Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №531/1576/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 531/1576/25 Номер провадження 22-ц/814/1950/26Головуючий у 1-й інстанції Фисун Л.С. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Головуючого судді: Панченка О.О.,

суддів: Одринської Т.В. Пікуля В.П.

при секретарі Філоненко О.В.

за участю ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Таскомбанк» - адвоката Романіва Антона Анатолійовича

на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 25 грудня 2025 року ухвалене у складі головуючого судді Фисун Л.С. повний текст судового рішення виготовлено – дати не вказано

у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У липні 2025 року представник АТ «Таскомбанк» адвокат Романів А.А. через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернувся до Карлівського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 06.08.2021 між АТ «Таскомбанк» та відповідачем укладено кредитний договір № 2136822-901, відповідно до якого відповідачу надано кредитні кошти в сумі 51296,10 гривень, строком на 48 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом розмірі 0,01% річних.

Відповідачем зобов`язання за договором не виконувалися, у зв`язку з чим станом на 06.06.2025 заборгованість складає 115639,25 грн, з яких: 25567,45 грн заборгованість по тілу кредиту; 4,59 грн заборгованість за відсотками; 91067,21 грн заборгованість за комісією.

Також, 02.07.2020 між АТ «Таскомбанк» та відповідачем укладено кредитний договір № 002/8265204-СК, відповідно до якого відповідачу надано кредитні кошти в сумі 20000,00 гривень, строком до 01.07.2025, зі сплатою процентів за користування кредитом. Відповідачем зобов`язання за договором не виконувалися, у зв`язку з чим станом на 06.06.2025 заборгованість складає 25778,99 грн, з яких: 16313,75 грн заборгованість по тілу кредиту; 9465,27 грн заборгованість за відсотками.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 2136822-901 від 06.08.2021 в розмірі 115639,25 грн та заборгованість за кредитним договором № 002/8265204-СК від 02.07.2020 в розмірі 25778,99 грн та судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 25 грудня 2025 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» суму заборгованості в розмірі 51351,03 грн., яка складається з: заборгованості за кредитним договором № 2136822-901 від 06.08.2021 в розмірі 25572,04 гривень, з яких: 25567,45 грн заборгованість по тілу кредиту, 4,59 грн заборгованість за відсотками; заборгованості за кредитним договором № 002/8265204-СК від 02.07.2020 в розмірі 25778,99 гривень, з яких: 16313,75 грн заборгованість по тілу кредиту, 9465,27 грн заборгованість за відсотками.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 879,57 грн.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

З вказаним рішенням суду не погодився представник Акціонерного товариства «Таскомбанк» - адвокат Романів А.А.та подав апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати рішення в частині відмовлених позовних вимог, ухвалити в цій частині нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Зокрема вказує, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.

Зазначає, що Умовами Кредитних договорів встановлено, що підписанням цих Договорів Позичальник підтверджує своє приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб розміщеної на офіційному веб-сайті АТ «ТАСКОМБАНК» (https://tascombank.ua/), з якою він ознайомився та погодився.

При цьому, у Кредитних договорах зазначено, що Публічна пропозиція АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб доступна для ознайомлення на сайті (https://tascombank.ua/).

Умовами Кредитних договорів сторони встановили, що у рамках цих договорів Позичальнику надаються банківські та супутні послуги, які сплачуються позичальником відповідно до детального розпису, який міститься в Графіку.

Так, Банком зокрема, але не виключно надаються наступні супутні послуги за які стягується комісійна винагорода за управління кредитом/комісія за обслуговування кредиту:

- При частковому достроковому поверненні кредиту здійснювати коригування кредитних зобов`язань позичальника у бік їх зменшення таким чином:

- розмір платежу незмінний, а змінюється дата і розмір останнього платежу за Кредитом;

- у разі письмової заяви позичальника з проханням не скорочувати строк кредитування, залишити його незмінним, банк проводить коригування розміру платежу, виходячи з нового залишку за Кредитом;

- Оформлення позичальнику нового графіку повернення кредиту, який надається Позичальнику на його письмову вимогу або надсилається поштою до відома позичальника Банком самостійно;

- Виконання Банком доручення Позичальника на договірне списання коштів з рахунків позичальника в розмірі щомісячного платежу згідно з Графіком ;

- Інформування Позичальника про найменування та місцезнаходження бюро кредитних історій, до якого Банк передаватиме інформацію для формування кредитної історії, шляхом розміщення інформації на зовнішньому корпоративному сайті банку. Підтримання даної інформації в актуальному стані;

- Доручення позичальника на внесення інформації щодо його кредитних зобов`язань за Кредитним договором та користування інформацією про кредитну історію Позичальника шляхом взаємодії з бюро кредитних історій (тобто підтримання кредитної історії Позичальника в бюро кредитних історій в актуальному стані);

- Надання консультаційних послуг позичальнику з усіх питань, що стосуються надання та обслуговування Кредиту, та інше. Також, до переліку супутніх послуг, які можуть бути надані споживачеві при наданні Банком споживчого кредиту, зокрема відноситься: відкриття поточного/ карткового рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування, забезпечення обслуговування кредитної заборгованості, що, наприклад, пов`язано з бажанням позичальника отримувати виписки за кредитним/картковим рахунком, надання консультаційних, у тому числі юридичних послуг тощо.

Аналізуючи викладені норми закону, обслуговування кредиту - є супутньою послугою, за надання якої можливо встановлення комісії.

Відповідно до Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит затверджених Постановою Правління Національного банку України №49 від 08.06.2017 ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги банку, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення та інші платежі), кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів та інших осіб, а також інші обов`язкові платежі), які сплачуються споживачем згідно з вимогами законодавства України та/ або умовами договору про споживчий кредит (крім платежів, що згідно із законодавством України не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом).

Щомісячна комісія за обслуговування кредиту передбачена Кредитними договорами, які підписано сторонами. З огляду на викладене комісія підлягає до стягнення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до ч.1 ст.367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 звернулася до Акціонерного товариства «Таскомбанк», з метою отримання кредиту, у зв`язку з чим, 06.08.2021 підписала заяву-договір про надання споживчого кредиту № 2136822-901, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу споживчий кредит на власні потреби в рамках кредитного продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, в редакції, яка на день підписання цієї заяви-договору розміщена на офіційній сторінці банку https://tascombank.ua.

Загальна сума кредиту - 51296,10 грн, строк кредиту 48 місяців, зі сплатою процентів 0,01% річних за користування кредитом, та з комісією за обслуговування кредиту в розмірі 4,9% щомісячно (а.с. 78).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 станом на 06.06.2025 року має заборгованість перед AT «Таскомбанк» за кредитним договором № 2136822-901 від 06.08.2021 у розмірі 115,639,25 грн, яка складається з наступного: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 24567,45 грн; заборгованість по відсоткам (в т. ч. прострочена) 4,59 грн; заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) 91067,21 грн.

02 липня 2020 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладений договір, шляхом підписання заяви-договору про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/8265204-СК, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у виді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок у гривні. Сума бажаного кредитного ліміту 1000 грн. Позичальник зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених Договором (а.с. 89)

До договору додано паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем, з інформацією про контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовну реальну річну процентну ставку, загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та іншу додатку інформацію (а.с. 92-93).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 станом на 06.06.2025 року має заборгованість перед AT «Таскомбанк» за кредитним договором № 002/8265204-СК від 02.07.2020 у розмірі 25778,99 грн, з яких: 16313,75 грн заборгованість по тілу кредиту; 9465,27 грн заборгованість за відсотками.

Із наданих відповідачем копій квитанцій вбачається, що вона періодично сплачувала заборгованість за кредитними договорами, а саме у 2020, 2021, 2023 роках (а.с. 235-239).

Позиція апеляційного суду

Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11, ч.2 ст.509 ЦК України підставами виникнення зобов`язань є договори та інші правочини.

Згідно статей 626, 627ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті1054,1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

Згідно статей 12,13,81ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості , оскільки відповідач в повному обсязі прийнятих на себе зобов`язань за договорами не виконала, крім того при оформлені кредиту з умовами та правилами надання кредиту була ознайомлена.

Що стосується доводів апелянта, щодо відмови у стягненні комісії колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №755/11648/15-ц, якщо договір, у тому числі кредитний, укладений на задоволення особистих потреб фізичної особи і не пов`язаний з підприємницькою діяльністю такої фізичної особи чи виконанням ним обов`язків як найманим працівником, такий договір є споживчим і наявність судового спору щодо цього договору не впливає на його характер, як споживчого, відтак і сам спір у будь-якому випадку стосується прав сторони договору, як споживача, а вирішення такого спору, незалежно від його ініціатора, має ґрунтуватися та враховувати і вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування» .

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит(далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанова Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит Банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача включають проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Відповідно до частин першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Разом з тим умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними ВП ВС у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Колегія суддів зазначає, що інші доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду першої інстанції.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З наведеного вбачається, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції вірно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, що підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення по суті спору, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів на власну користь та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Щодо судових витрат

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не задовольняє вимоги апеляційної скарги представника Акціонерного товариства «Таскомбанк» - адвоката Романіва Антона Анатолійовича, не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст.375, 382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Таскомбанк» - адвоката Романіва Антона Анатолійовича залишити без задоволення.

Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 25 грудня 2025 року

залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 червня 2026 року.

Головуючий суддя О.О. Панченко

Судді Т.В. Одринська

В.П. Пікуль