Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №366/409/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 366/409/25 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Ткаченко Ю.В., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Черпака Ю.К.,

при секретарі Литвин С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін матеріали апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 30 січня 2026 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 07.05.2025 у справі № 366/409/25, чке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови № 119/1 від 27.01.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 119/1 від 27.01.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу, в розмірі 17 000 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрито.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ДЕРЖАВИ, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 605,60 грн.

З метою виконання рішення у справі №366/409/25 Іванківським районним судом Київської області Київської області видано виконавчий лист від 23.07.2025.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області (далі по тексту - ТУ ДСА України в Київській області), керуючись абзацом третім частини четвертої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» направило до Управління Державної казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області виконавчий документ суду, однак останній було повернуто без виконання, відповідно до пп. 3 п. 9 Постанови КМУ від 03.08.2011 № 845, у зв`язку з відсутністю відкритих рахунків, з яких можливе безспірне списання коштів боржника. Також, зазначено, що в Головному управлінні Казначейства на рахунково-касовому обслуговуванні знаходиться розпорядник бюджетних коштів - ІНФОРМАЦІЯ_4 , при якому створена централізована бухгалтерія.

09.01.2026 року до суду першої інстанції надійшла заява ТУ ДСА України в Київській області про заміну сторони виконавчого провадження, в якій останній просить здійснити заміну сторони у виконавчому провадженні по справі №366/409/25 з ІНФОРМАЦІЯ_2 на ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі по тексту - заява)(а.с.169).

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 30 січня 2026 року задоволено заяву ТУ ДСА України в Київській області про заміну сторони у виконавчому провадженні. Замінено сторону виконавчого провадження з ІНФОРМАЦІЯ_2 на розпорядника бюджетних коштів - ІНФОРМАЦІЯ_4 у справі №366/409/25.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_4 подав апеляційну скаргу, в якій останній просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу про задоволення заяви позивача про заміну боржника та у задоволенні заяви ТУ ДСА України в Київській області відмовити.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи заяву ТУ ДСА України в Київській області про заміну сторони виконавчого провадження у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, у зв`язку з тим, що у боржника - ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні відкриті рахунки, з яких можливо здійснити безспірне списання коштів, а розпорядником бюджетних коштів є ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому вказана заява підлягає задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1 та 4 ст. 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником; положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Так, у листі № 4-10-06/7503 від 31.10.2025 року зазначено, що Головне Управління державної казначейської служби України у Київській області повернуло виконавчий лист без виконання, відповідно до пп. 3 п. 9 Постанови КМУ від 03.08.2011 № 845, у зв`язку з відсутністю відкритих рахунків, з яких можливе безспірне списання коштів. Одночасно зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в Головному управлінні Казначейства та управліннях Державної казначейської служби України Київської області не обслуговується (не має жодних відкритих рахунків, з яких можливе безспірне списання коштів), до єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів не включений, та, відповідно не є розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів. При цьому, в Головному управлінні Казначейства на рахунково-касовому обслуговуванні знаходиться розпорядник бюджетних коштів ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), при якому створена централізована бухгалтерія (а.с. 81-82).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року по справі № 812/1408/16, касаційна інстанція здійснила системне тлумачення норм Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII), у взаємозв`язку зі статтями 52 і 379 КАС України і сформулювала висновок, відповідно до якого публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому.

При цьому, обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва:

1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією)

2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок: ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанції (окрім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити у судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суду слід залучити до участі у справі їх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач судом залучається інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

Колегія суддів апеляційної інстанції дослідивши обставини справи зазначає, що під час розгляду заяви ТУ ДСА України в Київській області, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про заміну сторони виконавчого провадження у даній справі, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 не є правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відсутність у останнього відкритих рахунків в казначействі, з яких можливе безспірне списання коштів, не може бути законною підставою для заміни сторони виконавчого провадження у даному випадку.

У свою чергу, необхідною умовою заміни сторони у виконавчому провадженні є вибуття однієї із сторін сторони виконавчого провадження.

Водночас, належних доказів припинення ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на момент звернення із заявою ТУ ДСА України в Київській області (09.01.2026 року), суду не надано.

Отже, ІНФОРМАЦІЯ_5 , станом на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали від 30.01.2026 року про заміну стягувача у виконавчому листі, не відповідає ознакам вибулої сторони виконавчого провадження.

У зв`язку з наведеними правовими положеннями та встановленими обставинами справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта та доходить висновку, що заява ТУ ДСА України в Київській області від 09.01.2026 року про заміну боржника у виконавчому провадженні по справі №366/409/25 з ІНФОРМАЦІЯ_2 на ІНФОРМАЦІЯ_4 не підлягала задоволенню.

Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції надано неправильну правову оцінку підставам заміни боржника у виконавчому провадженні та прийнято оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права.

Наведене свідчить про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заяви ТУ ДСА України в Київській області про заміну сторони у виконавчому провадженні №366/409/25.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 294, 321, 325, 328, 329, 379 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 30 січня 2026 року про заміну сторони виконавчого провадження - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області про заміну сторони виконавчого провадження у справі №366/409/25 з ІНФОРМАЦІЯ_2 на ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідно до ст. 329 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Ю.К. Черпак

Повний текст виготовлено 11.06.2026 року