Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №753/10539/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10539/25

провадження № 2/753/7123/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Котенко Р. В., за участю секретарів судового засідання Бойко К. В., Яценко Є. О, позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Полупанової О. О., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача адвоката Клименко Я. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину

В С Т А Н О В И В:

представник позивача адвокат Полупанова О. О. звернулась до Дарницького районного суду м. Києва із позовом до відповідача про стягнення додаткових витрат на дитину, у якому просила стягнути з відповідача на користь позивачки додаткові витрати на утримання доньки сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що сторони перебували у шлюбі з 15 листопада 2017 року, у якому ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась донька - ОСОБА_3 . 13 грудня 2023 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області, залишеним в силі постановою Київського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року. Після розірвання шлюбу донька залишилась проживати разом з позивачкою. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року з відповідача на користь позивача були стягнуті аліменти на утримання доньки у розмірі 12 500,00 грн, щомісячно, починаючи з 15 травня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Вказане рішення виконується у примусовому порядку, заборгованість зі сплати аліментів відсутня. Разом з тим, дитина, з метою розвитку, відвідує декілька гуртків, які є оплатними, а саме: школу з вивчення англійської мови, німецької мови, музичну студію, де дівчинка навчається грі на ударних та фортепіано, індивідуальні та групові заняття з катання на роликах, групові заняття з плавання, малювання, заняття з гімнастики. З огляду на вказане, аліменти у розмірі 12 500,00 грн є недостатніми для утримання та розвитку здібностей дитини, оскільки за підрахунками позивачки, витрати в місяць на дитину (харчування, одяг, дозвілля, медична допомога) складають орієнтовно 42 857,36 грн. Тобто, кожен з батьків має нести витрати у розмірі 21 428,68 грн. При цьому, у вказаний розрахунок позивачкою не включена вартість вищезазначених гуртків, яка складає 104 941,28 грн. Крім того, позивачкою були понесені витрати на лікування зору дитини. При цьому, представник позивача вказує, що у вересні 2024 року та січні 2025 року відповідач добровільно сплатив додаткові витрати на дитину у розмірі 40 000,00 грн, відтак, з нього підлягають стягненню 18 290,64 грн. Після подання позову, позивач понесла ще додаткові витрати, пов`язані з розвитком та хворобою дитини, внаслідок чого сума стягнення збільшилась до 39 871,14 грн.

Крім того, враховуючи, що заняття дитини з англійської, німецької мови, плавання, заняття музикою, катання на роликах є регулярними, позивач вважає, що з батька дитини необхідно стягнути половину цих витрат з фінансуванням їх наперед, що дорівнює 8 900,00 грн.

Представник позивача вказує, що матеріальний стан відповідача дозволяє стягнути з нього додаткові витрати на утримання дитини. Так, відповідач є співзасновником ТОВ «ФУД ПЛАТФОРМА», яке є крупним виробником паніні, бургерів, тостів, а також здійснює продаж супутніх продуктів харчування. Реалізація продукції товариства відбувається через розгалужену мережу. Крім того, відповідач має у власності два автомобілі:Volkswagen Golf, 2015 року випуску та Volkswagen Toureg, 2014 року випуску. Дружина відповідача також має у власності автомобіль AUDI E-TRON, співвласником якого є відповідач, та здійснює підприємницьку діяльність.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено на суддю Дарницького районного суду м. Києва Котенко Р. В.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 липня 2025 року справу прийнято до провадження, призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судове засідання.

26 серпня 2025 року до суду від представника відповідача адвоката Клименко Я. М. надійшов відзив на позов, яким проти позову заперечувала, просила відмовити у позові у повному обсязі. Представник відповідача вказала, що з відповідача стягнуті судовим рішенням аліменти у розмірі 12 500,00 грн щомісячно. Крім вказаних аліментів, відповідач добровільно та регулярно бере участь у додаткових витратах на утримання доньки ОСОБА_4 , що підтверджується наданими платіжними квитанціями про перерахування коштів на картку позивачки у розмірах 20 000,00 грн, 5 000,00 грн, 15 000,00 грн тощо. Відповідач вважає, що аліменти, які з нього стягуються та додаткові кошти, які він перераховує позивачу, є достатніми та такими, що покривають базові потреби дитини. А витрати, на які позивач посилається у своєму позові, не є додатковими витратами на дитину, що викликані особливими обставинами, в розумінні статті 185 СК України. Відвідування дитиною гуртків є загальним розвитком дитини. Крім того, така велика кількість гуртків, які відвідує ОСОБА_4 , на думку відповідача, є великим навантаженням для семирічної дитини, що може негативно впливати на її психоемоційний стан. Також, відвідування такої кількості гуртків взагалі не було узгоджено з відповідачем, рішення щодо цього питання приймались позивачкою одноособово. Щодо наданих стороною позивача товарних чеків на підтвердження придбання харчування для дитини, представник відповідача зауважила, що більшість товарів (торти, тістечка, цукерки, суші тощо) не пов`язані зі здоровим харчуванням дитини та можливо таким набором продукції задовольняються особисті потреби позивача. Щодо витрат на лікування дитини, сторона відповідача зауважила, що позивач не надала доказів, що захворювання дитини має характер хронічного. Докази про відвідування лікарів, надані позивачем, свідчать про одноразові відвідування, при цьому у дитини не виявлено серйозних вад здоров`я. При цьому стороною позивача не надано доказів необхідності фінансування лікування наперед. З огляду на подані докази позивачкою, з яких вбачається, що позивач подорожує, орендує квартиру, представник відповідача вказує, що фінансовий стан позивача є достатнім. При цьому представник зазначає, що на утриманні відповідача окрім доньки ОСОБА_4 перебувають ще троє неповнолітніх дітей, а саме: донька від першого шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька від шлюбу з ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , та син дружини ОСОБА_6 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

02 вересня 2025 року представником позивача адвокатом Полупановою О. О. подана відповідь на відзив, яким представник зауважила, що перераховуючи додатково позивачці кошти на утримання ОСОБА_4 приблизно у сумі 4 442,31 грн у місяць, відповідач тим самим визнає, що аліментних коштів не вистачає на утримання дитини. Тому, позивач бажає судовим рішенням встановити суму додаткових витрат, щоб не контактувати у подальшому з цього приводу з відповідачем. На думку позивача, матеріали справи містять докази, що підтверджують наявність у дитини здібностей до гри на барабанах, вивчення іноземних мов, що заперечується відповідачем. Також, представник позивача вказує, що у письмовому листуванні з відповідачем позивачка його повідомляла про відвідування ОСОБА_4 гуртків. Щодо наданих стороною позивача товарних чеків на харчування та інші витрати, зауважила, що ці докази подавались на підтвердження розміру щоденних витрат матері на утримання дитини. Крім того, зауважує, що дитина має проблеми зі здоров`ям і відповідачу це достеменно відомо, оскільки він також відвідував разом з дитиною лікарів.

Ухвалою, занесеною в протокол судового засідання від 03 вересня 2025 року, судом прийнята до розгляду заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої представник позивача просила: стягнути з відповідача на користь позивача фактично понесені додаткові витрати, пов`язані з розвитком та хворобою дитини ОСОБА_3 у розмірі 39 871,14 грн; стягнути з відповідача на користь позивача фактично понесені додаткові витрати, пов`язані з розвитком та хворобою дитини ОСОБА_3 з фінансуванням їх наперед у твердій грошові сумі у розмірі 9 385,00 грн щомісячно, починаючи від дня набрання законної сили рішенням суду і до повноліття дитини та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

17 вересня 2025 року від представника відповідача адвоката Клименко Я. М. надійшли заперечення на заяву про збільшення позовних вимог, якими сторона відповідача заперечила проти заявлених вимог вказуючи, що відвідування дитиною гуртків не відноситься до особливих обставин, які є підставою для стягнення додаткових витрат. Додані до позову докази не свідчать про наявність у дитини особливих здібностей. Також представник вказала, що встановлений у дитини діагноз не є каліцтвом або тяжкою хворобою, відтак, підстави для стягнення додаткових витрат відсутні.

Також, 12 вересня 2025 року від представника відповідача адвоката Клименко Я. М. надійшли заперечення на відповідь на відзив, якими представник вказала, що батько щомісячно сплачує аліменти у розмірі, що майже в чотири рази перевищує мінімальний рекомендований розмір аліментів на утримання дитини. Заперечила проти того, що батько ухиляється від виконання батьківських обов`язків, навпаки, матір дитини постійно чинить перешкоди у спілкуванні та зустрічах з дитиною. Повторно зауважила, що особливих обставин або тяжких хвороб, як підстав для стягнення додаткових витрат на дитину, не існує.

19 листопада 2025 року від представника відповідача адвоката Клименко Я. М. надійшли додаткові пояснення у справі, у яких представник відповідача зауважила, що відповідно до банківських виписок по рахункам відповідача, що були витребувані судом, сума надходжень на рахунки у АТ КБ «Приватбанк» у середньому на місяць складає 35 535,48 грн, сума надходжень на рахунки у АТ «Універсалбанк» у середньому на місяць складає 149 079,58 грн, що у сукупному розмірі складає 184 613,58 грн. Разом з тим, на утриманні відповідача перебуває четверо неповнолітніх дітей, що має бути взято судом до уваги.

07 квітня 2026 року представником позивача адвокатом Полупановою О. О. надані письмові пояснення щодо аналізу банківських виписок відповідача, у яких вона звертає увагу суду на значну кількість витрат відповідача на онлайн-казіно, що за підрахунками сторони позивача складає у середньому 20 781 грн у місяць. Тому, сторона позивача вважає, що доводи відповідача про його незадовільний матеріальний стан не мають братись судом до уваги.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала. Вказала, що аліменти у розмірі 12 500,00 грн є недостатніми, враховуючи ті витрати, які вона несе щомісячно на утримання доньки ОСОБА_4 . Вказала, що ОСОБА_4 є творчою дитиною, з бажанням відвідує усі гуртки та хотіла б відвідувати й інші. Так, ОСОБА_4 наразі щодня, окрім п`ятниці, поза шкільним навчанням відвідує гуртки: гру на барабанах, фортепіано, вокал, малювання на планшеті, плавання, вивчає англійську та німецьку мову, відвідує ІТ-школу. У всіх цих заняттях ОСОБА_4 проявляє здібності, вчителі її хвалять та високо оцінюють її вміння. Раніше ОСОБА_4 також відвідувала гімнастику, їзду на роликах. Позивач вказала, що стягнення додаткових витрат наперед є необхідним, оскільки якщо навіть дитина відмовиться від якогось з гуртків, цей гурток буде замінений на інший, адже ОСОБА_4 вже звикла до насиченого ритму життя і обов`язково зацікавиться ще чимось. Що стосується здоров`я дитини, позивач зауважила, що у ОСОБА_4 є серйозні проблеми із зором, їй було рекомендовано періодичне проходження апаратного лікування, яке є вартісним - 6 600,00 грн. Також, позивач пояснила, що вона не працює, доходів не має, весь свій час приділяє вихованню доньки. На запитання представника відповідача позивачка пояснила, що з відповідачем не узгоджувала ті гуртки, які почала відвідувати ОСОБА_4 . Пояснила, що на її прохання нести додаткові витрати на утримання дитини відповідач реагував частково та перераховував кошти не у тій сумі, які вона просила. Вказала, що дійсно відповідач купив ОСОБА_4 на її прохання фортепіано, але уроки музики не оплачує. Крім того вказала, що відповідачу з розмови з викладачами рок-школи відомо, що викладачі зауважували на здібностях ОСОБА_4 до музики. Також, позивач підтвердила, що відповідач періодично окрім аліментів перераховує їй додаткові кошти на утримання доньки, наприклад у жовтні, листопаді, грудні 2025 року перераховував по 7 500,00 грн. Крім того, відповідач несе витрати при зустрічах з дитиною.

Представник позивача у судовому засіданні також підтримала позов та зауважила, що майновий стан відповідача дозволяє нести додаткові витрати на дитину. Дитина наразі зацікавлена тим, чим займається, тому батьки мають підтримувати її у цьому та розвивати її здібності. Вказала, що матеріали справи містять докази, що підтверджують наявність здібностей дитини, зокрема, до музичних занять.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти позову. Вказав, що така кількість занять не йде на користь дитині. Крім того, зауважив, що позивачка не погоджувала з ним на які гуртки буде ходити ОСОБА_4 та їх вартість. Вказав, що він дуже любить свою доньку і, звісно, для нього його донька найкраща, але він не бачить наразі у неї якихось надзвичайних здібностей, про які говорить позивачка. Щодо лікування зору ОСОБА_4 , то погодився, що лікуванням треба займатись. Вважає, що аліменти у розмірі 12 500,00 грн є достатніми з його сторони для утримання дитини, враховуючи, що він періодично додатково витрачає кошти на ОСОБА_4 . Так, при зустрічах з нею він їй купляє одяг, взуття, іграшки тощо. Вітає подарунками на всі свята. Зауважив, що нього є ще дві доньки, які проживають разом з ним та яких він повністю утримує. Старша донька ОСОБА_9 навчається за контрактом, який він оплачує. Крім того, він несе витрати на неповнолітнього сина своєї дружини - ОСОБА_10 , який також проживає разом з ним.

Крім того, відповідач зауважив, що позивач перешкоджає йому у зустрічах з ОСОБА_4 , маніпулює дитиною та ставить за умову зустрічі з ОСОБА_4 відшкодування ним якихось витрат.

Представник відповідача пояснила, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин для стягнення додаткових витрат на дитину. Зауважила, що відповідно до законодавства батьки рівні як у правах так і в обов`язках. Відтак, 12 500,00 грн аліментів зі сторони батька є на сьогодні достатнім розміром для утримання та розвитку дитини. Вказала, що відповідач не заперечує тієї обставини, що дитина розвинута відповідно до віку та із захопленням відвідує гуртки, проте це не свідчить про наявність у неї особливих здібностей, що є підставою для стягнення додаткових витрат. Вимога про стягнення додаткових витрат наперед є також безпідставною з огляду на те, що відсутні докази того, що дитина буде відвідувати всі гуртки у майбутньому на постійній основі.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначене підтверджується Актом цивільного стану про народження (а.с. 8б-10 т. 1).

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2023 року у справі № 361/6516/22 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано (а.с. 11 т.1).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року у справі № 753/7876/23 з відповідача на користь позивача були стягнуті аліменти на утримання доньки у розмірі 12 500,00 грн, щомісячно, починаючи з 15 травня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 13-15 т. 1).

Вказане рішення виконується у примусовому порядку, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження № 74291198 від 28 лютого 2024 року (а.с. 16-17 т. 1).

Заборгованість зі сплати аліментів відсутня.

Дитина проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором оренди від 25 серпня 2024 року (а.с. 172-173 т. 1).

На підтвердження щомісячних витрат на дитину (харчування, одяг, взуття, іграшки, шкільне приладдя, дозвілля тощо) позивачем надані копії товарних чеків, квитків (а.с. 24 - 79 т.1).

На підтвердження відвідування дитиною медичних закладів та понесених із цим витрат, у тому числі на придбання ліків, свідчать наявні в матеріалах справи протоколи психоконсультавних досліджень, протоколи магнітно-резонансної томографії, довідки прийому лікарями, консультативні висновки, рахунки та акти наданих послуг та товарні чеки оплати таких послуг (а.с.81-115 т. 1).

Також судом встановлено, що позивач щомісячно несе витрати на оплату позашкільних занять та гуртків, які відвідує малолітня ОСОБА_4 , а саме: заняття з англійської мови (а.с. 20, 117 - 123 т. 1, а.с. 59-62 т. 2), заняття з німецької мови (а.с. 21, 125 - 131 т. 1, а.с. 64 т. 2), заняття музикою (а.с. 133- 140 т. 1, а.с. 66-71 т. 2), заняття з плавання (а.с. 142-149), заняття з малювання (а.с. 166 т. 1).

Крім того, у період 2024-2025 рр. ОСОБА_4 займалась катанням на роликах (а.с.151 -164 т. 1), у жовтні 2024 року - гімнастикою (а.с. 168 т.1).

Відповідно до довідки англійської школи «HELEN DORON ENGLISH» ОСОБА_3 навчається у школі з жовтня 2024 року, виявляє природній хист до вивчення мови та демонструє гарні успіхи у навчанні (а.с. 20 т.1).

Як вбачається з довідки ФОП ОСОБА_11 від 01 травня 2025 року, ОСОБА_3 вивчає німецьку мову з 16 вересня 2024 року. Дівчинка здібна, старанна, працелюбна, має гарні успіхи у навчанні, прогрес у знаннях.

З довідки ТОВ «ROCK SCHOOL» від 05 травня 2025 року вбачається, що ОСОБА_3 відвідує заняття по класу ударні та клавіші з 17 вересня 2024 року. Дитина має виражені здібності до занять. На заняття приходить у гарному настрої, охоче виконує вказівки викладача. Відзначається швидким засвоєнням матеріалу та вмінням виконувати складні для її віку вправи (а.с. 22 т. 1).

Як вказує позивач, донька має проблеми із зором, апаратне лікування якого є необхідним та періодичним.

Вказані доводи підтверджуються консультативним висновком дитячого офтальмолога, лікаря ТОВ «Медичний центр «Добробут-поліклініка» Романовської Л. Г. від 16 жовтня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_3 має діагноз - розбіжна співдружня косоокість (а.с. 105 т. 1).

Відповідно до консультативного висновку дитячого офтальмолога, лікаря ТОВ «Медичний центр «Добробут-поліклініка» Романовської Л. Г. від 12 червня 2024 року ОСОБА_3 рекомендовано пройти курс апаратного лікування зору - 10 занять (а.с. 112 т. 1).

Відвідування ОСОБА_4 апаратного лікування у 2024 році підтверджується графіком відвідувань (а.с. 113 т. 1).

Консультативним висновком дитячого офтальмолога, лікаря ТОВ «Медичний центр «Добробут-поліклініка» Романовської Л. Г. від 30 липня 2025 року ОСОБА_3 також рекомендовано пройти курс апаратного лікування зору - 10 занять (а.с. 56 т. 2).

Витрати позивача на консультацію дитячого лікаря офтальмолога, проходження апаратного лікування зору дитини у загальній сумі 17 654,00 грн підтверджуються рахунками актами та чеками від 12 червня 2024 року, 16 жовтня 2024 року, 26 жовтня 2024 року, 31 липня 2025 року (а.с. 104, 106, 112-114 т.1, а.с. 57 т.2).

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст.51 Конституції України).

Статтею 18 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За правилами статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Аналіз відповідних приписів Закону свідчить про те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Ці правила стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню особою, яка пред`явила такий позов. Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред`явила такий позов (див. постанову Верховного Суду від 08.05.2023 № 756/9882/19, провадження № 61-2065св23).

Подібні висновки щодо застосування статті 185 СК України викладено у постановах Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 640/15771/19, від 29.04.2022 у справі № 761/27222/20, від 13.07.2022 у справі № 766/22653/17.

У Постанові Верховного Суду від 8 травня 2018 року у справі № 272/118/17-ц висловлено наступну правову позицію: «В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні. При цьому позивач повинна довести їх необхідність».

У постанові від 04.12.2019 у справі № 320/383/19 (провадження № 61-18284св19) Верховний Суд виснував, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують, зокрема, витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Відвідування спортивної секції та дитячого гуртка малювання не є тими обставинами, які свідчать про необхідність стягнення додаткових витрат, якщо немає підстав стверджувати про наявність у дитини особливого хисту до спорту та малювання. У такому разі відвідування гуртків буде розглядатись лише як спосіб організації дозвілля дитини (постанова ВС від 30.01.2019 у справі №205/4622/16-ц).

Як виснував Верховний Суд у постанові від 19 квітня 2023 року у справі № справа № 760/10847/20-ц «Регулярне відвідування дітьми басейну, придбання спортивного комплексу для вправ «Жирафчик двосекційний», поїздки з дітьми до моря на відпочинок тощо, не є тими додатковими витратами, які викликані особливими обставинами у розумінні статті 185 СК України, а є витратами на утримання дітей, тобто аліментами, які вже стягнуті з відповідача.»

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 10 січня 2019 року у справі № 369/11745/16-ц (провадження № 61-34801св18); від 17 січня 2019 року у справі № 720/1119/17 (провадження № 61-3891св18); від 30 січня 2019 року у справі № 205/4622/16-ц (провадження № 61-22588св18); від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18); від 31 січня 2020 року у справі № 484/2230/17 (провадження № 61-1460св18); від 26 серпня 2020 року у справі № 336/1488/19 (провадження № 61-19103св19).

Наявність додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від аліментів - коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.

За статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

За змістом ч. 3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що позивач не навела особливих обставин, які б свідчили про необхідність понесення додаткових витрат, які викликані розвитком здібностей дитини.

Стягнення витрат за відвідування дитиною гуртка може відбуватись, на думку суду, якщо дитина має унікальні здібності або талант, що підтверджується професійними нагородами, дипломами, сертифікатами чи висновками тренерів або викладачів.

Досліджені у судовому засіданні відеодокази та фотографії підтверджують факт того, що дитина дійсно відвідує вказані позивачем гуртки, проте суд не встановив із цих доказів тієї обставини, що дитина наділена особливими здібностями, які, у розумінні ст. 185 СК України, є підставою для стягнення додаткових витрат на дитину.

Одні лише довідки, де вчителі вказують на здібності дитини у музиці та іноземних мовах, не є достатніми доказами.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що між нею та відповідачем були узгоджені питання щодо відвідування дитиною такої кількості гуртків та їх вартості.

З огляду на те, що станом на час розгляду цієї справи судом не встановлено, що дитина має особливі здібності у якомусь напрямку її розвитку, суд вважає передчасним стягнення з відповідача додаткових витрат, що пов`язані з оплатою гуртків, на майбутнє.

З цього приводу також слід зауважити, що розраховуючи витрати на майбутнє, позивач у позові закладав у цей розрахунок відвідування дитиною таких гуртків, як: заняття з німецької мови, англійської мови, гру на барабанах та фортепіано, плавання, заняття з катання на роликах. У подальшому, у заяві про збільшення позовних вимог, розрахунок витрат на майбутнє виходив із вартості апаратного лікування зору дитини, занять з німецької та англійської мови, навчання грі на барабанах та фортепіано.

При цьому, під час розгляду цієї справи, було встановлено, що новий розрахунок додаткових витрат на майбутнє у заяві про збільшення позовних вимог був зумовлений тим, що дитина вже не займається уроками з катання на роликах. Також, ОСОБА_4 більше не займається гімнастикою.

Вказане ще раз підтверджує ту обставину, що наразі для дитини гуртки - це один із видів розваг, а її інтереси та уподобання періодично змінюються, у дитини ще не сформовані пріоритети у розвитку якихось здібностей тощо, що свідчить про безпідставність вимог позивача стягувати додаткові витрати на майбутнє за таких обставин.

Однак, суд дійшов переконання, що позивачем належними доказами доведено, що вона понесла додаткові витрати на утримання своєї доньки, спричинені хворобою зору дитини, у розмірі 17 654,00 грн, що складається з витрат на офтальмологічне обстеження дитини та вартості апаратного лікування зору.

Відповідач, у свою чергу, зазначив, що вади зору дитини не є тяжкою хворобою, проте погодився, що лікування зору необхідно.

При цьому, з огляду на матеріальний стан відповідача, встановлений судом з руху коштів по банківським рахункам відповідача (а.с. 1164 - 182, 184-187 т.2), суд дійшов висновку про спроможність батька понести додаткові витрати, пов`язані з фактично понесеними витратами позивача на обстеження та лікування зору дитини.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача додаткових витрат на утримання дитини у розмірі 8 827,00 грн (із розрахунку 17 654,00 : 2 = 8 827,00).

При цьому, суд вважає недоведеними вимоги позивача про стягнення додаткових витрат на лікування зору дитини, які позивач планує понести у майбутньому, оскільки проходження повторного апаратного лікування згідно із консультативними висновками дитячого офтальмолога, лікаря ТОВ «Медичний центр «Добробут-поліклініка» Романовської Л. Г. , носить рекомендаційний характер. При цьому позивачем може бути обрана інша медична установа для проходження дитиною лікування, у якій вартість послуг може бути іншою.

Крім того, як вбачається з консультативного висновку дитячого офтальмолога, лікаря ТОВ «Медичний центр «Добробут-поліклініка» Романовської Л. Г. від 30 липня 2025 року ОСОБА_3 також рекомендовано пройти курс апаратного лікування зору - 10 занять, апаратне лікування рекомендовано проходити 2 рази на рік, тобто 1 раз на півроку (а.с. 56 т. 2). Позивачем був оплачений курс лікування ОСОБА_4 31 липня 2025 року (а.с. 57 т. 2), проте доказів, що дитина почала проходити рекомендоване повторне апаратне лікування вад зору орієнтовно через 6 місяців, позивачем суду не надано. Відтак, в цій частині позову слід відмовити.

Суд також зауважує, що по суті всі доводи сторони позивача зводились до того, що позивачці не вистачає на утримання доньки розміру аліментів у сумі 12 500,00 грн, які стягуються з відповідача.

Враховуючи, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини, встановлений судом розмір аліментів може бути змінений за наявності обставин, передбачених статтею 192 СК України.

Проте позивач не зверталась до суду із вимогою про збільшення встановленого судом розміру аліментів на утримання дитини.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 грн 00 коп.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на те, що позов задовольняється частково, однак позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову з вимогою про стягнення додаткових витрат на дитину, за результатами розгляду справи судом, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави у розмірі 1 211,20 грн.

Окрім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 42 500 грн.

На підтвердження понесених витрат стороною позивача надані:

- копія договору про надання правової допомоги від 26.03.2025 (далі - Договір);

- копія додаткової угоди до Договору від 26.03.2025, відповідно до п. 2 якої вартість послуг по Договору складає 32 000,00 грн;

- копія рахунку фактури від 26.03.2025 на суму 32 000,00 грн;

- квитанція від 26.03.2025 про оплату послуг адвоката Полупанвої О. О. у сумі 32 000,00 грн;

- копія додаткової угоди до Договору від 25.03.2026;

- копія рахунку фактури від 03.04.2026 на суму 7 000,00 грн;

- копія платіжної інструкції від 05.04.2026 про оплату послуг адвоката Полупанової О. О. у сумі 7 000,00 грн, з призначенням платежу послуги адвоката у справі № 753/10539/25;

- копія акту здачі-приймання наданих послуг від 07.04.2026 з детальним описом наданих послуг, загальна вартість яких складає 39 000,00 грн.

- копія платіжної інструкції від 09.04.2026 про оплату послуг адвоката Полупанової О. О. у сумі 3 500,00 грн, з призначенням платежу послуги адвоката у справі № 753/17717/25.

Згідно із ч. ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу представник відповідача просив зменшити ці витрати до 3 000,00 грн.

З позову вбачається, що орієнтовна сума судових витрат позивача на професійну правничу допомогу складає 32 000,00 грн.

Визначаючи розмір доведених стороною позивача витрат на правову допомогу, суд не бере до уваги копію платіжної інструкції від 09.04.2026 про оплату послуг адвоката Полупанової О. О. у сумі 3 500,00 грн, оскільки вона підтверджує сплату послуг адвоката у справі № 753/17717/25

В іншій частині, а саме у розмірі 39 000,00 грн, вартість послуг адвоката є обґрунтованою та доведеною належними доказами. Відтак, суд не вбачає підстав для зменшення розміру витрат позивача на послуги адвоката, у зв`язку із чим клопотання сторони відповідача про зменшення таких витрат не підлягає задоволенню.

Разом з тим, враховуючи, що судом у стягненні з відповідача додаткових витрат на майбутнє відмовлено, а вимоги позивача про стягнення фактично понесених додаткових витрат на дитину задоволені на 22%, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 290,00 грн (із розрахунку: 39 000,00 : 2 х 22% = 4 290,00).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разово у розмірі 8 827,00 гривень.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 290,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Повне рішення складено 12.06.2026.

Суддя Р. В. Котенко