Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №320/19828/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/19828/25 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

11.07.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі його відділам і комісіям, вчиняти дії щодо затримання/ переміщення/призову/мобілізаційних заходів ОСОБА_1 , до навчального центру та/або військової частини, з метою проходження ним військової служби в Збройних Силах України до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.

Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

09.06.2025 представник позивача отримала лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.06.2025 № 05/5335, в якому зазначено про те, що уточнення даних через застосунок "ІНФОРМАЦІЯ_3" не звільняє від виконання приписів повістки про особисте прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 для звірки даних.

Позивач зазначив, що 10.06.2025 він оновив свої данні в застосунку "ІНФОРМАЦІЯ_3", в якому наявні відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та про його розшук ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач зауважив, що ним у 2024 році було своєчасно оновлено свої дані в застосунку "ІНФОРМАЦІЯ_3", у зв`язку з цим, відомості із застосунку про порушення ним правил військового обліку та про його розшук ІНФОРМАЦІЯ_2 є неправомірними.

Позивач зазначив, що перебування у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_2 може мати наслідки у вигляді його примусового затримання та подальшої незаконної мобілізації, що спричинить порушення його особистих прав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції про відмову в забезпеченні позову, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову, при цьому, посилаючись на неповне з`ясування обставин та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви про забезпечення позову.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання сторони не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, виходив з того, що:

- заява не містить належного та достатнього обґрунтування з приводу необхідності забезпечення позову та не містить доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення у зв`язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду;

- є непереконливими твердження позивача про те, що його призов на військову службу унеможливить виконання судового рішення у даній справі, оскільки лише незгода позивача з відповідними відомостями щодо нього у застосунку "ІНФОРМАЦІЯ_3" не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову лише через потенційну можливість призову позивача. Більше того, позивачем не надано суду доказів того, що відповідачем вчиняються дії, направлені на мобілізацію позивача, зокрема, надходження бойової повістки, вручення мобілізаційного розпорядження тощо.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції необґрунтованими та помилковими, позаяк:

- є незрозумілим, що саме порушив ОСОБА_2 , чи існує в принципі будь яке законне рішення (постанова про притягнення до адміністративної відповідальності), яке фіксує адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до «ІНФОРМАЦІЯ_3» дані оновлено вчасно, дані щодо ОСОБА_2 є актуальними, а документи на відстрочку подано позивачем згідно заяви від 07.04.2025;

- після того, як мобілізаційні заходи відносно ОСОБА_2 будуть завершені та будь-яке рішення у справі не поновить порушені права, про які ним наголошено в позовній заяві; якщо позивача (заявника) буде призвано на військову службу під час мобілізації на період воєнного стану, він набуде нового юридичного статусу - військовослужбовця, що унеможливить реалізацію можливого рішення в цій справі, а сама справа втратить будь-який сенс, що знівелює сутність адміністративного судочинства в цій справі як такого.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

У контексті наведеного, колегія суддів вважає, що застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить заявник, без з`ясування фактичних обставин справи, означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті спору, адже ознаки протиправності оспорюваних дій та рішень відповідача не є очевидними, а фактичні обставини справи підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини саме під час розгляду справи по суті.

Також, слід зазначити, що сам по собі факт знаходження у ІНФОРМАЦІЯ_3 статусу у розшуку та направлення повістки, яке стосується прав та інтересів апелянта не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що запропоновані позивачем заходи забезпечення не відповідають меті застосування правового інституту забезпечення позову, оскільки фактично свідчитимуть про задоволення адміністративного позову без розгляду справи по суті про що обґрунтовано зазначено судом першої інстанції. Доводи апеляційної скарги фактично вказують на те, що у будь яких правовідносинах, де оскаржуються дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо статусу військовозобов`язаного, та є ризик призову на військову службу, суд має забезпечити позов, що не є обґрунтованим та не відповідає самій меті забезпечення позову. До того ж, у межах даної справи, позивач не оскаржує дії відповідача по його розшуку та відображенню в застосунку "ІНФОРМАЦІЯ_3" відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та про його розшук ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та з`ясованим обставинам, вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Наведені апелянтом доводи, не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, що не може давати підстави для суду при вирішенні заяви про забезпечення позову оцінити такі доводи та прийняти їх до уваги, адже такі є недоведеними, з огляду на що, колегія суддів не вбачає достатніх та обґрунтованих підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та за даних обставин, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких стане взагалі неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З огляду на вищевикладене, підстави для задоволення заяви про забезпечення позову, у даному випадку, відсутні.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з урахуванням ст. ст. 315, 316 КАС України, оскаржувана ухвали підлягає залишенню без змін.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко