Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №755/23226/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/23226/25

Провадження №: 2-а/755/10/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15 грудня 2024 року про накладення на позивача адміністративного стягнення; провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно закрити.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що після того як позивач дізнався про накладення на нього адміністративного стягнення неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказує про відсутність доказів вчинення адміністративного правопорушення та про те, що позивач мав бути обізнаним про обставини його накладення.

Ухвалою суду від 06 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання. Задоволено клопотання про витребування доказів.

25 травня 2026 року надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_4 будь-яких постанов щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності не виносив. Зазначає, що 15 грудня 2024 року в системі «Оберіг» було сформовано статус «порушення військового обліку», який було скасовано автоматично 14 грудня 2025 року.

Суд, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши всі наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушеннямінакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес. Заінтересованість позивача повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача. Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для надання особі судового захисту, про який вона просить, недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.

Схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі №500/3310/22 (адміністративне провадження № К/990/21678/23).

Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позову є постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності від 15 грудня 2024 року.

Позивач звертаючись з позовом до суду не пред`явив вказану постанову до матеріалів справи, тому просив витребувати її у відповідача.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву вказав, що 05 грудня 2024 року о 14 год 00 хв позивач зобов`язаний був з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак не з`явився. 15 грудня 2024 року в системі «Оберіг» було сформовано статус «порушення військового обліку», який було скасовано автоматично 14 грудня 2025 року. Будь-яких постанов щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не приймалось.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність порушеного права та інтересу позивача зі сторони ІНФОРМАЦІЯ_3 що є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову, суд дійшов висновку що позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не підлягає задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 2, 4, 5, 6, 7, 211, 217, 241, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Відповідно до ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 червня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ).

С у д д я :