Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №640/39681/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/39681/21 Суддя (судді) першої інстанції: Сас Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Ганечко О.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС в місті Києві та Державної податкової служби України на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новосервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, третя особа: Приватне підприємство «Клініка Антистаріння «Медіком» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новосервіс» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, третя особа: Приватне підприємство «Клініка Антистаріння «Медіком», в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.10.2021 №75818, складене Головним управління ДПС у м. Києві;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Новосервіс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 16.09.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.12.2021 №3541231/40065428;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 16.09.2021 складену та подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Новосервіс» в Єдиному реєстрі податкових накладних і вважати її прийнятою та зареєстрованою датою направлення 16.09.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що контролюючим органом не вказаний вичерпний перелік копій документів, які необхідно було позивачу надати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №1 від 16.09.2021.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року позовні вимоги - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.10.2021 №75818, складене Головним управління ДПС у м. Києві.

Зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Новосервіс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Визнано протиправним та скасовано Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 16.09.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.12.2021 №3541231/40065428.

В іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2024 апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року - залишено без змін.

У подальшому, від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення в частині позовних вимог щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 19.06.2021, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Новосервіс» датою її фактичного подання, а саме 07.10.2021.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 16.09.2021, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Новосервіс» датою її фактичного подання, а саме 07.10.2021.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС в місті Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане додаткове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки зупинення реєстрації спірної податкової накладної відбулось в межах вимог чинного законодавства, тому суд першої інстанції, приймаючи додаткове рішення, втрутився у дискреційні повноваження контролючого органу.

Також, не погоджуючись, з вказаним додатковим рішенням, Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане додаткове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Вказана апеляційна скарга вмотивована тим, що додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Оскільки змінити суть рішення можливо лише через апеляційне або касаційне оскарження, ТОВ «Новосервіс» слід було оскаржити рішення від 18.01.2024 у справі №640/39681/21 до суду апеляційної інстанції, а не подавати заяву про ухвалення додаткового рішення через понад рік від набрання рішенням законної сили.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2021 між ТОВ «Новосервіс» та Приватним підприємством «Клініка Антистаріння «Медіком», укладено Договір купівлі-продажу нежилого будинку, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вербовським В.М. та зареєстрований в реєстрі за №392.

Пунктом 1 Договору купівлі-продажу встановлено, що Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність та зобов`язується сплатити за нежилий будинок для розміщення теплопункту, критої автостоянки та адміністративних приміщень (літера А), загальною площею 1153,20 (одна тисяча сто п`ятдесят три цілих двадцять сотих) кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, буд. 41Б (сорок один Б), надалі іменується «Нерухоме майно».

У свою чергу, 16.09.2021 позивачем було складено податкову накладну №1 від 16.09.2021 на загальну суму 71 114 560,67 грн., в тому числі сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту 11 852 426,78 грн., яку у подальшому направлено до Державної податкової служби України з метою реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки податкової накладної №1 її реєстрація була зупинена, про що позивачеві 07.10.2021 було направлено квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 16.09.2021, реєстраційний номер документа 9293978959.

У якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної №1 відповідачем вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація Податкової накладної №1 від 16.09.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку».

У свою чергу, 13.12.2021 Головному управлінню ДПС у м. Києві та ДПІ у Подільському районі ГУ ДПС у м. Києві позивачем було направлено пояснення вих. №2021-9 від 13.12.2021 з підтверджуючими документами про невідповідність ТОВ «Новосервіс» критеріям ризиковості платника податку те невідповідність податкової накладної №1 від 16.09.2021 критеріям ризиковості.

Однак, 17.12.2021 податковим органом прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.12.2021 №3541231/40065428 (надалі Рішення від 17.12.2021), вмотивоване ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вважаючи протиправними дії відповідачів, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Приймаючи додаткове судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява містить вимогу щодо зобов`язання зареєструвати податкову накладну, а дата її фактичного подання встановлена судом на підставі досліджених доказів, у той же час з мотивувальної частини рішення вбачається, що така вимога фактично задоволена, проте у резолютивній частині рішення відповідне питання не вирішено.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

У відповідності до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи, під час прийняття рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі № 640/36981/21, судом першої інстанції були встановлені всі фактичні обставини справи та досліджені докази на підтвердження позовних вимог, визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 16.09.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.12.2021 №3541231/40065428, в тому числі щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 19.06.2021, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Новосервіс» датою її фактичного подання, а саме 07.10.2021, однак судом не ухвалено судове рішення з цієї позовної вимоги, тому такі вимоги є предметом даного судового розгляду.

Так, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

У відповідності до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

У силу вимог п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже належним способом захисту права є зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідну податкову накладну, зокрема, датою її фактичного подання.

Як наслідок, з огляду на визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 16.09.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.12.2021 №3541231/40065428 у відповідності до рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від від 24.05.2024, для належного захисту порушеного права позивача необхідним є зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 16.09.2021, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Новосервіс» датою її фактичного подання, а саме 07.10.2021.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційних скарг не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, додаткове рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

У силу вимог пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційні скарги Головного управління ДПС в місті Києві та Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.М. Ганечко

В.В. Кузьменко