Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №760/17700/24 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/17700/24 2/760/8174/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року Солом`янський районний суд місті Києва в складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Негари А., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Рябоконь Н.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», третя особа: ОСОБА_3 про визнання власника транспортного засобу добросовісним набувачем, визнання нечинним обтяження, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (надалі за текстом - відповідач), третя особа: ОСОБА_3 про визнання власника транспортного засобу добросовісним набувачем, визнання нечинним обтяження, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном. В прохальній частині позову просить суд визнати ОСОБА_1 добросовісним набувачем транспортного засобу марки Mitsubishi модель Pajero Sport, 3.0, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_1 , колір чорний, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 .; та визнати нечинним обтяження: згідно витягу № 40482148 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 19.04.2013 року, відносно автомобіля марки Mitsubishi модель Pajero Sport, 3.0, 2007 року випуску, колір - чорний, номер об`єкта: НОМЕР_1 , Номер державної реєстрації НОМЕР_4 ; який належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу 1845/2016/141312 від 21.10.2016 року, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 ; а також усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпоряджання вказаним транспортним засобом шляхом виключення запису про обтяження: згідно витягу № 40482148 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 19.04.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позич посилається на те, що він є добросовісним набувачем транспортного засобу, який є предметом застави банку, незважаючи на існуюче рішення суду про звернення стягнення на предмет застави, яке набрало законної сили та перебуває на стадії примусового виконання, де боржником виступає ОСОБА_1 .

Під час реєстрації спірного транспортного засобу за позивачем будь-які обтяження або обмеження щодо вказаного автомобіля були відсутні.

Запис про обтяження вчинений 19.04.2013 на підставі Договору застави (транспортного засобу) позивач вважає нечинним внаслідок допущення описок/помилок у прізвищі боржника за кредитним договором та первинного заставодавця/первинного власника транспортного засобу (а саме, ОСОБА_3 замість ОСОБА_3 ). У зв?язку із чим вважає, що слід виключити такий запис про обтяження для усунення перешкод власнику у користуванні та розпорядженні рухомим майном.

Ухвалою суду від 04 вересня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04.10.2024 року від представника відповідача надійшов відзив, у якому останній просив відмовити у задоволенні позову, оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет застави залишається невиконаним, а спірний транспортний засіб перебуває під арештом та у розшуку.

Вказує, що є незрозумілим, яким чином порушуються права позивача і чи є добросовісною поведінка боржника в даному випадку. Вказує, що позивач ймовірно вчиняє дії направлені на умисне невиконання рішення суду та приховування майна від звернення стягнення на нього. Вказує, що у позивача відсутнє порушене, невизнане або оспорюване право, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Ухвалою суду від 24 квітня 2025 року заяву представника відповідача Іващенко І.О. задоволено. Вирішено здійснити перехід у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» про визнання власника транспортного засобу добросовісним набувачем, визнання нечинним обтяження, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2025 року залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 .

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про судове засідання, будь-яких заяв чи клопотань не подавав.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 02.08.2007 між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , позичальник) було укладено кредитний договір №А-60/07 для оплати придбаного автомобіля марки Mitsubishi Pajero Sport, 3.0, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_1 , колір чорний, який належить заставодавцю на праві власності (а.с. 90-94).

У забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором 02.08.2007 між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_3 було укладено договір застави вищевказаного транспортного засобу, за умовами якого ОСОБА_3 передав придбаний ним автомобіль у заставу (а.с. 95-97).

В Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 05.09.2007 року було зареєстровано обтяження на вищевказаний автомобіль (а.с. 38-39).

Оскільки позичальник порушував умови кредитного договору та не виконував належним чином покладені на нього зобов`язання, то станом на 07.11.2019 виникла кредитна заборгованість у сумі 59 814,80 доларів США.

Крім того, 14.12.2010 рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі №2-2750 стягнуто з ОСОБА_3 на користь АБ «УКРГАЗБАНК» заборгованість за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави - автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport, 3.0, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_1 , колір чорний.

У травні 2020 АБ «УКРГАЗБАНК» було подано до Коростишівського районного суду Житомирської області позов до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет застави - спірний транспортний засіб (справа № 935/978/20).

21.04.2021 рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області у справі № 935/978/20 в задоволенні позову банку було відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, АБ «УКРГАЗБАНК» оскаржив його до Житомирського апеляційного суду (а.с. 16-22).

31.08.2022 постановою Житомирського апеляційного суду у справі № 935/978/20 апеляційну скаргу АБ «УКРГАЗБАНК» було задоволено частково. Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 21.04.2021 скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов банку задоволено частково. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 02.08.2007 №А-60/70 в сумі 33752,14 дол. США звернуто стягнення на предмет застави шляхом продажу на публічних торгах у порядку виконавчого провадження автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport, 3.0, 2007 року випуску, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, що буде проведена суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Постановою вирішено, за рахунок коштів, отриманих від реалізації на прилюдних торгах предмета застави, задовольнити вимоги АБ «УКРГАЗБАНК» в сумі 33 752,14 дол. США, яка складається із: заборгованості з тіла кредиту 27 883,59 дол. США та заборгованості за процентами за користування кредитом 5 868,55 дол. США. У задоволенні решти позову відмовлено. Також, постановою суду апеляційної інстанції стягнуто з ОСОБА_1 на користь АБ «УКРГАЗБАНК» 34 233,33 грн. судового збору (а.с. 23-31).

Постанова Житомирського апеляційного суду від 31.08.2022 у справі № 935/978/20 набрала законної сили з дня її прийняття.

Сторони у справі № 935/978/20 подавали касаційні скарги на рішення суду апеляційної інстанції. ОСОБА_1 через незгоду із рішенням суду, яким звернуто стягнення на предмет застави - транспортний засіб. Банк через незгоду із рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні суми нарахованих процентів, частини заявленої суми до стягнення.

14.11.2022 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 935/978/20 (провадження № 61-10445ск22) було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АБ «УКРГАЗБАНК» на постанову Житомирського апеляційного суду від 31.08.2022 (банк оскаржував рішення в частині відмови по сумі до стягнення, в рахунок погашення якої звернено стягнення на предмет застави).

29.12.2022 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 935/978/20 (провадження № 61-13182ск22) було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 31.08.2022 (незгода із рішенням про звернення стягнення на предмет застави) (а.с. 114-122).

Отже, рішення суду апеляційної інстанції у справі №935/978/20 набрало законної сили та підлягає виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, Житомирським апеляційним судом постановою від 31.08.2022 у справі №935/978/20 встановлено наступне:

«Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року в справі №2-2750 було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» строкову заборгованість за кредитом в сумі еквівалентній 21600,54 доларів США, прострочену заборгованість за кредитом еквівалент 6283,05 доларів США, поточну заборгованість за відсотками еквівалент 297,07 доларів США, прострочену заборгованість за відсотками еквівалент 3370,31 доларів США, прострочену заборгованість із комісії 7835,71 грн., заборгованість із пені за несвоєчасне повернення кредиту 13093,78 грн., заборгованість із пені за несвоєчасну сплату відсотків 6848,25 грн., а всього: еквівалент 31550,97 доларів США та 27777,74 грн., а також заборгованість із штрафу в розмірі 9257,40 грн., шляхом звернення стягнення на предмет застави автомобіль Mitsubishi Pajero Sport, 2007 випуску, номер шасі № НОМЕР_5 , чорного кольору, що належить ОСОБА_3 (а.с.50-51 т.1).

У матеріалах справи відсутні докази, що спірний автомобіль був проданий у порядку, встановленому для виконання судового рішення. Навпаки, із матеріалів справи вбачається, що у виконавчому провадженні №58984793 на спірний автомобіль накладений арешт та транспортний засіб оголошений у розшук (а.с.156-157 т.1).

Із листа Регіонального сервісного центру МВС в м.Києві від 01 серпня 2019 року слідує, що автомобіль Mitsubishi Pajero Sport, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_5 , що належав ОСОБА_3 , Броварським ВРЕР ДАІ в Київській області 14 березня 2015 року перереєстрований на ОСОБА_5 на підставі довідки-рахунку серії ААЕ №087439 від 14 березня 2015 року, що була видана ФОП ОСОБА_6 (а.с.23 т.1).

Листом від 27 березня 2020 року РСЦ МВС в м. Києві повідомило, що згідно з даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 27 березня 2020 року автомобіль Mitsubishi Pajero Sport, 2007 року випуску, зареєстрований 21 жовтня 2016 року за ОСОБА_1 .

Так, 21 жовтня 2016 року в Територіальному сервісному центрі МВС 1845 РСЦ МВС Кропачова Оксана Іванівна, в особі ОСОБА_7 , яка діяла на підставі доручення, та ОСОБА_1 (покупець) уклали договір купівлі-продажу транспортного засобу №1845/2016/141312 автомобіля Mitsubishi Pajero Sport, 3.0, 2007 року випуску, чорного кольору, номер кузова (шасі,рама)№ НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 (а.с.123 т.1). Відповідно до п.1.2 цього договору продавець гарантував, що майно, яке є предметом продажу за даним договором, належить йому на праві власності, не обтяжене арештом, у розшуку, заставі не перебуває, не є предметом спору у суді.

Проте, із витягу №14261383 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 05 вересня 2007 року зареєстровано обтяження, а саме: застава рухомого майна на підставі договору застави від 02 серпня 2008 року; заборонено відчужувати автомобіль Mitsubishi Pajero Sport, 3.0, 2007 року випуску, номер об`єкта: № НОМЕР_5 ; обтяжувач ВАТ АБ «Укргазбанк»; боржник ОСОБА_3 (а.с.47 т.1). Термін дії обтяження до 05 вересня 2012 року.

Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №40482148 підтверджується, що на підставі договору застави від 02 серпня 2007 року зареєстровано 19 квітня 2013 року обтяження: застава автомобіля легкового марки Mitsubishi модель Pajero Sport, 3.0, 2007 року випуску, (кузова, рами) № НОМЕР_5 , колір чорний, який заборонено відчужувати; обтяжувач ПАТ АБ «Укргазбанк» (а.с.45-46,150 т.1). Термін дії обтяження до 19 квітня 2018 року.

Ідентифікація такого об`єкта обтяження як автомобіль має відбуватися за номером кузова, у даному випадку номер кузова НОМЕР_5 .

На підставі договору застави від 02 серпня 2007 року внесені відомості до державного реєстру про обтяження з 20 березня 2018 року до 20 березня 2023 року (а.с.151 т.1).

Отже, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були наявні відомості про обтяження автомобіля марки Mitsubishi модель Pajero Sport, 3.0, 2007 року випуску, (кузова, рами) № НОМЕР_5 , колір чорний, у тому числі на період із 19 квітня 2013 року по 19 квітня 2018 року, що доводиться витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про реєстрацію заборони на відчуження. ОСОБА_1 купив спірний автомобіль 21 жовтня 2016 року, а тому висновок суду першої інстанції про те, що на час придбання відповідачем транспортного засобу в реєстрі не було відомостей про обтяження автомобіля не відповідає обставинам справи. Це обтяження було чинним і у 2015 році.»

Також, як вбачається зі змісту постанови Житомирського апеляційного суду від 31.08.2022 у справі №935/978/20, ОСОБА_1 під час розгляду цієї справи також посилався на те, що чинного обтяження на момент набуття ним права власності на автомобіль не було. Посилався, що «спірний автомобіль був перереєстрований на ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу в присутності адміністратора ТСЦ N?1845 ОСОБА_8 . Автомобіль був зареєстрований за продавцем 30 вересня 2016 року підрозділом МВС центр 3245. Під час перереєстрації вищезгаданого транспортного засобу адміністратор ТЦ N?1845 ОСОБА_8 перевірила у базах інформацію на обмеження або розшук автомобіля, після чого оформила договір. У разі існування на час укладення договору діючих обмежень, правочин не міг би бути оформлений адміністратором сервісного центру, яка має доступ до баз даних (реєстрів). Покладання на ОСОБА_1 наслідків за дії першого володільця матиме наслідком порушення справедливого балансу та покладатиме надмірний індивідуальний тягар.»

Приписами ч.4 та 5 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Тобто, обставини, на які посилається ОСОБА_1 у позові по справі №760/17700/24 були предметом дослідження та оцінки під час розгляду справи №935/978/20. Отже, у рішенні суду по справі №935/978/20 та під час розгляду цієї справи було встановлено факт чинності записів про обтяження та протиправність відчуження предмета застави без згоди банку як заставодержателя. ОСОБА_1 приймав участь у справі №935/978/20, його позиція судом проаналізована та оцінена у сукупності із доказами поданими сторонами, які наявні в матеріалах справи.

У подальшому, 28.09.2022 на виконання рішення суду у справі № 935/978/20 Коростишівським районним судом Житомирської області було видано 2 (два) виконавчі листа, за якими боржником перед стягувачем АБ «УКРГАЗБАНК» є ОСОБА_1 : перший - про звернення стягнення на предмет застави, другий - про стягнення суми судового збору (а.с. 99-100).

27.03.2023 на підставі виданих виконавчих листів щодо боржника ОСОБА_1 з метою виконання рішення суду у справі № 935/978/20 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Євгенією Олегівною (далі - ПВ Волкова Є.О.) відкрито виконавче провадження НОМЕР_9 (щодо звернення стягнення на предмет застави) та виконавче провадження НОМЕР_10 (щодо стягнення суми судового збору) (а.с. 104,110).

Виконавче провадження НОМЕР_10 (щодо стягнення суми судового збору) 06.04.2023 постановою ПВ ОСОБА_9 закінчено (а.с. 105).

Виконавче провадження НОМЕР_9 (щодо звернення стягнення на предмет застави) триває. Рішення суду в цій частині не виконано.

28.03.2023 у межах виконавчого провадження постановою ПВ ОСОБА_9 було накладено арешт на транспортний засіб MITSUBISHI, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 (а.с. 111), яка приведена до виконання та відповідно до якої внесено записи про обтяження транспортного засобу.

12.04.2023 у межах виконавчого провадженні постановою ПВ ОСОБА_9 про розшук майна у зв`язку із невиконанням в добровільному порядку рішення суду ОСОБА_1 та неможливістю самостійно встановити місце знаходження рухомого майна, на яке за рішенням суду звернуто стягнення на користь банку, оголошено в розшук майно боржника - транспортний засіб MITSUBISHI, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 (а.с. 112).

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду № 935/978/20 в частині звернення стягнення на предмет застави не виконано, а транспортний засіб перебуває у розшуку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керується наступним.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша, друга ст. 590 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу»).

Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором (частина друга ст. 17 Закону України «Про заставу»).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли в установленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини третьої ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Статтею 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст.388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяжень надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

За таких обставин, відповідно до вимог чинного законодавства України застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. Вказаний правовий висновок висловлений у постановах Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року в справі №6-7цс13, від 19 листопада 2014 року в справі №6-168цс14 та у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року в справі №463/3582/17 і від 18 грудня 2019 року в справі №619/4033/18.

Позивач за змістом позову зазначає, що згідно ст. 45 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» держатель або реєстратор Державного реєстру зобов`язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру. Пошук у Державному реєстрі може здійснюватися за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника, ідентифікаційним кодом боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, за індивідуальним ідентифікаційним номером боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів. Держатель Державного реєстру зобов`язаний на запит бюро кредитних історій надавати витяги з Державного реєстру в електронному вигляді (у форматі бази даних), у разі наявності письмової згоди юридичних, фізичних осіб - власників рухомого майна.

Разом з тим, формулювання в законі «може» чи «так/або» із зазначенням за текстом переліку даних для пошуку через кому дозволяє стверджувати про певний вибір даних і не обмежує такий вибір для пошуку обтяжень сукупністю всіх даних одночасно. Що спростовує помилкову позицію позивача стосовно обов`язкових даних для пошуку щодо обтяження реєстрі.

Реєстрація обтяжень рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Реєстр) здійснюється відповідно до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» ( 1255-15 ) від 18.11.2003 та постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 N 830 ( 830-2004-п ) «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна».

Згідно Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв (Р. 2. Реєстрація обтяження рухомого майна), Унесення до Реєстру відомостей про обтяження рухомого майна здійснюється Реєстратором на підставі «Заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна».

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 року № 830 затверджено Порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно п. 1 Порядку, Державна реєстрація обтяжень рухомого майна проводиться з метою забезпечення виконання зобов`язань і захисту прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна та надання в інтересах цих осіб інформації про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року за № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1371) затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».

Як зазначає сам позивач за позовом, згідно п. 41 Порядку, забороняється перереєстрація на нового власника та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного або приватного виконавця.

Поряд із цим, ОСОБА_1 за змістом позову вказує, що «…на сервісні центри МВС покладено обов`язки перевірити транспортний засіб на наявність обтяження, тому укладений договір 21.10.2016 року купівлі-продажу №1845/2016/141312, між ОСОБА_10 , та ОСОБА_1 свідчить про те, що сервісним центром 1845 РЦС МВС в Житомирській області станом на 21.10.2016 року не виявлено обтяжень в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо автомобілю марки Mitsubishi Pajero Sport, 3.0, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_1 , колір чорний. Необхідно зазначити, що документи, на підставі яких проводились реєстрація, перереєстрація та зняття з обліку транспортних засобів у 2016 році знищені у зв`язку із закінченням 3-х річного строку зберігання на (п.203 Переліку документів, що створюються під час діяльності органів внутрішніх справ, навчальних закладів, підприємств та закладів охорони здоров`я, що належать до сфери управління МВС України, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом МВС України від 10.01.2014 № 5/дск).»

Такі доводи позивача суд оцінює критично з огляду на наступне.

Згідно ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно ст.. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Як вбачається з п.28, 29 Порядку ведення державного реєстру обтяжень рухомого майна, фізична чи юридична особа має право на отримання витягу з Реєстру в паперовій або електронній формі, що мають однакову юридичну силу. У заяві зазначається один з таких ідентифікаторів: реєстраційний номер запису; реєстраційні дані предмета обтяження, відомості про боржника.

Позивачем ОСОБА_1 не доведено, що в реєстрі були відсутні відомості про обтяження на підставі договору застави від 02 серпня 2007 року щодо автомобіля марки Mitsubishi модель Pajero Sport, 3.0, 2007 року випуску, (кузова, рами) № НОМЕР_1 , колір чорний. Ідентифікація такого об`єкта обтяження як автомобіль має відбуватися за номером кузова, у даному випадку номер кузова НОМЕР_1 .

Навпаки, Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №40482148 підтверджує, що на підставі договору застави від 02 серпня 2007 року зареєстровано 19 квітня 2013 року обтяження: застава автомобіля легкового марки Mitsubishi модель Pajero Sport, 3.0, 2007 року випуску, (кузова, рами) № НОМЕР_1 , колір чорний, який заборонено відчужувати; обтяжувач ПАТ АБ «Укргазбанк». Термін дії обтяження до 19 квітня 2018 року. (а.с.40).

Наявність помилки в прізвищі боржника - « ОСОБА_11 » замість вірного « ОСОБА_11 », як і було зазначено у Витязі про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №14261383 від 05.09.2007 року (а.с. 38), не спростовує того, що обтяження рухомого майна - автомобіля марки Mitsubishi модель Pajero Sport, 3.0, 2007 року випуску, (кузова, рами) № НОМЕР_1 , колір чорний - було наявне з 19 квітня 2013 року по 19 квітня 2018 року. Посилання на помилку посадових осіб сервісного центру також не підтверджене будь-якими належними та допустимими доказами.

За таких обставин, застава для ОСОБА_1 , який є новим власником автомобіля, зберігає свою силу, та він не може вважатися добросовісним набувачем. Що і було встановлено під час розгляду справи №935/978/20, постанова у якій, набрала законної сили і на сьогоднішній день не виконана ОСОБА_1 .

Зокрема, за змістом вищевказаної постанови Житомирського апеляційного суду від 31.08.2022 у справі №935/978/20 серед іншого зазначено: «позивачем доведено, що на момент купівлі відповідачем автомобіля Mitsubishi Pajero Sport, 3.0, 2007 року випуску, (кузова, рами) № НОМЕР_1 , у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були зареєстровані відомості про обтяження спірного автомобіля шляхом заборони на його відчуження (з 19 квітня 2013 року до 19 квітня 2018 року), яке передувало укладенню договору купівлі-продажу транспортного засобу (21 жовтня 2016 року). Матеріали справи не містять спростування тієї обставини, що ПАТ АБ «Укргазбанк», як заставодержатель, згоди на відчуження заставного майна не надавало. За таких обставин, застава для ОСОБА_1 , який є новим власником автомобіля, зберігає свою силу, та він не може вважатися добросовісним набувачем. Відповідач набув право власності на автомобіль Mitsubishi Pajero Sport, 3.0, 2007 року випуску, (кузова, рами)№ НОМЕР_5 , із обтяженням, а тому за непогашеної кредитної заборгованості на предмет застави, тобто автомобіль, може бути звернуто стягнення у судовому порядку.»

При цьому, позивач не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, наразі просить суд визнати нечинним обтяження: згідно витягу № 40482148 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 19.04.2013 року, посилаючись на описку у прізвищі боржника за наявності інших ідентифікуючих даних. Позивач наводить у позові суб`єктивне тлумачення законодавства без зазначення конкретної норми права, яка дозволила б стверджувати про нечинність запису про обтяження за обставин справи.

На переконання суду, правові підстави для визнання нечинним такого запису відсутні.

Поряд із цим, слід зазначити, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Практика Європейського суду з прав людини (справи "Юрій Миколайович Іванов проти України", "Горнсбі проти Греції") говорить, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним.

Відповідно до Конституції України основними засадами судочинства є: …9) обов`язковість судового рішення (ст.129), суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст.129-1).

Res judicata - вирішена справа (res judicata pro veritate habetur! - судове рішення слід визначати за істину) означає остаточність рішення суду, яке набрало чинності і не може бути переглянуте. Принцип res judicata визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, в тому числі, у п.1 ст.44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принцип остаточності рішення є складовою частиною верховенства права.

Дія принципу res judicata передбачає встановлення у відносинах між сторонами спору, вирішеного остаточним й обов`язковим для сторін судовим рішенням, стану правової визначеності.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. п.46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п.51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).

Відстоюючи принцип правової визначеності, як у випадках перегляду судових актів у порядку нагляду (див. рішення Суду у справах "Світлана Науменко проти України", "Трегубенко проти України", "Рябих проти Росії"), так у випадках перегляду справ у зв`язку з нововиявленими обставинами (див. рішення у справах "Праведна проти Росії", "Желтяков проти України", п.п. 42-48), Європейський Суд з прав людини вважає доцільним слідувати тій же логіці, коли цей основоположний принцип підривається за допомогою інших процесуальних механізмів, таких як продовження строку на оскарження.

Згідно із ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відтак, обставини встановлені рішенням суду у справі №935/978/20 наразі не підлягають доказуванню, у т.ч. із врахуванням факту участі ОСОБА_1 у вказаній цивільній справі, а таке рішення суду є обов`язковим до виконання. За обставинами справи обмеження у праві власності фактично залежить від рішення суду про звернення стягнення на предмет застави і є законним, оскільки проводяться заходи направлені на виконання такого рішення у межах вимог Закону України «Про виконавче провадження». За встановлених обставин позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», третя особа: ОСОБА_3 про визнання власника транспортного засобу добросовісним набувачем, визнання нечинним обтяження, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном - відмовити.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

відповідач: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280, адреса місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1).

третя особа: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.В. Верещінська