Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №280/2660/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 03 червня 2026 р.

Справа: №280/2660/25

Суддя: Баранник Н.П.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2026 року м.Дніпросправа № 280/2660/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року у справі № 280/2660/25 (суддя Чернова Ж.М.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 (далі- позивач) задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.07.2022, виходячи з фіксованої величини 4 068,94 грн щомісячно, в загальному розмірі 213 947,49 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням фактично виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Рішення набрало законної сили 04 серпня 2025 року.

19 серпня 2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій заявник просив суд: зобов`язати військову частину НОМЕР_1 протягом 15 календарних днів надати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №280/2660/25 та долучити документи, що підтверджують обставини в ньому (розрахунок індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 18.07.2022, виходячи фіксованої величини 4 068,94 грн. щомісячно та копію заявок-розрахунків на фінансування виконання даного рішення): щодо індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.07.2022, виходячи фіксованої величини 4 068,94 грн. щомісячно, в загальному розмірі 213 947,49 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням фактично виплачених сум, і одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплат щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

В обґрунтування поданої заяви було зазначено, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №280/2660/25 не виконано ні в частині здійснення розрахунків грошового забезпечення у відповідності до рішення суду, ні в частині виплати такої заборгованості.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено частково; судом встановлено судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №280/2660/25 та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №280/2660/25 протягом двох місяців з дня отримання даної ухвали суду. У задоволенні решти вимог судом відмовлено.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року прийнято звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №280/2660/25; зобов`язано суб`єкт владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення - військову частину НОМЕР_1 , подати у двомісячний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №280/2660/25, та належним чином засвідчені докази на підтвердження виконання судового рішення.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року прийнято звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року по справі №280/2660/25; зобов`язано суб`єкт владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення - військову частину НОМЕР_1 , подати у двомісячний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року по справі №280/2660/25, та належним чином засвідчені докази на підтвердження виконання судового рішення.

Від військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №280/2660/25, в якому зазначено, що 01.10.2025 військовою частиною НОМЕР_1 на адресу військової частини НОМЕР_2 (Сухопутні війська Збройних сил України) було направлено клопотання на отримання письмової згоди на виконання судового рішення № 859/2699 від 07.08.2025. В свою чергу Сухопутні війська Збройних сил України звертаються до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України з тим же питанням для подальшого фінансування та фактичного виконання рішень судів. Тобто, військова частина НОМЕР_1 є третьою ланкою при отриманні коштів для відповідних потреб. В свою чергу командуванням військової частини були зроблені всі необхідні заходи передбачені Алгоритмом затвердженого Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України від 05.03.2024 № 38085/С та пункту 4.4 Регламенту особливості організації позовної роботи, здійснення представництва інтересів у судах, виконання рішень суддів щодо виплати за фондом грошового забезпечення у військових частинах та установах Сухопутних військ Збройних Сил України від 19.05.2022 № 32/97 (зі змінами). Заявки на отримання коштів направляються військовою частиною НОМЕР_1 до вищого органу фінансування кожного місяця. Після збільшення відповідних бюджетних призначень Міністерством оборони України будуть підготовлені пропозиції щодо відкриття бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 для забезпечення заявленої потреби військових частин, які перебувають на фінансовому забезпеченні.

Від представника позивача були подані заперечення на звіт. В запереченнях зазначено про те, що військовою частиною НОМЕР_1 вчинені дії, які унеможливлюють виконання рішення суду, зокрема подана заявка на фінансування не за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», а за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», що суперечать офіційним роз`ясненням Міністерства оборони України та Державної казначейської служби України. Вважав, що поданий звіт не підтверджує належного виконання рішення суду, відповідач повинен був вжити заходів для виконання рішення суду саме як виплати грошового забезпечення, тобто шляхом подання заявки на фінансування за КЕКВ 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців", що відповідає суті присуджених виплат і забезпечує реальне відновлення порушених прав позивача. З урахуванням викладеного представник позивача просив не приймати звіт та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 протягом 1 місяця подати звіт щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №280/2660/25 з наданням доказів подачі заявки на фінансування за КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

Розглянувши звіт про виконання судового рішення, суд першої інстанції ухвалою від 27.03.2026 прийшов до висновку про наявність підстав для прийняття поданого відповідачем звіту. Судом зобов`язано суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення - військову частину НОМЕР_1 протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №280/2660/25, та належним чином засвідчені докази на підтвердження виконання судового рішення.

З ухвалою суду першої інстанції від 27.03.2026 не погодився позивач, представником була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, позивач просить скасувати оскаржену ним ухвалу в частині прийняття звіту постановити нову ухвалу, якою відмовити у прийнятті звіту військової частини НОМЕР_1 . Також просить зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати новий звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 280/2660/25 з наданням доказів подачі заявки на фінансування за КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

В обґрунтування апеляційної скарги позивача зазначає, що вжиті відповідачем заходи є недостатніми, оскільки ведуть у хибному напрямку та унеможливлюють повне виконання рішення. Вважає відсутність коштів на рахунку КЕКВ 2800 прямим наслідком власних дій відповідача, а саме відповідач визначив неправильний КЕКВ для подачі заявки на фінансування.

Відповідач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.ст.311, 312 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частин 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

За правилами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 №4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон №4094-ІХ), яким статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Розгляд звіту про виконання судового рішення здійснено судом з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом №4094-ІХ, в порядку письмового провадження.

Відповідно до частин 1, 2 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Як вже зазначалося вище, військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №280/2660/25 нараховано ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.07.2022, та направлені відповідні заявки на виділення необхідних коштів до компетентного органу, що підтверджується наданими заявками-розрахунками.

З наданих до звіту документів встановлено, що відповідачем вчиняються дії на виконання судового рішення, відповідач не відмовляється від виплати нарахованої заборгованості і зазначає, що заборгованість буде виплачена після надходження коштів, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо можливості прийняти звіт відповідача про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року по справі №280/2660/25.

Щодо доводів позивача про невірне визначення КЕКВ, колегія суддів зазначає, що у даній справі не було зобов`язано відповідача подати заявки на фінансування за КЕКВ 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців” або по КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки”.

Разом з тим, судовий контроль не передбачає можливості зміни способу та порядку виконання судового рішення поза межами встановлених цим рішенням зобов`язань, а також не надає суду повноважень втручатися у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, якщо такі не були предметом вирішення у справі.

Також, відповідно до положень бюджетного законодавства України, визначення коду економічної класифікації видатків бюджету, планування та здійснення відповідних видатків належить до повноважень розпорядника бюджетних коштів та здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень і кошторисів.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі позивача, колегія суддів відхиляє, оскільки вважає, що боржником - відповідачем у справі внаслідок встановлення судом заходів судового контролю вживаються всі можливі дії по його виконанню.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року у справі № 280/2660/25 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua