Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №620/2084/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/2084/20 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року позов задоволено частково:

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови, оформленої листами від 13.11.2019 № 4323/02/П-12, від 23.12.2019 № 4744/02/П-12, від 18.02.2020 № 92-179/П-02/8-2500/20, від 17.04.2020 № 1011-1035/П-02/8-2500/20 щодо не переведення ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням частини другої статті 56, частини другої статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та довідки по заробітній платі від 10.03.2020 р. № 01-25/34.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 06.11.2018 на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років стажу, але не більше 75 відсотків заробітку і частини другої статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосувавши довідку до заробітній платі від 10.03.2020 р. № 01-25/34 за 12 місяців підряд роботи у зоні радіоактивного забруднення для визначення середньомісячного фактичного заробітку та виплатити з урахуванням вже виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року змінено в мотивувальній частині з урахуванням висновків даної постанови та викладено абзац 1 та 2 резолютивної частини рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року в такій редакції:

«Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови, оформленої листами від 13.11.2019 № 4323/02/П-12, від 23.12.2019 № 4744/02/П-12, від 18.02.2020 № 92-179/П-02/8-2500/20, від 17.04.2020 № 1011-1035/П-02/8-2500/20 щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, з урахуванням частини другої статті 56, частини другої статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та довідки по заробітній платі від 10.03.2020 р. № 01-25/34.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 06.11.2018 р. на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, з урахуванням частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років стажу, але не більше 75 відсотків заробітку і частини другої статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосувавши довідку до заробітній платі від 10.03.2020 р. № 01-25/34 за 12 місяців підряд роботи у зоні радіоактивного забруднення для визначення середньомісячного фактичного заробітку та виплатити з урахуванням вже виплачених сум».

В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року - залишено без змін.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024 задоволено заяву ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, установлено судовий контроль за виконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року у справі № 620/2084/20, зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в строк один місяць з дня отримання копії цієї ухвали суду подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови суду від 25.02.2021 у справі № 620/2084/20.

13.05.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надійшов звіт про виконання судового рішення, до якого долучені перерахунки пенсії ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 17.10.2024 відмовлено в прийнятті звіту Головного управління та надано новий строк для подання звіту щодо виконання рішення суду у даній справі.

04.11.2024 від Головного управління пенсійного фонду України надійшов звіт про виконання рішення суду.

19.11.2024 позивач направила свої заперечення, відповідно до яких остання не погоджується із викладеними в звіті обставинами, оскільки рішення суду не вважає виконаним та зазначає, що долучені перерахунки свідчать про призначення пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», що не відповідає судовому рішенню.

Ухвалою суду від 20.11.2024 відмовлено в прийнятті звіту Головного управління та надано новий строк для подання звіту щодо виконання рішення суду у даній справі.

На виконання ухвали суду від 20.11.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області 06.12.2024 подало новий звіт, у якому вказує про повне виконання рішення суду, що підтверджує відповідними протоколами перерахунку пенсії.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі №620/2084/20.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2025 скасовано ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року про прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати у 30 денний строк з дня отримання даної постанови до Чернігівського окружного адміністративного суду новий звіт про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року у справі № 620/2084/20.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду 16.06.2025 подано до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду.

Разом із тим, позивач не погодилась із поданим звітом, подала заперечення, у який зазначає, що поданий звіт на виконання постанови апеляційного суду нічим не відрізняється від попереднього звіту, ухвалу про прийняття якого скасовано Шостим апеляційним адміністративним судом.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області новий строк для подання до Чернігівського окружного адміністративного суду звіту про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року у справі № 620/2084/20 - до 01.10.2025.

30.09.2025 на виконання ухвали суду від 03.09.2025, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надіслало звіт про виконання рішення суду.

ОСОБА_1 20.10.2025 направила письмові пояснення, в яких остання не погоджується з обставинами, викладеними у звіті боржника та вказала, що відповідач протиправно не враховує розмір середньомісячного заробітку за другою складовою з урахуванням ст. 56, 57 Закону №796-ХІІ. Позивач наголосила на тому, що повинна враховуватися норма ч. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ під час призначення та обчислення пенсії і за період з 01.01.2004 до 01.09.2010 роботи позивача у зоні радіоактивного забруднення згідно з ч. 2 ст. 27 Закону №1058 на 1% середньомісячного заробітку за кожен рік роботи понад 15 років стажу, а не обмежуватись лише першою складовою.

Ухвалою суду від 28.11.2025 зобов`язано відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

26.12.2025 на виконання ухвали суду від 28.11.2025, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надіслало звіт про виконання рішення суду.

ОСОБА_1 направила письмові пояснення, у яких остання не погодилась з обставинами, викладеними у звіті боржника та вказала, що відповідач не має права в алгоритмі розрахунку її пенсії за віком виключати період страхового стажу та індивідуального коефіцієнту заробітку після 2004 року при розрахунку пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку за новою формулою розрахунку, якщо за ці періоди було сплачено страхові внески. Крім того, відповідач протиправно прив`язує пенсію за віком до прожиткового мінімуму. Також, позивач зазначила, що пенсійний орган протиправно не проводить індексацію її пенсії.

Головне управління пенсійного фонду України в Чернігівській області надіслало відзив на пояснення позивача, у якому вказало на те, що судове рішення, судовий контроль щодо виконання якого є предметом розгляду наразі, боржник виконав у повній відповідності із резолютивною частиною, а доводи позивача про непроведення індексації пенсії та обрахунку коефіцієнту не було предметом у справі, що розглядалася.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 26.12.2025 про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року у справі № 620/2084/20.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції про прийняття звіту в справі, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу, встановити судовий контроль та за результатом розгляду звіту, накласти на керівника органу ПФУ штраф. Крім того, апелянт просить суд зобов`язати відповідача подати новий звіт, зобов`язати внести до розпорядження про призначення пенсії реквізити постанови суду від 25.02.2021, як правову підставу для проведення виплат відповідно до резолютивної частини

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року та відкрито апеляційне провадження.

16.04.2026, під № 13631 відповідачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026 призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

21.04.2026 та 25.05.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Приймаючи звіт у справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду було виконано відповідно до резолютивної частини, а доводи позивача щодо протиправності застосування Головним управлінням при визначенні розміру пенсії за віком прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, не знайшли свого підтвердження. В частині твердження стягувача про непроведення Головним управлінням індексації пенсії відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та постанов Кабінету Міністрів України про індексацію пенсійних і страхових виплат, суд вказав на те, що питання індексації пенсії не було предметом спору у справі №620/2084/220 та судом не розглядалося. Відтак, такі обставини не входили в предмет доказування в даній справі та не стосуються порядку виконання прийнятого судового рішення, а фактично складають окремий самостійний предмет позову.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції мав врахувати те, що виконання постанови суду від 25.02.2021 неможливо без автоматичної індексації, адже її виключення зі звіту відповідача, є неповним виконанням рішення суду та є порушенням державних гарантій. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не мав підстав для прийняття звіту боржника, оскільки рішення суду в повному обсязі так і не виконано, гарантій належного пенсійного забезпечення позивача недосягнуто.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Перш за все, слід звернути увагу на те, що при перевірці можливості/неможливості прийняття судом звіту про виконання боржником рішення суду, слід виходити з резолютивної частини рішення суду, яка підлягає виконанню, водночас, питання, що не охоплені предметом спору та резолютивною частиною рішення, не є предметом судового контролю. Так, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року викладено абзац 1 та 2 резолютивної частини рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року в такій редакції:

«Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови, оформленої листами від 13.11.2019 № 4323/02/П-12, від 23.12.2019 № 4744/02/П-12, від 18.02.2020 № 92-179/П-02/8-2500/20, від 17.04.2020 № 1011-1035/П-02/8-2500/20 щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена, як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, з урахуванням частини другої статті 56, частини другої статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та довідки по заробітній платі від 10.03.2020 р. № 01-25/34.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 06.11.2018 р. на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена, як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, з урахуванням частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років стажу, але не більше 75 відсотків заробітку і частини другої статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосувавши довідку до заробітній платі від 10.03.2020 р. № 01-25/34 за 12 місяців підряд роботи у зоні радіоактивного забруднення для визначення середньомісячного фактичного заробітку та виплатити з урахуванням вже виплачених сум».

Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

За нормами ч. 2 ст. 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Під час розгляду поданого боржником звіту про виконання рішення суду, суд першої інстанції встановив, що: Страховий стаж ОСОБА_1 складає 28 років 10 місяців 26 днів; Середня заробітна плата (доход) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена, як середній показник за 2016, 2017 складає 5377,90 грн.

Для визначення середньомісячного фактичного заробітку для обчислення пенсії, враховано довідку про заробітну плату від 10.03.2020 № 01-25/34 за 12 місяців підряд роботи у зоні радіоактивного забруднення. Розрахунок пенсії з 06.11.2018 проведено за новою формулою.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії враховано за 12 місяців (з 01.07.1996 по 30.06.1997) склав 6343,13 грн (1,17948 * 5377,90).

Розмір пенсії з 06.11.2018 склав 2710,46 грн, а саме :

- основний розмір пенсії - 1828,91 грн (6343,13 * 0,28833);

- доплата за понаднормовий стаж за рішенням суду (13 років (28 років - 15 років = 13 років тобто 13) - 824,61 грн (6343,13 * 13%);

- додаткова пенсія особам, віднесеним до 4 категорії ЧАЕС пост.№112 п.5 - 56,94 грн.

Крім того, боржником нараховано 61480,24 грн доплати за період з 06.11.2018 по 31.12.2025.

Отже, Головним управлінням, відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду середньомісячний заробіток для обчислення пенсії враховано за 12 місяців (з 01.07.1996 по 30.06.1997), який склав 6343,13 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Так, станом на 06.11.2018 мінімальний розмір пенсії за віком складав 1435 грн, а основний розмір пенсії ОСОБА_1 склав 1828,91 грн; саном на 01.01.2026 мінімальний розмір пенсії за віком складає 2595 грн, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 становить 2595 грн.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано виснував, що доводи позивача щодо протиправності застосування Головним управлінням при визначенні розміру пенсії за віком прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, не знайшли свого підтвердження.

Колегія суддів також звертає увагу на тому, що доводи апелянта щодо нездійснення відповідачем індексації пенсії, з урахуванням здійсненого нею самостійного обрахунку індексації, є помилковими у контексті не самого права на індексацію, а щодо обсягу судового контролю в даній справі, оскільки предметом спору було право позивача на призначення їй пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки, з урахуванням частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та застосування довідки по заробітній платі від 10.03.20205р. № 01-25/34.

Водночас, саме питання індексації не було предметом спору та судом не розглядалося/не вирішувалось, з огляду на що, не входить до обсягу судового контролю, навіть з урахуванням доводів апелянта щодо встановленого та гарантованого Конституцією України та Законами права на індексацію.

Відтак, такі обставини не входили в предмет доказування в даній справі та не стосуються порядку виконання прийнятого судового рішення, та складають окремий самостійний предмет позову, на чому цілком обґрунтовано наголосив суд першої інстанції. Так само, незгода з подальшим порядком перерахунку пенсії, є підставою для звернення до суду з новим позовом, а не застосуванням норм ст. 382 КАС України, з урахуванням того, що в межах даного спору та поданого відповідачем звіту, відповідач здійснив позивачу призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 06.11.2018 р. на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, з урахуванням частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років стажу, але не більше 75 відсотків заробітку і частини другої статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосувавши довідку до заробітній платі від 10.03.2020 р. № 01-25/34 за 12 місяців підряд роботи у зоні радіоактивного забруднення для визначення середньомісячного фактичного заробітку та виплатити з урахуванням вже виплачених сум.

Таким чином, колегія суддів вважає цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що рішення суду у даній справі було виконано згідно резолютивної частини рішення суду.

У зазначеній вище нормі процесуального кодексу (ст. 382 КАС України), законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Суд не може перевірити те, що не було предметом судового розгляду.

За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість її доводів та відсутність підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Щодо вимог апелянта про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області штрафу та постановлення окремої ухвали, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для застосування судом вказаних процесуальних заходів, з урахуванням наведеного вище та встановлених обставин виконання рішення суду, з приводу якого здійснюється судовий контроль.

Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення норм процесуального права судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, у її задоволенні необхідно відмовити, а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 382-1, 382-2, 383-3 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко