Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №340/1882/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2026 року м. Дніпросправа № 340/1882/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 р. (суддя Момонт Г.М) в адміністративній справі №340/1882/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №112150000805 від 02 січня 2025 р. про відмову у призначенні йому пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до його пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 27 липня 1990 р. по 10 травня 1995 р., з 05 лютого 1996 р. по 21 травня 1996 р., з 04 грудня 1997 р. по 02 квітня 1998 р., з 08 квітня 1998 р. по 17 жовтня 2001 р., з 18 жовтня 2001 р. по 20 березня 2002 р., з 03 січня 2003 р. по 11 квітня 2003 р., з 26 лютого 2004 р. по 24 травня 2004 р., та повторно розглянути його заяву від 26 грудня 2024 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 р. №1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 р. №213-VІІІ для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 р. на посадах, визначених у вказаних нормах.

В обгрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак отримав відмову через відсутність в нього необхідного пільгового стажу, до якого протиправно не було зараховано періоди роботи за Списком №2.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Судом:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №112150000805 від 02 січня 2025 р;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №1183 від 26 грудня 2024 р. про

призначення пенсії за віком на пільгових умовах, із зарахуванням до його страхового стажу періодів роботи з 27 липня 1990 р. до 10 травня 1995 р., з 04 грудня 1997 р. до 02 квітня 1998 р., з 08 квітня 1998 р. до 17 жовтня 2001 р., з 18 жовтня 2001 р. до 20 березня 2002 р., з 26 лютого 2004 р. до 24 травня 2004 р., із прийняттям рішення, враховуючи висновки суду.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .

В обгрунтуваня вимог апеляційної скарги вказано, що згідно поданих документів до стажу роботи позивача за Списком №2 не зараховано періоди згідно довідок №109 від 20 липня 2022 р. та № 40-12/60 від 24 серпня 2022 р., так як відсутнє підтвердження делегування права підпису. Також, до пільгового стажу не зараховано період роботи згідно довідки №250722 від 25 липня 2022 р., оскільки відсутні матеріали атестації робочих місць.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відзив обгрунтовано тим, що недоліки в оформленні уточнюючих довідок, а також відсутність доказів проведення атестації робочого місця, не може позбавляти особу права на зарахування періодів роботи до пільгового стажу для призначення пільгової пенсії.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

ОСОБА_1 26 грудня 2024 р. звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №112150000805 від 02 січня 2025 р. відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії, через відсутність необхідного пільгового стажу. У рішенні вказано, що стаж роботи за Списком №2 становить - 6 місяців 9 днів, до якого не зараховано періоди відповідно до довідок №109 від 20 липня 2022 р. та №40-12/60 від 24 серпня 2022 р., так як відсутнє підтвердження делегування права підпису; періоди роботи згідно із довідкою №2500722 від 25 липня 2022 р. - відсутні матеріали атестації робочих місць.

Не погодившись із даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в періоди з 27 липня 1990 р. до 10 травня 1995 р., з 04 грудня 1997 р. до 02 квітня 1998 р., з 08 квітня 1998 р. до 17 жовтня 2001 р., з 18 жовтня 2001 р. до 20 березня 2002 р., з 26 лютого 2004 р. до 24 травня 2004 р. позивач працював на посадах, передбачених Списом №2, то вони мають бути зараховані йому до відповідного пільгового стажу. Відсутність доказів проведення атестації робочих місць, що є обов`язком роботодавця, не може впливати на права працівника. В разі сумнівів обгрунтованості видачі позивачу уточнюючих довідок про періоди його пільгової роботи, відповідач мав право провести їх перевірку.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж є трудова книжка.

Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Записами наявної в матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с. 11-19) підтверджується, що:

- в період з 27 липня 1990 р. по 12 березня 1992 р. він працював монтажником третього розряду стальних і залізобетонних конструкцій у Комсомольському спеціалізованому управлінні «Стальконструкція» №40 тресту «Криворіжстальконструкція»;

- в період з 13 березня 1992 р. по 10 травня 1995 р. він працював монтажником четвертого розряду стальних і залізобетонних конструкцій у Комсомольському спеціалізованому управлінні «Стальконструкція» №40 тресту «Криворіжстальконструкція», з 05 серпня 1994 р. – ДП «Комсомольськстальмонтаж» Акціонерного товариства закритого типу «Трест «Криворіжстальконструкція»;

- в період з 04 грудня 1997 р. до 02 квітня 1998 р. він працював електрозварювальником четвертого розряду в ДП «Комсомольськстальмонтаж» Акціонерного товариства закритого типу «Трест «Криворіжстальконструкція»;

- з 08 квітня 1998 р. до 17 жовтня 2001 р. він працював електрозварювальником четвертого розряду в спеціалізованому управлінні з ремонту основного технологічного обладнання ВАТ «Полтавський ГЗК»;

- в період з 18 жовтня 2001 р. до 20 березня 2002 р. він працював зварювальником у ВАТ «Павлиський елеватор»;

- з 26 лютого 2004 р. по 24 травня 2004 р. він працював газоелектрозварювальником у Філії ТОВ «Верес».

Записи трудової книжки не містять зазначення того, що вказані періоди роботи відносяться до Списку №2. Водночас, в матеріалах справи наявні копії довідок №250722/1 від 25 липня 2022 р. та №109 від 20 липня 2022 р., які підтверджують періоди роботи позивача за Списком №2 з 08 квітня 1998 р. до 17 жовтня 2001 р. та з 26 лютого 2004 р. до 24 травня 2004 р. (а.с. 60 - зворот, 61).

Список №2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 р. №1173, застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 р. (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 р., - застосовуються Список №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 р. №10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 р. (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 р., застосовуються Список №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. №162.

Робота за професіями монтажника стальних і залізобетонних конструкцій, електрозварювальника, відноситься до робіт за Списком №2, затверджених вищевказаними постановами.

Також, відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16 січня 1985 р. №17/2-54, професія "зварника" не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об`єднує назви професій пов`язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зарахування позивачу до його пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 27 липня 1990 року до 10 травня 1995 року, з 04 грудня 1997 року до 02 квітня 1998 року, з 08 квітня 1998 року до 17 жовтня 2001 року, з 18 жовтня 2001 року до 20 березня 2002 року, з 26 лютого 2004 року до 24 травня 2004 року.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про відсутність підтвердження делегування права підпису у довідці №109 від 20 липня 2022 р., то слід зазначити, що це ніяким чином не впливає на вказану в ній інформацію про роботу позивача на посаді за Списком №2. Крім того, у цій довідці наявні підписи директора з управління персоналом та побуту ПРАТ "Полтавський ГЗК", головного бухгалтера та начальника департаменту єдиного сервісу і кадрового адміністрування (а.с.110 звор. бік). Жоден нормативно-правовий акт не зобов`язує працівника підтверджувати повноваження осіб, які видали і підписали довідку на підтвердження наявного трудового стажу. Колегія суддів вважає, що територіальний орган Пенсійного фонду України має повноваження на здійснення перевірки даних, зазначених у таких довідках, у випадку сумнівів у їх достовірності. відтак, наведені вище доводи скаржника колегією суддів відхиляються.

Посилання скаржника на довідку № 40-12/60 від 24 серпня 2022р. суд апеляційної інстанції взагалі не приймає до уваги, оскільки вона відсутня в матеріалах справи, сторонами до суду першої інстанції не надавалась, про що зазначено в мотивувальній частині оскарженого рішення суду.

Щодо доводів скаржника на неможливість зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи згідно довідки №250722/1 від 25 липня 2022 р., так як відсутні матеріали атестації, то слід зазначити, що Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 р. у справі №520/15025/16-а вказано, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення роботодавцем атестації робочих місць.

Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується із висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №112150000805 від 02 січня 2025 р., із визначенням йому обов`язку повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до його пільгового стажу періоди роботи з 27 липня 1990 р. до 10 травня 1995 р., з 04 грудня 1997 р. до 02 квітня 1998 р., з 08 квітня 1998 р. до 17 жовтня 2001р., з 18 жовтня 2001 р. до 20 березня 2002 р., з 26 лютого 2004 р. до 24 травня 2004 р.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, для скасування ухваленого ним рішення.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано -Франківській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 р. в адміністративній справі №340/1882/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 10 червня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш