Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №528/44/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 р.Справа № 528/44/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Гребінківського районного суду Полтавської області від 17.04.2026 (суддя: Татіщева Я.В., м. Гребінка, Лубенський район, Полтавська область) по справі № 528/44/26

за позовом ОСОБА_1

до Поліцейського сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області капрала поліції Чернильника Валентина Валерійовича , Головного управління Національної поліції в Полтавській області

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Гребінківського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Поліцейського сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області капрала поліції Чернильника Валентина Валерійовича (далі по тексту – відповідач-1), Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі по тексту – відповідач-2), в якому просить суд:

- поновити строк на оскарження винесеної 14.10.2025 поліцейським СПД №1 ВП №1 Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області капралом поліції Чернильником Валентином Валерійовичем постанови серії ЕГА № 1894784 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ст. 183 КУпАП;

- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1894784 від 14.10.2025, винесену поліцейським СПД №1 ВП №1 Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області капралом поліції Чернильником Валентином Валерійовичем про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП;

- закрити провадження у справі.

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 17.04.2026 по справі № 528/44/26 адміністративний позов ОСОБА_1 до Поліцейського сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області капрала поліції Чернильника Валентина Валерійовича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишено без розгляду.

Позивач не погодилась з ухвалою суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Гребінківського районного суду Полтавської області від 17.04.2026 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, зазначила, що копію оскаржуваної постанови було отримано ОСОБА_1 в приміщенні державної виконавчої служби 26 листопада 2025 року. Після отримання копії постанови позивач, яка є інвалідом ІІ групи з дитинства, звернулася до Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги за призначенням адвоката з метою оскарження спірної постанови. 31.12.2025 Східним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги видане відповідне доручення адвокату, проведено зустріч позивача з адвокатом, надано відповідні документи, узгоджено правову позицію, після чого адвокатом складено позовну заяву.

Вказує, що викладені причини пропуску строку на подання позову є поважними, а, відтак, строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягає поновленню.

Враховуючи викладені обставини, вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та такою, що обмежує безумовне право позивача на доступ до правосуддя та справедливий суд.

Відповідач-2, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Гребінківського районного суду Полтавської області від 17.04.2026 по справі № 528/44/26 - без змін.

За приписами ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Залишаючи без розгляду позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач при зверненні до суду з позовом щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення порушила передбачений 10-денний строк для захисту своїх прав у судовому порядку та не надала доказів на підтвердження поважності пропуску такого строку (з 26.11.2026 до 14.01.2026).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, з наступних підстав.

Так, приписами частини першої статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини першої статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Згідно з положеннями ст. 289 КУпАП, в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Незвернення до суду з адміністративним позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Аналогічні висновки приведено Верховним Судом у постанові від 05 жовтня 2023 року (справа № 480/3895/22).

З матеріалів справи встановлено, що в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою позивач зазначає, що копію оскаржуваної постанови було отримано ОСОБА_1 в приміщенні державної виконавчої служби 26 листопада 2025 року. Після отримання копії постанови позивач, яка є інвалідом ІІ групи з дитинства, звернулася до Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги за призначенням адвоката з метою оскарження спірної постанови. 31.12.2025 Східним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги було видане відповідне доручення адвокату, проведено зустріч позивача з адвокатом, надано відповідні документи, узгоджено правову позицію, після чого адвокатом складено позовну заяву.

Так, адміністративний позов подано позивачем через канцелярію суду 14.01.2026, тобто з пропуском встановленого ч. 2 ст. 286 КАС України десятиденного строку звернення до суду.

Разом з тим, причин та доказів поважності пропуску строку (з 26.11.2026 року до 14.01.2026) суду не надано, зокрема, щодо дати звернення позивача до Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги за призначенням адвоката з метою оскарження спірної постанови, а також щодо підстав пропуску строку звернення у період з дати видачі відповідного доручення адвокату, тобто з 31.12.2025 по 14.01.2026.

Колегія суддів зазначає, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання, вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.09.2023 у справі № 260/2099/22.

Натомість, матеріали справи не містять доказів вжиття позивачем заходів з метою своєчасного оскарження спірної постанови, як і доказів, які є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.

За таких обставин, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду, обґрунтовані у її заяві про поновлення строку звернення до суду, не підтверджують об`єктивну неможливість чи ускладнення для звернення до суду з позовом у встановлений законом строк та не можуть бути визнані поважними.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Право на звернення до суду з позовом виникає, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявником у заяві про поновлення строку не наведено поважних підстав для його поновлення, і такі висновки є обґрунтованими. Доводи апеляційної скарги не спростовують таких висновків суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін..

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Гребінківського районного суду Полтавської області від 17.04.2026 по справі № 528/44/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій

Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова Я.М. Макаренко