Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №127/12219/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/12219/26

Провадження 2/127/3508/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов мотивовано тим, що 20 квітня 2011 року між позивачем та відповідачкою вдруге зареєстровано шлюб. Від шлюбу сторони мають двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є повнолітнім, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач зазначив, що спочатку сімейне життя сторін складалося добре, однак згодом між ним та відповідачкою виникли різні погляди на життя та важливі питання сімейного життя. На цей час між сторонами відсутні порозуміння, любов та повага, які мають бути притаманні сім`ї.

Позивач вказав, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені. Він та відповідачка фактично проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюб має суто формальний характер, а його збереження суперечить спільним інтересам сторін.

Також позивач зазначив, що майновий спір між сторонами наразі відсутній, спору щодо місця проживання дитини також немає.

Саме з цих підстав позивач звернувся до суду з цим позовом та просив розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20 квітня 2011 року у виконкомі Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, актовий запис № 06.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Суд постановив проводити розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою роз`яснено відповідачці, зокрема, право на подання відзиву на позовну заяву та наслідки його не подання.

ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що наразі між нею та позивачем взагалі відсутні порозуміння, любов та повага, які мають бути притаманні сім`ї.

У відзиві відповідачка вказала, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені. Вона та позивач фактично проживають окремо, спільного господарства не ведуть, а їхній шлюб має суто формальний характер, у зв`язку з чим його збереження суперечить їхнім спільним інтересам. Відповідачка також зазначила, що майновий спір, а також спір про місце проживання дитини між нею та ОСОБА_1 наразі відсутні. На думку відповідачки, вжиття заходів щодо примирення подружжя не виправить стан шлюбних відносин сторін, оскільки зазначені у відзиві обставини продовжуються протягом тривалого часу. З цих підстав ОСОБА_2 просила суд прийняти рішення про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_1 .

Інших заяв, клопотань чи доказів учасники справи суду не подали.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 встановлено, що 20 квітня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, про що 20 квітня 2011 року складено актовий запис № 06. Реєстрація шлюбу проведена виконкомом Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 сторони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2025/015667048, сформованого 24.10.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 29.04.2011 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2025/015125848, сформованого 15.10.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, у тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

За змістом ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їхніх дітей. З цією метою суди мають уникати формального підходу при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати обставини життя подружжя та забезпечувати участь у справі, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Оцінюючи встановлені обставини у сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Суд враховує, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, вказує на припинення подружніх відносин, відсутність спільного проживання, спільного господарства, порозуміння, любові та поваги між сторонами.

Відповідачка у відзиві не заперечила проти розірвання шлюбу, фактично визнала позовні вимоги та також зазначила, що шлюбні відносини між сторонами припинені, сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, а збереження шлюбу суперечить їхнім спільним інтересам.

Суд також бере до уваги, що сторони мають повнолітнього сина та неповнолітню доньку. Водночас наявність у сторін неповнолітньої дитини сама по собі не є підставою для збереження шлюбу за відсутності сімейних відносин між сторонами та взаємної волі на продовження шлюбу. Спір щодо місця проживання дитини у цій справі не заявлено, а відповідачка у відзиві також зазначила, що такий спір між сторонами відсутній.

Шлюб може існувати лише за наявності взаємної поваги, підтримки, спільності інтересів та реального бажання сторін зберігати сім`ю. Суд не може примушувати подружжя до збереження шлюбу всупереч волі одного з них.

За таких обставин подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, тому шлюб між ними потрібно розірвати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що у 2026 році ставка судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу становить 1331,20 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 24, ч. 3, ч. 4 ст. 56, ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ст. 110, ст. 112 СК України, ст. 81, ст. 128, ст. 141, ст. 142, ст. 263, ст. 264, ст. 265, ст. 279, ст. 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20 квітня 2011 року виконкомом Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, актовий запис № 06.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя В. В. Горбатюк