Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №752/9169/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Суд: Голосіївський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 11 червня 2026 р.

Справа: №752/9169/26

Суддя: Кирильчук І. А.

Справа № 752/9169/26

Провадження №: 2/752/9996/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12.06.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І. А.,

при секретарі - Сінчук І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява мотивована тим, що 16 серпня 2008 року між нею та відповідачем Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві був зареєстрований шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 677 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Під час шлюбу у подружжя народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачем.

Позивач зазначає, що протягом останніх років стосунки з чоловіком розладились, зникло взаєморозуміння і взаємоповага. Вже тривалий час кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім`я припинила своє існування. Спільне життя з відповідачем не склалося з причини відсутності взаєморозуміння між ними, байдужості до життя та проблем кожного, відсутності сімейного вогнища. Спільне господарство ними не ведеться.

Позивач переконана, що подальше сімейне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечитиме її інтересам. Згода про добровільність розподілу майна не досягнута, питання буде вирішуватися у судовому порядку.

На примирення позивач не згодна.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить розірвати шлюб, укладений 16 серпня 2008 року між нею та відповідачем Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві; після розірвання шлюбу відновити її дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 »; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 08 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 01 травня 2026 року на 08:45 год. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

У зв`язку із неявкою відповідача та відсутності даних про його належне повідомлення розгляд справи було відкладено на 29 травня 2026 року на 09:00 год.

28 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшли заява відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує, вважає подальше збереження сім`ї неможливим.

01 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшли заява представника позивача - адвоката Лебедєва Володимира Володимировича про розгляд справи за відсутності сторони позивача, просить позовні вимоги задовільнити у повному обсязі.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 16 серпня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві був зареєстрований шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 677 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Після реєстрації шлюбу позивач змінила своє прізвище на « ОСОБА_7 ».

Під час шлюбу у подружжя народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Про наявність спору про місце проживання дітей сторони не посилалися.

Судом установлено, що сторони шлюбних відносин не підтримують, хоч і проживають разом, але спільного господарства не ведуть, шлюб існує формально. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки примирення подружжя є неможливим, а подальше перебування у шлюбі суперечить її інтересам. Відповідач позов визнав, про що свідчить його заява зі згодою на розірвання шлюбу.

Клопотань про надання строку для примирення сторони не заявляли.

Відповідно до статті 1 Сімейного кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Відповідно до положень статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом положень частини другої статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (стаття55 Сімейного кодексу України).

Частиною третьою статті 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

За правилом частини другої статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З`ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, втратили емоційний зв`язок як подружжя, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.

Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.

Перешкод для розірвання шлюбу, визначених частиною другою статті 110 Сімейного кодексу України, судом не встановлено.

Згідно із статтями 114, 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Таким чином, при розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе чи далі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище.

З огляду на те, що позивач просить після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище, то суд вважає за необхідне відновити їй прізвище « ОСОБА_5 ».

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями частини першої статті 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що передбачено також частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Так, при подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1331,20 грн згідно платіжної квитанції ID: 0152-2628-8101-0436 від 02 квітня 2026 року.

Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то відповідно до вимог частини першої статті 142 ЦПК України позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 665,60 грн, а решту 50 відсотків судового збору стягнути на його користь з відповідача згідно приписів частини першої статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113, 114 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено відповідний актовий запис № 677 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити її дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до суду, тобто стягнути 665,60 грн.

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до суду згідно платіжної квитанції ID: 0152-2628-8101-0436 від 02 квітня 2026 року, тобто повернути 665,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 15 червня 2026 року.

Суддя І. А. Кирильчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua