Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №759/9810/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/9810/26

пр. № 3/759/2915/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Оздоба М.О., за участі адвоката Резйіна М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер невідомий, за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 27.03.2026 о 23.40год. в м. Києві на вул. Симиренка, 2, керував транспортним засобом «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що не керував транспортним засобом, за кермом перебував його товариш, який пішов на АЗС «ВОГ» за кавою. Коли він побачив працівників поліції, які могли доставити його до ТЦК, сів в автомобіль, однак поліцейські підійшли до авто, який стояв та, побоюючись затримання, пройшов огляд на ста сп`яніння. Товариш на місце не повернувся, оскільки також злякався поліцейських.

Адвокат Рейзін М.В. просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Свою позицію обґрунтував тим, що працівниками поліції допущено ряд суттєвих порушень, які суттєво впливають на законність складення протоколу, не дотримано вимог проведення освідування на стан сп`яніння та допущено порушення права на захист. Так, працівниками поліції не було повідомлено у зв`язку з чим проводиться перевірка документів, автомобіль не рухався та не був зупинений, причини зупинки не повідомлені. Побоюючись протиправних дій з боку поліцейських та примусового доставлення до ТЦК, ОСОБА_1 здійснив спробу втечі, однак був затриманий. Крім того, сторона захисту ставить під сумнів правильність вимірів приладу «Драгер», посилаючись на значно меншу температуру повітря, а також ненадання будь-яких документів щодо відповідності приладу для тестування вимогам закону, не зазначено до якого саме протоколу здійснено роздруківку, у зв`язку з чим є недопустимим доказом. Пропозиція поїхати до нарколога, була сприйнята ОСОБА_1 як погроза. ОСОБА_1 не було запропоновано надавати пояснення по факту вчинення адміністративного правопорушення, а у протоколі містяться відомості, які не відповідають дійсності. ОСОБА_1 фактично не був відсторонений від керування транспортним засобом, працівниками поліції не здійснено контроль щодо того яким чином у комендантську годину ОСОБА_1 має дістатися додому.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис з нагрудних камер поліцейських, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З оглянутого відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського вбачається, що о 23.40 год. розпочинається відео, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 перебуває за кермом транспортного засобу, який стоїть на зупинці громадського транспорту, двигун працює, аварійна сигналізація ввімкнута. Працівники поліції перевіряють документи водія та виявляють ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, на що водій погоджується. Поліцейський повідомляє, що інший екіпаж доставить прилад «Драгер» та пропонує водію почекати в автомобілі, при цьому після перевірки документів ОСОБА_1 повідомлено про відсутність проблем з ТЦК. В подальшому, під час очікування іншого екіпажу, в 00.00 год. ОСОБА_1 підходить до поліцейського авто, висловлює своє незадоволення та починає тікати. Патрульні поліцейські затримують ОСОБА_1 та застосовують спеціальний засіб - кайданки. Після прибуття іншого патруля з приладом «Драгер», ОСОБА_1 проходить огляд на стан алкогольного сп`яніння з результатом 1, 13%о та йому роз`яснено, що у разі незгоди з результатом огляду, такий огляд проводиться у лікаря нарколога. Заперечень щодо результатів ОСОБА_1 не висловлює. Права ОСОБА_1 роз`яснені, в тому числі і неодноразово роз`яснено право на захист. Під час ознайомлення із матеріалами ОСОБА_1 перебуває без кайданків, власноруч ставить підписи, йому роз`яснено право надати пояснення до протоколу про адміністративне правопорушення, на що він відмовляється. Водій ОСОБА_1 відсторонений від керування транспортним засобом шляхом залишення автомобіля на місці зупинки із забороною керування протягом доби.

Таким чином, усі необхідні факти, які мають важливе значення при розгляді даної справи та з якими законодавство пов`язує настання відповідальності за вчинене правопорушення, чітко зафіксовані нагрудними камерами поліцейських та використані як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Суд критично відноситься до пояснень ОСОБА_1 та заперечень адвоката, оскільки вони не узгоджуються з наявними доказами та сприймає їх як спосіб уникнення від відповідальності.

Так, судом не встановлено, що за кермом транспортного засобу перебувала інша особа, не зазначає про це і ОСОБА_1 під час оформлення матеріалів, із відео можливо зробити висновок про те, що автомобіль рухався та був зупинений і за кермом перебував саме ОСОБА_1 , у зв`язку з чим суд не вбачав підстав для допиту свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Поліцейські, перевіривши облікові документи ОСОБА_1 не виявили порушень військового обліку, про що йому повідомили, отже твердження захисту про те, що ОСОБА_1 злякався затримання та доставлення до ТЦК повністю спростовуються, а спроба водія втекти з місця, суд розцінює виключно як намагання уникнути проходження огляду на стан сп`яніння. Порушення прав ОСОБА_1 , в тому числі і права на захист, процедури проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння судом також не встановлено. ОСОБА_1 не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення про свою незгоду з викладеними у протоколі фактичними обставинами, однак зауважень чи заперечень він не висловлював. Щодо тверджень захисту про те, ОСОБА_1 фактично не був відсторонений від керування транспортним засобом, працівниками поліції не здійснено контроль щодо того яким чином у комендантську годину ОСОБА_1 має дістатися додому, то суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 був зупинений неподалік від свого місця проживання та відсторонений від керування автомобілем шляхом залишення транспортного засобу на місці зупинки із забороною керування протягом доби.

Інші зауваження захисту суд також не приймає до уваги, оскільки вони не впливають на наявність складу адміністративного правопорушення, та не є підставою для закриття провадження у справі.

Згідно ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини пом`якшуючі або обтяжуючі відповідальність, чи заподіяна шкода, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги, що доказів на підтвердження відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення не надано, суд оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, вважає, що його вина повністю підтверджується матеріалами справи, зокрема, результатом огляду та стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, результат якого - 1,13%о; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського та іншими доданими матеріалами та в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи, що керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як адміністративне правопорушення на транспорті, за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, а тому вимагає накладення відповідного стягнення, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нею нових правопорушень, особу порушника, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Святошинський районний суд м. Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя : М.О. Оздоба