Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №754/1543/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/139/26

Справа №754/1543/26

РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Галась І.А. розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративний позовОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Деснянського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 19.01.2026 року ОСОБА_1 через мобільний застосунок > було отримано постанову №R307164 за ст.210 КУпАП від посадової особи ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення адміністративного штрафу у розмірі 8500 грн. за нібито порушення правил військового обліку, а саме - непостановку на військовий облік як внутрішньо переміщеної особи.

Вважає зазначену постанову незаконою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав: 1. Він офіційно зареєстрований як ВПО з 12.04.2024 року що підтверджується довідкою. 2. Жодних повісток, письмових повідомлень чи вимог від ТЦК та СП після набуття ним статусу ВПО він не отримував. 3. Його не було належним чином повідомлено про обов`язок постановки на військовий облік як ВПО. 4. Протокол про адміністративне правопорушення було складено без його участі, що є порушенням ст.268 КУпАП. 5. Копія постанови йому не вручалась, поштою не надсилалась, під підпис він її не отримував. 6. Мобільний застосунок > не є офіційним способом вручення постанови про адміністративне правопорушення.

З огляду на вище викладене, позивач просить суд: Поновити срок оскарження постанови ТЦК та СП №R307164 від 19.01.2026 року. Скасувати постанову про накладення адміністративного штрафу. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 19 лютого 2026 року відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач повідомлений судом про розгляд даного провадження належним чином. Відзиву та будь- яких клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на те, що у встановлений судом строк ані від позивача, ані від відповідача до суду не надходило заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження чи заяви про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до наступних висновків.

Позивач є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 виданим Великолепетиським РВ УМВС України в Херсонській області.

04.04. 2022 року Позивач, який зареєстрований у АДРЕСА_3 , був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа і зареєстрований за адресою: : АДРЕСА_1 (довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 3003-5001002866 від 04.04.2022)

Докази, які б підтверджували, що Позивач в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, як це передбачено частиною четвертою статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII, Суду не надано.

19 січня 2026 року посадовою особою ОСОБА_2 складено Постанову №R307164 за ч.3 ст.210 КУпАП про накладення адміністративного штрафу у розмірі 8500 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

19.05.2024 набув чинності Закон № 3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. Після оприлюднення Указу Президента України від 24.02.2024 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні розпочато проведення загальної мобілізації, тому діє особливий період.

Отже, з 19.05.2024 встановлено 60-денний строк для уточнення громадянам України своїх даних щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, й одночасно введено норму, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, 17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі Порядок № 1487), додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до абзацу 11 пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23 лютого 2022 року №154, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Згідно ч. 4 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Абзацами 2, 3, 4, 5 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов`язані: прибувати за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), проходження медичного огляду, проходити медичний огляд, виконувати військовий обов`язок у запасі, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до п. 10-1 додатка 2 «Правил військово обліку призовників і військовозобов`язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (в редакції від 18.05.2024 року) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів)

Пунктом 19 Порядку № 1497 встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на те, щойого не було належним чином повідомлено про обов`язок постановки на військовий облік як ВПО.

Доказів перебування на військовому обліку за новим місцем проживання в установленому порядку, стороною позивача суду не надано, крім того згідно позовної заяви та доданих до неї матеріалів відсутні будь-які посилання на виконання цього обов`язку позивачем.

Таким чином, судовим розглядом підтверджений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до пункту 1статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).

На підставі досліджених доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 не дотримався вимог ч. 4 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», пп. 10 п. 1 додатка 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних» до Порядку організації та введення військового обліку призовників, військовозобов`язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року в частині несвоєчасної постановки на військовий облік протягом семи днів з дати взяття на облік ВПО.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, стягнення накладено в межах санкції, рішення прийнято уповноваженою особою. При цьому, позивачем не надано суду доказів на підтвердження вказаних ним обставин.

Таким чином, доводи позивача про незаконність винесеної стосовно нього постанови в справі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження в процесі судового розгляду. Підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

В порядку ст.139 КАС України, оскільки в задоволенні позову відмовлено, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись стст. 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суддя

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ: