Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №400/5690/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 11 червня 2026 р.

Справа: №400/5690/25

Суддя: Вербицька Н.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/5690/25

Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів – Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року, серед іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 18.04.2025 року № 9/1/7120 починаючи з 01.02.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подати суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року по справі № 400/5690/25 не пізніше трьох місяців з дня отримання ухвали суду.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі № 400/5690/25.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в прийнятті звіту про виконання рішення та встановити новий строк відповідачу для подачі звіту.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.311, ст.312 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Приймаючи звіт пенсійного органу про виконання рішення по цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням виконано рішення суду в повному обсязі. Так, на виконання рішення суду від 11.08.2025 здійснено перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до покладених судом зобов`язань. Після перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 склав 25 824,96 грн, який визначено з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану”. Доплата по перерахунку на виконання рішення суду від 11.08.2025 по справі № 400/5690/25 відсутня.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

У частинах першій, другій, третій, четвертій, п`ятій, одинадцятій статті 382-3 КАС України закріплено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Як вбачається з висновку суду першої інстанції, судом встановлено, що на підставі рішення по цій справі від 11.08.2025, пенсійним органом здійснено перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до покладених судом зобов`язань. Доплата по перерахунку на виконання рішення суду від 11.08.2025 по справі № 400/5690/25 відсутня.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що такі висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам і матеріалам справи.

Як вбачається з розрахунку пенсії позивача, до проведення перерахунку на виконання рішення суду по цій справі, пенсія позивачу обчислювалась з урахуванням грошового забезпечення 22 960 грн.

Після перерахунку пенсії позивача, на виконання рішення суду по цій справі у зв`язку із збільшенням грошового забезпечення для перерахунку пенсії, пенсія позивачу обчислюється з урахуванням грошового забезпечення 39 156,75 грн.

З викладеного є очевидним, що розмір пенсії позивача, після проведення її перерахунку на виконання рішення суду по цій справі, повинен був збільшитись більше ніж у 1,5 рази, що мало б наслідком виникнення заборгованості з виплати пенсії за минулий період.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції безпідставно погодився з доводами звіту відповідача про виконання рішення суду стосовно того, що доплата по перерахунку на виконання рішення суду від 11.08.2025 по справі № 400/5690/25 відсутня.

Також судова колегія враховує, що позивач з 1992 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262.

З протоколу за пенсійною справою позивача вбачається, що пенсію йому перераховано в 2008 року, виходячи з вислуги 35 років, із розрахунку 90% від грошового забезпечення на відповідній посаді. У 2012 року здійснено перерахунок пенсії та збережено 90% від грошового забезпечення на відповідній посаді.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 року по іншій адміністративній справі № 400/2854/18 підтверджено право позивача на отримання пенсії за вислугу років з урахуванням 90% грошового забезпечення. Вказане рішення набрало законної сили ще у січні 2019 року.

Досліджуючи наявні в матеріалах справи перерахунки пенсії позивача, колегія суддів встановила, що позивач отримував пенсію із розрахунку 90% грошового забезпечення (а.с.11).

Однак, при проведенні перерахунку на виконання рішення суду по цій справі, пенсійний орган з незрозумілих підстав зменшив розмір призначеної пенсії позивачу до 70% (а.с.79).

Питання стосовно зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, було предметом розгляду у зразковій справі № 240/5401/18.

За результатами перегляду вказаної справи Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року погодилася із висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним у рішенні від 05 лютого 2019 року, про те, що при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Водночас, в силу приписів пункту першого частини другої статті 45 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Оскільки висновки щодо застосування положень статей 13, 63 Закону № 2262-ХІІ при перерахунку пенсій військовослужбовців уже сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, відтак під час здійснення перерахунку пенсії військовослужбовців підлягають врахуванню пенсійним органом.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 28 січня 2021 року у справі № 420/40/20 дійшов висновку, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, містить дві обставини: при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення; відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Правильним є застосування цього правового висновку лише до правовідносин, у яких відсоткове значення розміру пенсії осіб не змінювалось від моменту призначення до перерахунку у бік зниження. Натомість, до правовідносин у цій справі (та всіх аналогічних) необхідно застосовувати лише першу частину зазначеного правового висновку «при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення.

Тобто, Верховний Суд розширив зазначений правовий висновок наступним чином: «у всіх випадках при перерахунку призначеної особі відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсії Пенсійний орган повинен застосовувати відсоткове значення розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення у розмірі, який особа отримувала станом на момент здійснення такого перерахунку».

Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2023 року у справі № 300/1668/21, від 02 березня 2023 року у справі № 300/5520/21, від 16 березня 2023 року у справі № 580/8568/21, від 23 травня 2023 року у справі № 380/24477/21, від 27 червня 2023 року у справі № 260/3724/22, від 27 серпня 2024 року у справі № 300/596/22, від 23 липня 2025 року у справі № 380/26689/23.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що здійснюючи перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду по цій справі відповідач протиправно зменшив відсотковий розмір пенсії позивача з 90% до 70%, що призвело до невірного обрахунку пенсії позивача, та як наслідок, до невиконання судового рішення у даній справі.

Суд першої інстанції на викладені обставини уваги не звернув, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку, що рішення по цій справі відповідачем належним чином виконано в повному обсязі.

За обставинами справи, на виконання рішення суду по цій справі, пенсія позивачу повинна бути перерахована щонайменше, але не виключно, за період з 01.02.2023 року по 31.12.2023 року.

У зв`язку із викладеним, при розгляді нового звіту пенсійного органу, судом повинно досліджуватись правомірність посилання відповідача на відсутність доплат до пенсії за минулий період.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану” колегія суддів вважає помилковими, оскільки зазначена постанова прийнята майже на 2 роки пізніше, ніж дата, з якої пенсія позивачу підлягає перерахунку. Крім того, постанова № 1 не має ретроспективної дії.

З вищевикладеного вбачається, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про прийняття звіту про виконання рішення по цій справі.

Викладене є безумовною підставою для встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду.

За приписами ч.3 ст.382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

З урахуванням того, що рішення суду по цій справі не виконано, колегія суддів вважає за можливе встановити пенсійному органу новий строк для подання звіту про виконання рішення суду по цій справі строком 30 днів з дня отримання копії цієї постанови.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 317 КАС України ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про відмову в прийнятті звіту пенсійного органу та про встановлення відповідачу нового строку для подачі звіту про виконання рішення суду по цій справі.

Додатково колегія суддів вважає за необхідне разом зі звітом зобов`язати пенсійний орган надати копію електронної пенсійної справи ОСОБА_1 для дослідження судом вірності здійснених перерахунків при розгляді поданих пенсійним органом звітів про виконання рішення суду по цій справі.

Колегія суддів також звертає увагу відповідача, що відповідно до ч.3, ч.5 ст.382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Подальше невиконання суб`єктом владних повноважень рішення суду по цій справі може мати наслідком застосування судом приписів ст.382-3 КАС України.

Керуючись статтями 248, 256, 311, 312, 317, 382, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року – скасувати.

Ухвалити судове рішення, яким відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області в прийнятті звіту про виконання рішення суду по справі № 400/5690/25.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду по цій справі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області протягом 30 днів з дати отримання цієї постанови, подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року по справі № 400/5690/25.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надати до Миколаївського окружного адміністративного суду копію електронної пенсійної справи ОСОБА_1 .

Роз`яснити, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua