Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №522/4694/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 522/4694/26

Перша інстанція: суддя Науменко А.В.,

повний текст судового рішення

складено 01.05.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Димерлія О.О.,

суддів – Вербицької Н.В., Терлецького Д.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеса від 01.05.2026 у справі №522/4694/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху Департаменту поліції НП України про визнання протиправними та скасування постанов УАФП ПДР Департаменту поліції НП України про притягнення до адміністративної відповідальності

У С Т А Н О В И В:

25.03.2026 ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м. Одеса із позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови про накладення адміністративних стягнень у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 4АВ №04664837 від 25.01.2024, серії 3АВ №04301045 від 20.12.2023, серії 4АВ №07248781 від 10.09.2024, серії 4АВ №05806310 від 02.05.2024, серії 4АВ №05358084 від 25.03.2024, серії 4АВ №05358069 від 25.03.2024, серії 4АВ №05198451 від 13.03.2024, серії 4АВ №06004078 від 18.05.2024, серії 4АВ №06004515 від 18.05.2024, серії 4АВ №06002259 від 18.05.2024, серії 4АВ №04666245 від 25.01.2024, серії 4АВ №04939923 від 20.02.2024, серії 4АВ №07246080 від 10.09.2024, серії 4АВ №07249711 від 10.09.2024, серії 4АВ №07248842 від 10.09.2024, серії 3АВ №03821677 від 12.10.2023.

У зв`язку з тим, що позовна заява не відповідача вимогам процесуального законодавства, а також подана з пропуском строку ухвалою Приморського районного суду м. Одеса від 01.04.2026 позов ОСОБА_1 залишено без руху.

13.04.2026 адвокатом Плачковим Ф.І. до суду першої інстанції подано заяву про усунення недоліків.

За наслідком розгляду такого звернення Приморським районним судом м. Одеса прийнято ухвалу від 17.04.2026 про залишення позовної заяви без руху повторно.

Приймаючи таку ухвалу суд першої інстанції вказав про необхідність наведення поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом.

28.04.2026 адвокатом Плачковим Ф.І. до Приморського районного суду м. Одеса скеровано заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом.

Мотивуючи вказане звернення адвокат зазначає, що про існування оскаржуваних індивідуальних актів позивачці стало відомо лише 17.03.2026, а з позовом звернулась 25.03.2026, тобто в межах визначеного процесуальним законодавством десятиденного строку. Як стверджує адвокат, строк звернення до суду з позовом не пропущено.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеса від 01.05.2026 у справі №522/4694/26 адміністративний позов ОСОБА_1 повернуто позивачці.

Приймаючи означену ухвалу районний суд вказав, що позивачкою не усунуто недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.

Не погодившись із ухвалою Приморського районного суду м. Одеса від 01.05.2026 у справі №522/4694/26 про повернення позовної заяви позивачці ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач стверджує, що про існування оскаржуваних постанов стало відомо лише після ознайомлення 17.03.2026 з матеріалами виконавчого провадження.

В силу приписів частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, судом апеляційної інстанції установлено таке.

Зокрема, колегією суддів з`ясовано, що предметом оскарження в даній справі є постанови про накладення адміністративних стягнень у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 4АВ №04664837 від 25.01.2024, серії 3АВ №04301045 від 20.12.2023, серії 4АВ №07248781 від 10.09.2024, серії 4АВ №05806310 від 02.05.2024, серії 4АВ №05358084 від 25.03.2024, серії 4АВ №05358069 від 25.03.2024, серії 4АВ №05198451 від 13.03.2024, серії 4АВ №06004078 від 18.05.2024, серії 4АВ №06004515 від 18.05.2024, серії 4АВ №06002259 від 18.05.2024, серії 4АВ №04666245 від 25.01.2024, серії 4АВ №04939923 від 20.02.2024, серії 4АВ №07246080 від 10.09.2024, серії 4АВ №07249711 від 10.09.2024, серії 4АВ №07248842 від 10.09.2024, серії 3АВ №03821677 від 12.10.2023.

Такими індивідуальними актами ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафів.

Не погодившись із постановами про накладення адміністративних стягнень у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 4АВ №04664837 від 25.01.2024, серії 3АВ №04301045 від 20.12.2023, серії 4АВ №07248781 від 10.09.2024, серії 4АВ №05806310 від 02.05.2024, серії 4АВ №05358084 від 25.03.2024, серії 4АВ №05358069 від 25.03.2024, серії 4АВ №05198451 від 13.03.2024, серії 4АВ №06004078 від 18.05.2024, серії 4АВ №06004515 від 18.05.2024, серії 4АВ №06002259 від 18.05.2024, серії 4АВ №04666245 від 25.01.2024, серії 4АВ №04939923 від 20.02.2024, серії 4АВ №07246080 від 10.09.2024, серії 4АВ №07249711 від 10.09.2024, серії 4АВ №07248842 від 10.09.2024, серії 3АВ №03821677 від 12.10.2023 позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Перевіряючи наявність поважних причин пропуску позивачкою процесуального строку звернення до суду з позовною заявою колегія суддів зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено статтею 286 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду визначено статтею 123 КАС України, відповідно до якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Тобто, підстава для повернення позовної заяви у суду виникає лише у разі якщо позивачем у визначений судом строк не подано до суду заяви поновлення строку звернення до адміністративного суду або якщо наведені у такій заяві обґрунтування судом визнано неповажними.

Як установлено колегією суддів та зазначено вище, про наявність оскаржуваних постанов про накладення адміністративних стягнень у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 4АВ №04664837 від 25.01.2024, серії 3АВ №04301045 від 20.12.2023, серії 4АВ №07248781 від 10.09.2024, серії 4АВ №05806310 від 02.05.2024, серії 4АВ №05358084 від 25.03.2024, серії 4АВ №05358069 від 25.03.2024, серії 4АВ №05198451 від 13.03.2024, серії 4АВ №06004078 від 18.05.2024, серії 4АВ №06004515 від 18.05.2024, серії 4АВ №06002259 від 18.05.2024, серії 4АВ №04666245 від 25.01.2024, серії 4АВ №04939923 від 20.02.2024, серії 4АВ №07246080 від 10.09.2024, серії 4АВ №07249711 від 10.09.2024, серії 4АВ №07248842 від 10.09.2024, серії 3АВ №03821677 від 12.10.2023 позивачці стало відомо 17.03.2026 (після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження).

Жодних доказів, які б спростовували таку обставину матеріали справи не містять.

У зв`язку з чим, 25.03.2026 ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м.Одеси з даним позовом.

Таке звернення до суду відбулось у межах установленого положеннями процесуального законодавства десятиденного строку.

При цьому, суд апеляційної інстанції вказує про безпідставність припущень суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 було відомо про наявність оскаржуваних індивідуальних актів до вказаної нею дати, з огляду на таке.

Мотивуючи наведене вище районний суд зазначає про те, що постановами державного виконавця про арешт коштів боржника по виконавчих провадженнях, відкритих на підставі оскаржуваних постанов, були винесені в жовтні 2025 року та направлені на виконання банкам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, іншим фінансовим установам.

Між тим, колегія суддів зауважує, що означене не є беззаперечним доказом обізнаності ОСОБА_1 про наявність спірних постанов.

У контексті означеного слід також зауважити, що прийняття державним виконавцем у жовтні 2025 року постанов про арешт коштів боржника по виконавчих провадженнях, відкритих на підставі оскаржуваних постанов, та направлення їх на виконання банкам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, іншим фінансовим установам, не вказує на дату з якою законодавець пов`язує початок перебігу процесуального строку на звернення до суду з позовом щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

За наслідком дослідження наведених районним судом в оскаржуваній ухвалі висновків колегія суддів зазначає, що вони є передчасними та ґрунтуються виключно на припущеннях.

Ураховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції про неповажність наведених позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду є передчасним та таким, що зроблений внаслідок надто формального тлумачення норм процесуального законодавства.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Колегією суддів установлено, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Означене, з урахуванням приписів п.4 ч.1 ст.320 КАС України, є підставою для скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеса від 01.05.2026 про повернення позовної заяви позивачці та направлення справи №522/4694/26 до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 44, 171, 160, 161, 292, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеса від 01.05.2026 у справі №522/4694/26 про повернення позовної заяви позивачці - скасувати.

Справу №522/4694/26 направити до Приморського районного суду м. Одеса для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді Н.В. Вербицька Д.С. Терлецький