Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №524/1788/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/1788/25 Номер провадження 22-ц/814/566/26Головуючий у 1-й інстанції Алексашина Н. С. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Панченка О.О.

Суддів: Обідіної О.І., Пікуля В.П.

при секретарі Філоненко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 липня 2025 року ухвалене у складі головуючого судді Алексашиної Н.С., повний текст судового рішення виготовлено – дати не вказано

у справі за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Академія ХХІ століття» про стягнення витрати зі сплати житлово-комунальних послуг,-

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука із позовом до Кредитної спілки «Академія ХХІ століття» про стягнення витрати зі сплати житлово-комунальних послуг.

Позовні вимоги обґрунтовували тим, що через електронні торги в порядку реалізації арештованого майна боржника – КС «Академія ХХІ століття» він придбав квартиру АДРЕСА_1 .

Згодом з`ясувалося, що в період з липня 2015 року по серпень 2023 року, коли споживачем житлово-комунальних послуг за вказаним об`єктом була КС «Академія ХХІ століття», утворилася заборгованість в розмірі 92083,63 грн.

Вказану заборгованість в повному обсязі погасив ОСОБА_1 , а тому просив суд стягнути з відповідача понесені витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 липня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Академія ХХІ століття» про стягнення витрати зі сплати житлово-комунальних послуг відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову місцевий суд зазначив, що позивач обрав спосіб захисту порушеного права, заявивши позов про стягнення грошової суми до відповідача, який перебуває в стані припинення, у той час як законодавством передбачений спеціальний порядок задоволення кредиторами своїх вимог до особи, яка припиняється, шляхом звернення із відповідними вимогами до ліквідаційної комісії такої особи.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

З вказаним рішенням суду не погодився ОСОБА_1 подавши апеляційну скаргу в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що судом не повністю з`ясовані обставини справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції в основу оскаржуваного рішення покладено не релевантні правові висновки Верховного Суду, від яких ще в 2024 році відступила Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Сторони будучи належним чином повідомлені в судове засідання не з`явилися.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Встановлені обставини справи

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно наданого свідоцтва про право власності від 18.09.2023 року, витягу з Державного реєстру речових прав, вбачається, що ОСОБА_1 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 . /а.с.12, 13/.

Згідно акту про проведені електронні торги від 13.09.2023 року квартира придбана при примусовому виконанні виконавчого провадження №68154250 з примусового виконання судового наказу №917/1630/20 виданого 17 лютого 2021 року Господарським судом Полтавської області про стягнення з КС «Академія ХХІ століття» на користь ОСББ №20 заборгованості з витрат на утримання (управління) будинку та прибудинкової території, витрат по сплаті судового збору та орендної плати. /а.с.14/

З наданого рахунку на сплату комунальних платежів убачається, що за вказаним об`єктом нерухомості починаючи з липня 2015 року утворилася заборгованість. /а.с.16-27/

27.12.2024 року вказана заборгованість погашена, що підтверджується наданою позивачем платіжною інструкцією. /а.с.28/.

03.01.2025 року ОСОБА_1 направив на адресу КС «Академія ХХІ століття» повідомлення з вимогою, як до попереднього власника, компенсувати йому суму сплаченої заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг в розмірі 92082,63 грн. /а.с.30/.

Відмовивши у задоволенні суд першої інстанції послався на неналежний спосіб захисту прав кредитора.

Проте колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо належного способу захисту прав кредитора у разі, коли юридична особа - боржник перебуває у стані припинення за рішенням її засновника (учасників)

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та інших.

Застосування судом неналежного способу захисту, зокрема такого, який, захищаючи права позивача, може призвести до порушення прав іншої особи, незалежно від його ефективності може призводити до порушення Конвенції, на що, зокрема, вказує практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)

Водночас ефективність є необхідною умовою для застосування судом способу захисту.

Зокрема, застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98).

Відповідно до усталеної практики, якщо боржник не виконує грошове зобовязання, то належною позовною вимогою є вимога кредитора про стягнення грошових коштів. Така вимога опосередковує такий спосіб захисту, встановлений законом, як примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини 2 статті 16 ЦК України.

Ефективність цього способу захисту забезпечується можливістю примусового виконання судового рішення про присудження виконавцем попри небажання боржника виконувати свій обов`язок, підтверджений судом. У таких випадках відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" виконавець, зокрема, накладає арешт на грошові кошти боржника, за їх недостатності арештовує та продає майно боржника та задовольняє вимоги кредитора - стягувача. У такий спосіб права кредитора захищаються повністю.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 30.08.2024 у справі № 905/451/22 вирішив відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів різних палат Касаційного господарського суду від 03.05.2018 у справі № 924/478/16, від 20.01.2020 у справі № 922/416/19, від 25.11.2021 у справі № 922/2194/21, від 12.09.2023 у справі № 909/101/21, про те, що якщо юридична особа перебуває у стані припинення, то належному способу захисту прав кредитора відповідає позовна вимога про зобов`язання юридичної особи (боржника) включаючи до проміжного ліквідаційного балансу вимоги кредитора, а не про стягнення з такої юридичної особи боргу.

Зокрема, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що «знаходження юридичної особи – боржника у стані припинення жодним чином не впливає ані на можливість відкриття виконавчого провадження, ані на примусове виконання судового рішення щодо цього боржника у процедурі виконавчого провадження, зокрема, не тягне закінчення виконавчого провадження і не є підставою для його зупинення. Отже, позовна вимога про стягнення грошових коштів з боржника – юридичної особи, яка перебуває у стані припинення, відповідає способу захисту, встановленому законом (примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини 2 статті16 ЦК України), і цей спосіб захисту є ефективним» (п.62, 63 постанови ОП КГС ВС від 30.08.2024 у справі № 905/451/22).

З викладеного вбачається, що судом першої інстанції в обгрунтування рішення покладено не релевантні правові висновки.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Академія ХХІ століття» про стягнення витрати зі сплати житлово-комунальних послуг слід задовольнити.

Щодо судового збору

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи задоволення вимог апеляційної скарги та як наслідок задоволення позову з Кредитної спілки «Академія ХХІ століття» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу позову у розмірі 1211 грн. 20 коп. та за подачу апеляційної скарги у розмірі 1816 грн. 80 коп., а всього 3028 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28 липня 2025 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Академія ХХІ століття» про стягнення витрати зі сплати житлово-комунальних послуг задовольнити.

Стягнути з Кредитної спілки «Академія ХХІ століття» (код ЄДРПОУ 25785114) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати зі сплати житлово-комунальних послуг за період з липня 2015 по серпень 2023 (включно) у розмірі 92 083,63 грн.

Стягнути з Кредитної спілки «Академія ХХІ століття» (код ЄДРПОУ 25785114) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 червня 2026 року.

Головуючий суддя О.О. Панченко

Судді О.І. Обідіна

В.П. Пікуль