Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №420/25727/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/25727/25

Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.,

повний текст судового рішення

складено 25.03.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Федусика А.Г.,

суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року ОСОБА_1 (далі ФОП) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ДПС) та просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.02.2024 №7709/15-32-24-04-20, №7706/15- 32-24-04-20 та №7710/15-32-24-04-20.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що 19 березня 2025 року від ДПС вона одержала спірні податкові повідомлення-рішення (ППР) на загальну суму 1103260,30 грн. Однак, вважає необхідним оскаржити у судовому порядку вказані ППР з огляду на те, що станом на 21.02.2024 не існувало тих судових рішень, на підставі яких сформовані ППР від 21.02.2024 №№ 7709/15-32-24-04-20 на суму 59886,30 грн, 7706/15-32-24-04-20 на суму 718641,00 грн, 7710/15-32-24-04- 20 на суму 327733,00 грн., адже у всіх цих ППР як підставу винесення спірних ППР зазначено: “…що на підставі акта №14132/15-32-24-24/ НОМЕР_1 , рішення Одеського адміністративного суду №420/35624/23 від 20.06.2024, постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024…”.

Позивачка зазначає, що при винесенні спірних ППР контролюючим органом допущено грубі порушення податкового законодавства та враховано рішення Одеського адміністративного суду №420/35624/23 від 20.06.2024, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024, які не існували на момент винесення спірних ППР від 21.02.2024.

При цьому позивачка наголошує, що Верховним Судом 29 квітня 2025 року у справі №420/35624/23 ухвалено постанову, якою завершено судове оскарження ППР. Саме з моменту отримання даної постанови у відповідача виникла можливість відповідно п.9 розділу ІІ Порядку 1204 складати нові ППР (протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення). На думку позивачки, ДПС не дотримані вимоги законодавства, яке регулює спірні правовідносини у процесі винесення неправомірних спірних ППР на загальну суму 1103260,30 грн..

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянтка просила його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 04.01.2001 була зареєстрована як фізична особа-підприємець, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; основний вид діяльності 47.11 “Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами”.

Надалі позивачка припинила підприємницьку діяльність, про що державним реєстратором внесено запис про припинення підприємницької діяльності від 07.02.2022 №2005340060004000895.

У періодах з 01.01.2017 по 31.03.2018 позивачка перебувала на спрощеній системі оподаткування - єдиний податок ІІ група, у періоді з 01.04.2018 по дату припинення підприємницької діяльності – на загальній системі оподаткування.

Наказом №2384-П від 10.04.2023 ДПС призначено позапланову невиїзну документальну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 07 лютого 2022 року, тривалістю 5 робочих днів з 12.05.2023.

В період з 12.05.2023 по 18.05.2023 посадовою особою ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 25.05.2023 №14132/15-32-24- 04/ НОМЕР_1 .

Перевіркою встановлено наступні порушення ФОП ОСОБА_1 :

- пункту 295.1 статті 295 ПК України із змінами в частині невчасної сплати авансового внеску по єдиному податку за квітень 2018 року;

- пункту 44.1 ст.44, пункту 85.2 статті 85, пункту 177.10 статті 177 ПК України в частині не надання/не ведення Книги обліку доходів і витрат підприємця;

- пункту 177.11 статті 177 ПК України в частині невчасного надання ліквідаційної декларації про майновий стан за 2022 рік з урахуванням Закону України від 13.12.2022 №2836-ІХ;

- пункту 177.2 статті 177 ПК України, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 718641 грн, а саме: за 2018 рік 16298 грн, за 2019 рік – 114552 грн., за 2020 рік – 323104 грн, за 2021 рік - 240767 грн, за 2022 рік – 23950 грн;

- підпунктів 1.2,1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, пункту 177.2 статті 177 ПК України донараховано військовий збір за 2018-2022 рік у сумі 59886,71 грн, а саме: за 2018 рік – 1358,18 грн, за 2019 рік – 9543,48 грн, за 2020 рік – 26925,33 грн, за 2021 рік – 20063,88 грн, за 2022 рік – 1995,84 грн;

- пункту 181.1 статті 181, пункту 183.1, пункту 183.2 статті 183 ПК України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість у загальній сумі 327733 грн, а саме: за грудень 2020 року у сумі 18954 грн, за 2021 рік у сумі 282168 грн, за січень 2022 року у сумі 26611 грн;

- пункту 203.1 статті 203 ПК України, в результаті чого не надано декларації з ПДВ за грудень 2020 року, січень-грудень 2021 року і січень – лютий 2022 року, тобто 14 податкових звітних періодів.

Вказані висновки ґрунтуються на ненаданні платником податків первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 26.06.2023 №15024/15-32-24-04, яким до позивачки застосовано штрафні санкції у розмірі 372,30 грн. по єдиному податку з фізичних осіб за несвоєчасну сплату авансового внеску по єдиному податку за квітень 2018 року (строк до 20.04.2018 року) – фактично сплачено 17.05.2018 року;

- від 26.06.2023 №15027/15-32-24-04, яким до позивачки застосовано штрафні санкції у сумі 1020 грн. за ненадання документів до проведення перевірки за 2017-2022 роки;

- від 26.06.2023 №15030/15-32-24-04, яким до ФОП застосовано штрафні (фінансові) санкції по податку на доходи фіз. осіб, що сплачені фіз. особами за результатами річного декларування, в сумі 1020 грн. за порушення строків надання декларації про майновий стан за 2022 рік;

- від 26.06.2023 №15032/15-32-24-04, яким позивачці збільшено суму грошового зобов`язання за платежем по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, за податковим зобов`язанням в сумі 718641 грн. та за штрафними санкціями в сумі 179660,25 грн;

- від 26.06.2023 №15034/15-32-24-04, яким ФОП збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за 2018-2022 роки, за податковими зобов`язаннями в сумі 59886,71 грн. та за штрафними санкціями в сумі 14971,68 грн;

- від 26.06.2023 №15036/15-32-24-04, яким позивачці збільшено суму грошового зобов`язання за платежем по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 327733 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 81933,25 грн;

- від 26.06.2023 №15037/15-32-24-04, яким до позивачки застосовано штрафні санкції у розмірі 4760 грн. за платежем по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за ненадання податкових декларацій з ПДВ за 14 податкових періодів за грудень 2020 року, січень – грудень 2021 року, січень лютий 2022 року.

Податкові повідомлення-рішення 27.06.2023 були надіслані засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням про вручення за місцем реєстрації позивачки - АДРЕСА_2 , про що свідчить квитанція Укрпошти №6760206747923.

Поштове відправлення повернуто відправнику з відміткою про причину повернення: “адресат відсутній за вказаною адресою”.

11 серпня 2023 року за №0019150-1308-1532 контролюючим органом прийнято податкову вимогу, якою відповідач повідомив позивачку про наявність станом на 10 серпня 2023 року податкового боргу у сумі 1393661,45 грн.

Рішенням від 25.08.2023 року №793/15-32-13-08 про опис майна у податкову заставу ДПС здійснено опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ФОП ОСОБА_1 . Вищезазначена вимога разом із детальним розрахунком суми податкового боргу до податкової вимоги та рішенням про опис майна у податкову заставу були направлені супровідним листом на адресу позивачки та отримані 30.08.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення наявним в матеріалах справи.

10.09.2023 року ОСОБА_1 звернулась зі скаргою до ДПС України на податкову вимогу ДПС від 11.08.2023 року №0019150-1308-1532 та рішення ДПС від 25.08.2023 №793/15-32-13-08 про опис майна у податкову заставу.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №33630/6/99-00-06-03-03-06 від 09.11.2023 року податкова вимога та рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.

20.12.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом (справа №420/35624/23) до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просила визнати неправомірними та скасувати:

- податкові повідомлення-рішення ДПС від 26.06.2023 №15030/15-32-24-04, №15032/15-32-24-04, №15037/15-32-24-04, №15036/15-32-24-04, №15034/15-32-24-04, №5027/15-32-24-04, №15024/15-32-24-04 на загальну суму 1393661,45 грн (у тому числі податкового (грошового) зобов`язання на суму 1106066,79 грн, штрафних (фінансових) санкцій на суму 283712,29 грн та пені на суму 3882,37 грн);

- податкову вимогу від 11.08.2023 №0019150-1308-1532 про сплату боргу в сумі 1393661,45 грн;

- рішення уповноваженої особи ДПС про опис майна у податкову заставу від 25.08.2023 №793/15-32-13-08;

- рішення ДПС України від 09.11.2023 №33630/6/99-00-06-03-03-06 про результати розгляду скарги.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 року по справі №420/35624/23 позов ОСОБА_1 задоволено частково та:

- визнано протиправним та скасовано прийняте ДПС ППР від 26.06.2023 №15030/15-32-24-04;

- визнано протиправним та скасовано прийняте ДПС ППР від 26.06.2023 №15032/15-32-24-04 в частині застосування штрафу в сумі 179660,26 грн.;

- визнано протиправним та скасовано прийняте ДПС ППР від 26.06.2023 №15034/15-32-24-04 в частині застосування штрафу в сумі 14971,68 грн.;

- визнано протиправним та скасовано прийняте ДПС ППР від 26.06.2023 №15036/15-32-24-04 в частині застосування штрафу в сумі 81933,25 грн.;

- визнано протиправним та скасовано прийняту ДПС податкову вимогу форми “Ф” від 11.08.2023 №0019150-1308-1532 в частині визначених як узгоджені грошових зобов`язань в сумі 277585,18 грн.

Відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі №420/35624/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року – залишено без змін.

На підставі акта перевірки №14132/15-32-24-04/ НОМЕР_1 та названих вище судових рішень по справі №420/35624/23, контролюючим органом були прийняті ППР:

- №7709/15-32-24-04-20, яким позивачці збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за податковим зобов`язанням на суму 59886,71 грн;

- №7706/15- 32-24-04-20, яким позивачці збільшену суму грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за податковим зобов`язанням на суму 718641 грн;

- №7710/15-32-24-04-20, яким позивачці збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковим зобов`язанням на суму 327733 грн..

У даних ППР вказано, що вони складені 21.02.2024 року.

Водночас, вказані рішення контролюючого органу зареєстровані ДПС 21.02.2025 року, про що свідчать відповідні штрихкоди та реєстраційні номери внизу таких рішень.

Копії вказаних ППР отримано позивачкою 17.03.2025 року, на підтвердження чого відповідачем надано до суду рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0601122582632.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що на вказані рішення суду по справі №420/35624/23 позивачкою була подана касаційна скарга.

Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2025 року по справі №420/35624/23 задоволено заяву ОСОБА_1 та зупинено дію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у цій справі до розгляду справи Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

В подальшому, постановою Верховного Суду від 25.04.2025 року по справі №420/35624/23 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року залишено без змін, поновлено дію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року.

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню ППР від 21.02.2024 №7709/15-32-24-04-20, №7706/15-32-24-04-20, №7710/15-32-24-04-20, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що оскільки рішенням Верховного Суду по справі №420/35624/23, яке набрало законної сили, були встановлені обставини правомірного збільшення позивачці суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за податковим зобов`язанням на суму 59886,71 грн., збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за податковим зобов`язанням на суму 718641 грн.; та збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковим зобов`язанням на суму 327733 грн., то вказані обставини визнаються судом преюдиціальними та не підлягають доказуванню.

Суд також зазначив, що технічна описка у даті оскаржених ППР, які є предметом розгляду у цій справі, не змінює суті встановлених податкових порушень, які перевірені у судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 Податкового кодексу України( далі ПК України)).

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Так, відповідно до ст.62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Приписами підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Приписами пункту 79.2 статті 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до пункту 42.2 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 42.5 статті 42 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Як вже було зазначено вище, з 12.05.2023 по 18.05.2023 посадовою особою контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 07 лютого 2022 року, за результатами якої складено акт від 25.05.2023 №14132/15-32-24- 04/ НОМЕР_1 .

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.06.2023 р. №15024/15-32-24-04, №15027/15-32-24-04, №15030/15-32-24-04, №15032/15-32-24-04, №15034/15-32-24-04, №15036/15-32-24-04, №15037/15-32-24-04, правомірність винесення яких перевірено у судовому порядку.

Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року по справі № 420/35624/23, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано прийняті ДПС ППР:

від 26.06.2023 №15030/15-32-24-04;

від 26.06.2023 №15032/15-32-24-04 в частині застосування штрафу в сумі 179660,26 грн.;

від 26.06.2023 №15034/15-32-24-04 в частині застосування штрафу в сумі 14971,68 грн.;

від 26.06.2023 №15036/15-32-24-04 в частині застосування штрафу в сумі 81933,25 грн.

Визнано протиправним та скасовано прийняту ДПС податкову вимогу форми “Ф” від 11.08.2023 №0019150-1308-1532 в частині визначених як узгоджені грошових зобов`язань в сумі 277585,18 грн.

Відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 29 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі №420/35624/23 залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відтак, судом не надається оцінка правомірності висновкам контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, на підставі яких прийнято податкові повідомлення-рішення в частині податкових повідомлень-рішень, які залишені в силі судом.

Відповідно до ПК України, Митного кодексу України, Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, згідно з якими контролюючим органам надано право визначати суми податкових та грошових зобов`язань, зменшувати (збільшувати) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшувати від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємне значення суми податку на додану вартість, застосовувати передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи розроблено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року №846), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за №124/28254 (далі Порядок №1204).

Згідно п.7 розділу ІІ Порядку №1204 якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку, наданої відповідними підрозділами контролюючого органу, до функцій яких належить розгляд скарг в адміністративному порядку та/або супроводження справ у судах, складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Згідно п.8-9 розділу ІІ Порядку №1204 якщо податкове повідомлення-рішення скасовується в інших випадках, передбачених статтею 55 Кодексу, у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства або відповідно до статті 56 Кодексу під час проведення процедури його адміністративного оскарження не внаслідок зміни зазначеної в ньому загальної суми грошових зобов`язань, суми зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, платнику податків надсилається (вручається) нове податкове повідомлення-рішення, яке містить виправлені показники з урахуванням рішення контролюючого органу. У разі необхідності до такого податкового повідомлення-рішення додається новий розрахунок грошового зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 6-8 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконувачем його обов`язків, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

Податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 6-8 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконувачем його обов`язків, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

Матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані у даній справі ППР №7709/15-32-24-04-20, №7706/15- 32-24-04-20 та №7710/15-32-24-04-20 контролюючим органом винесено саме у зв`язку із закінченням судового оскарження попередньо винесених ППР ДПС та їх частковим скасуванням, відповідно до вимог положень Порядку №1204.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка вказує, що у оскаржених ППР датою їх прийняття зазначено 21.02.2024 року, в той час як підставою їх прийняття вказано акт №14132/15-32-24-24/2164613501, рішення Одеського адміністративного суду №420/35624/23 від 20.06.2024, постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, у оскаржених ППР дійсно вказано, що дата їх прийняття є 21.02.2024 року.

Між тим, матеріалами справи також підтверджено, що названі ППР контролюючого органу зареєстровані ДПС 21.02.2025 року, про що свідчать відповідні штрихкоди та реєстраційні номери внизу таких рішень.

Крім того, відповідачем до суду надано копію службової записки начальника управління правового забезпечення ДПС, яка складена начальнику управління оподаткування фізичних осіб ДПС Юлії Самиліній і начальнику управління по роботі з податковим боргом ДПС Павлу Майстренку, в якому начальник управління правового забезпечення ДПС, зокрема, вказав, що управлінням правового забезпечення було опрацьовано та внесено до підсистеми ІКС “Адміністративне та судове оскарження” рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року та постанову від 27 грудня 2024 року.

Зважаючи на вказане, керуючись “Порядком організації роботи органів ДПС під час підготовки та супроводження у судах справ, не пов`язаних із процедурами банкрутства, погашення та стягнення заборгованості платників податків, ведення претензійної роботи”, затвердженого наказом ДПС України №357 від 28 червня 2022 року, з метою недопущення втрат бюджету, начальник управління правового забезпечення ДПС просив вжити заходи щодо подальшого відпрацювання зазначеного рішення суду від 18 грудня року та імпортування нарахованих сум до КОР платника податків.

Надалі, як вказано відповідачем, після подання службової записки 19.02.2025 року відповідні матеріали були передані до профільного підрозділу, який здійснює опрацювання судових рішень та ревізорами було проведено аналіз постанови апеляційного суду та оформлення нових ППР в межах триденного строку, передбаченого пунктом 9 розділу ІІ Порядку №1204, тобто з моменту, коли виникла реальна організаційна можливість для їх складання.

Судом першої інстанції вірно наголошено, що саме цей момент є юридично значеним для оцінки дотримання Порядку №1204, а не формальна дата подання службової записки.

Таким чином, наведені вище обставини дають підстави суду дійти висновків, що зміст оскаржуваних ППР та надані відповідачем докази дають безумовні підстави стверджувати, що такі рішення були прийняті після набрання законної сили рішення від 20.06.2026 року по справі №420/35624/23 та що їх датою фактичного складання є дата зазначена поряд із штрихкодом про реєстрацію, а саме - 21.02.2025 року.

Допущена відповідачем описка у даті прийняття оскаржуваних ППР є технічною та не змінює суті встановлених порушень.

Матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані рішення вручені позивачці 17.03.2025 року.

При цьому, касаційне провадження за скаргою позивачки на рішення по справі №420/35624/23 було відкрито судом 02.04.2025 року, тобто вже після як прийняття оскаржуваних ППР, такі і після їх отримання позивачкою.

Також, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що факт постановлення Верховним Судому ухвали від 16.04.2025 року по справі №420/35624/23, якою зупинено дію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі №420/35624/23 до розгляду справи Верховним Судом по суті не нівелює того, що на дату прийняття оскаржуваних ППР відповідні рішення були такими, що набрали законної сили.

При цьому, посилання позивачки в апеляційній скарзі на незначні процедурні порушення не можуть бути безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: “протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків” і, на противагу йому, принцип “формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення”; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.05.2022 у справі №400/1510/19, від 05.07.2022 у справі №522/3740/20, від 27.09.2022 у справі №320/1510/20, від 03.10.2022 у справі №400/1510/19, від 01.11.2022 у справі №640/6452/19 та від 18.01.2023 року у справі 500/26/22.

З огляду на зазначене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність прийняття відповідачем ППР №7709/15-32-24-04-20, 7706/15- 32-24-04-20, 7710/15-32-24-04-20.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 є правильним.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Федусик

Судді О.І. Шляхтицький Г.В. Семенюк