Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №754/4253/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-о/754/223/26

Справа №754/4253/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Гринчак О.І., розглянувши з власної ініціативи питання щодо ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за заявою першого заступника керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, заінтересована особа - Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання спадщини відумерлою,

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, заінтересована особа - Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати квартиру АДРЕСА_1 , що складається з однієї жилої кімнати, загальна площа 35,9 кв.м, житлова площа 19 кв.м, відумерлою спадщиною, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передати її територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044).

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 03 червня 2026 року у справі № 754/4253/26 заяву першого заступника керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, заінтересована особа - Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання спадщини відумерлою задовольнити.

Визнано квартиру АДРЕСА_1 , що складається з однієї жилої кімнати, загальна площа 35,9 кв.м, житлова площа 19 кв.м, відумерлою спадщиною, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передати її територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У заяві про визнання спадщини відумерлою зазначено, що окружна прокуратура подає заяву про визнання спадщини відумерлою в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування - Київської міської ради, а тому судовий збір не сплачується.

Відповідно до п. 15-1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» органи місцевого самоврядування звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях за подання заяви про визнання спадщини відумерлою.

Згідно із частиною другою статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина четверта статті 42 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною першою статті 57 ЦПК України органи та інші особи, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу (частина четверта статті 56 ЦПК України).

Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України).

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом (частина друга статті 131-1 Конституції України).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», у частині першій якої зазначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

У постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежно здійснює компетентний орган;

- у разі відсутності такого органу.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Наведені висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 та від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20.

Отже, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення.

Такі правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 923/199/21 (провадження № 12-1гс22).

У постанові Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 642/3048/23 зазначено, що прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат, однак 3акон України «Про судовий збір» не передбачає підстав звільнення органів прокуратури від сплати судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження, зокрема про визнання спадщини відумерлою.

Отже, прокурор як самостійний суб`єкт звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування зобов`язаний сплачувати судовий збір.

Згідно з пп. 4 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження юридичною особою ставка судового збору становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки перший заступник керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва, подаючи заяву в інтересах держави в особі Київської міської ради про визнання спадщини відумерлою, не сплатив судового збору, тому судовий збір у розмірі 1331,20 грн (3328**0,5*0,8) слід стягнути з юридичної особи - Київської міської прокуратури (код: 02910019, вул. Предславинська, 45/9, м Київ, 03150), до структури якої входить Деснянська окружна прокуратура міста Києва.

Керуючись ст. 263, 265, 270, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Київської міської прокуратури (код: 02910019, вул. Предславинська, 45/9, м Київ, 03150) на користь держави судовий збір за подання заяви про визнання спадщини відумерлою у розмірі 1331,20 грн.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Прокурор - Перший заступник керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва, код ЄДРПОУ/Умовний код: 0291001923; місцезнаходження: м. Київ, вул. Каштанова, 9.

Заявник - Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, місце знаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

Заінтересована особа - Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, ЄДРПОУ 37415088, місце знаходження: м. Київ, пр. Червоної Калини, 29.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 15.06.2026.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак