0084752, з якого вбачається, що ОСОБА_5 із 31.07.2007 перебував на службі в органах поліції України. За приписами ст. 64 Закону України «Про Національну поліції» ОСОБА_5 присягнув на вірність Українському народові, перебуває у званні «старший лейтенант поліції» (Наказ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 07.11.2015 № 15 о/с);

- витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 04.02.2021 № 76 о/с, згідно з яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 (0084752) призначено дізнавачем сектору дізнання відділення поліції № 2 Мелітопольського районного управління поліції, увільнивши його з посади інспектора сектору дізнання Приазовського відділення поліції Мелітопольського відділу поліції, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації, за ініціативою поліцейського;

- наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 20.04.2022 № 334о/с, відповідно до якого старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 (0084752) звільнено зі служби в поліції відповідно до п.7 ч.1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію»;

- списком відділення поліції № 2 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, які перебувають на тимчасово окупованій території, та були звільнені за власним бажанням та Дисциплінарним статутом України станом на 23.06.2022, де в розділі «Сектор дізнання» зазначено дізнавача ст.лейтенанта ОСОБА_5 , звільнений ГУНП № 334 о/с від 20.04.2022;

- наказом начальника Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області № 252 від 10.03.2022 «Про необхідність прибуття поліцейських, державний службовців та цивільного персоналу ГУНП до найближчий населених пунктів, територія яких підконтрольна Державі Україна»;

- наказом Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області від 26.03.2022 № 102/01/13-2022 «Про порядок прибуття поліцейських, державних службовців та цивільного персоналу, а також членів їх сімей до ГУНП в Запорізькій області»;

- наказом Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області від 04.04.2022 № 282 «Про тимчасове визначення місця розташування (дислокації) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області та необхідності прибуття поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування (дислокація) яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації до м. Запоріжжя»;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем, складеним 10.11.2022 в кримінальному провадженні № 22022080000000031 від 02.03.2022, а саме зняття інформації з електронних інформаційних систем за ідентифікаційними ознаками: номер мобільного телефону НОМЕР_1 , месенджер «Telegram» id НОМЕР_3, яким користується громадянин РФ ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем роботи, проживання та тимчасового перебування, з додатком у виді оптичного диску № 59/14/531т від 10.11.2022, були зафіксовані такі документи (мовою оригіналу):

- «Список сотрудников май 2022 г. Главного управления МВД в Запорожской области», де під №235 зазначений «инспектор ОСОБА_16 45 000,00» в розділі «Сектор патрульной полиции Приазовское управление»;

- «Ведомость на зароботною плату за апрель 2022 г. Главного управления МВД в Запорожской области», де під №227 зазначений «инспектор ОСОБА_16 , 45 000,00» в розділі «Сектор патрульной полиции Приазовское управление»;

- протоколом огляду речей та документів від 15.09.2023 у кримінальному провадженні № 62022080010000013 від 16.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, відповідно до якого було проведено огляд матеріалів кримінального провадження № 62022080020000071 від 19.04.2022 за ч. 2 ст. 111 КК України. Матеріали кримінального провадження, окрім іншого, містять: клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 17-02/29т від 20.04.2022; ухвала слідчого судді Запорізького апеляційного суду № 10/1537т від 21.04.2022; доручення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж № 4/384т від 21.06.2022 з додатком - оптичний носій інформації DVD-R диск інв. № 38т від 27.04.2022;

- протоколом огляду речей і документів від 13.07.2023: клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії №59/14К-1499т від 31.10.2022; ухвала слідчого судді Запорізького апеляційного суду № 10/4437 від 02.11.2022; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем № 59/14/993т від 10.11.2022); DVD-R диск інв. №59/14/531 т від 10.11.2022.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

У ряді складів кримінальних правопорушень, у тому числі, передбачених ст. 111 КК України, важливе значення має добровільність.

Наведеними вище доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, підтверджується беззаперечне свідчення невимушеності поведінки ОСОБА_5 та відсутності будь-якого примусу щодо нього, а відтак, і цілковитої добровільності його дій.

Окрім того, окупація території Запорізької області та встановлення на цій території окупаційних органів влади мала відкритий характер, а тому ОСОБА_5 , який був діючим працівником правоохоронного органу, очевидно усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).

Вищевказані письмові докази узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.

Крім того, під час судового розгляду було досліджено відомості, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_5 , а також досліджені такі документи:

- постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 08.02.2024, якою з матеріалів кримінального провадження №62022080010000013 виділені матеріали досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_5 в окреме кримінальне провадження;

- повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 20.12.2023 у кримінальному провадженні №62022080010000013 від 16.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України;

- постанова про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_5 від 15.01.2024 у кримінальному провадженні №62022080010000013 від 16.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України;

- доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст.40 КПК України від 31.01.2023 у кримінальному провадженні №62022080010000013 від 16.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України;

- клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 09.02.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62024080100000792 від 08.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України;

- ухвала слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.02.2024 про надання дозволу на затримання ОСОБА_5 з метою приводу його для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 62024080100000792, відомості про яке внесені до ЄРДР 08.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України;

- ухвала слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.02.2024 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування кримінального провадження № 62024080100000792, відомості про яке внесені до ЄРДР 08.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України;

- повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування від 12.02.2024 у кримінальному провадження № 62024080100000792 від 08.02.2024 стосовно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України;

- повідомлення про завершення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022080100000792 від 12.02.2024;

- витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню №62022080010000013 від 16.04.2022 з фабулою «Відповідно до матеріалів ТУ ДБР у м. Мелітополі» отримано інформацію, яка вказує на можливу причетність до державної зради у умовах воєнного стану працівників Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, а також його територіальних підрозділів, які надали згоду на співпрацю з ворогом в умовах воєнного стану та вступили до лав незаконно створеного правоохоронного формування ворога, яке утворилось у м. Мелітополі Запорізької області» та кваліфікацією за ч.2 ст. 111 КК України;

- постанова від 16.04.2022 про визначення слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування (слідчої групи) та старшого слідчої групи у кримінальному провадженні №62022080010000013 від 16.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України;

- постанова від 18.04.2022 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженню внесеному в ЄРДР за №62022080010000013 від 16.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України;

- постанова від 04.09.2022 про визначення підслідності в кримінальному провадженні №62022080010000013 від 16.04.2022;

- постанова від 18.04.2022 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженню внесеному в ЄРДР за №62022080010000013 від 16.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України;

- постанова від 11.09.2023 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженню внесеному в ЄРДР за №62022080010000013 від 16.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України;

- постанова від 11.09.2023 про здійснення досудового розслідування слідчою групою та визначення старшого слідчого групи в кримінальному провадженні №62022080010000013 від 16.04.2022;

- постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 08.02.2024у кримінальному провадженню внесеному в ЄРДР за №62022080010000013 від 16.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України;

- витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню №62024080100000792 від 08.02.2024 з фабулою « ОСОБА_5 , будучи працівником правоохоронного органу, вчинив державну зраду, а саме діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану» та кваліфікацією за ч.2 ст. 111 КК України;

- постанова від 08.02.2024 про визначення слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування (слідчої групи) та старшого слідчої групи по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №62024080100000792 від 08.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України;

- постанова від 08.02.2024 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №62024080100000792 від 08.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України;

- ухвала слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 25.07.2023 про надання дозволу на використання результатів проведеної негласної слідчої (розшукової) дії, проведеної в кримінальному провадженні №22022080000000031 від 02.03.2022 за ч.2 ст.28, ч.2 ст. 111, ч.5 ст. 111-1 КК України в іншому кримінальному провадженні №62022080010000013 від 16.04.2022;

- клопотання від 31.10.2022 про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії по кримінальному провадженню №22022080000000031 від 02.03.2022 за ч.2 ст.28, ч.2 ст. 111, ч.5 ст. 111-1 КК України, а саме відносно ОСОБА_15 , пов`язаних із втручання у приватне спілкування громадянина й інших видів негласних слідчих (розшукових) дій: зняття інформації з електронних комунікаційних мереж - номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , який належить та яким користується ОСОБА_15 ; зняття інформації з електронних комунікаційних мереж - мобільного додатку - месенджер «Telegram» із ID344579379, який зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який належить та яким користується особисто ОСОБА_15 ; зняття інформації з електронних інформаційних систем - мобільного терміналу зв`язку із номером мобільного телефону НОМЕР_1 який належить та яким користується ОСОБА_15 ; зняття інформації з електронних інформаційних систем -месенджеру «Telegram» із ID344579379, який зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який належить та яким користується особисто ОСОБА_15 ;

- ухвала слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 25.07.2023 про надання дозволу на використання результатів проведеної негласної слідчої (розшукової) дії, проведеної в кримінальному провадженні №62022080020000071 від 19.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, в іншому кримінальному провадженні №62022080010000013 від 16.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України;

- клопотання від 20.04.2022 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій по кримінальному провадженню №62022080020000071 від 19.04.2022 за ч.2 ст. 111 КК України, а саме пов`язаної з тимчасовим обмеженням прав людини у вигляді зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_17 , який використовує номер НОМЕР_2 ;

- ухвала слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 21.04.2022 про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії із втручанням у приватне спілкування: зняття інформації з електронних комунікаційних мереж - номеру мобільного телефону НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_17 ;

- доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №62022080020000071 від 25.04.2022 за ч.2 ст. 111 КК України.

Відомості, встановлені у зазначених документах, не є доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.

Водночас, ці дані свідчать про дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

Суд не погоджується із думкою захисника, що під час судового розгляду не доведено провину обвинуваченого, оскільки аналіз і оцінка зібраних та досліджених доказів в їх сукупності підтверджують винність ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі, вказаному у вироку.

Так, ОСОБА_5 був звільнений з посади дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 2 Мелітопольського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лише 20.04.2022. Показаннями свідків та даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 10.11.2022 підтверджується, що в травні 2022 року ОСОБА_5 вже перебував на службі в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території смт Приазовське Мелітопольського району Запорізької області, та зайняв посаду мовою оригіналу «инспектора сектора патрульной полиции Приазовского управления Главного управления МВД в Запорожской области».

Всебічно вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду прокурором, є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого ОСОБА_5 винним у пред`явленому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011.

Проаналізувавши обставини справи і надані суду докази в сукупності, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 111 України, та правильність кваліфікації його дій.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 111 КК України як державну зраду, тобто діяння, умисне вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання, згідно з вимогами ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якими передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Щодо особи винного, суд враховує, що обвинувачений є особою працездатного віку, раніше до подій 24.02.2022 до кримінальної відповідальності не притягувався, має зареєстроване місце проживання та стійкі соціальні зв`язки (дружина, діти), під наглядом у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України, судом не виявлено.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи обставини справи, характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 неможливе без його ізоляції від суспільства, а покарання має бути призначено у вигляді позбавлення волі в межах санкції, встановленої ч. 2 ст. 111 КК України.

Крім того, відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Також, з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, відсутність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, колегія суддів при призначенні покарання ОСОБА_5 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Враховуючи, що інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення вчинено ним в статусі працівника правоохоронного органу - дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 2 Мелітопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, він обіймав посаду, пов`язану з виконанням функцій держави та перебував у спеціальному званні «старший лейтенант поліції», суд вважає за доцільне застосувати до нього додаткові покарання у виді позбавлення спеціального звання та права обіймати певні посади у відповідності до ст.ст. 54, 55 КК України, які не передбачені санкцією ч. 2 ст. 111 КК України.

Оскільки суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, то строк відбування ним покарання слід рахувати з часу його фактичного затримання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна, з позбавленням на підставі ст. 55 КК України права обіймати посади в органах державної влади (у тому числі у правоохоронних) та місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_5 спеціального звання «старший лейтенант поліції».

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади (у тому числі у правоохоронних) та місцевого самоврядування рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою, - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору та захисникові.

Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду та в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.

Головуючий суддя ОСОБА_18

Судді ОСОБА_19

ОСОБА_20

10.06.2026