Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №208/796/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 208/796/26

Провадження 2/206/1813/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Дніпро

в залі суду у м. Дніпрі Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Гаркуші В.В.,

за участю секретаря судових засідань Дуб В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, —

ВСТАНОВИВ:

08.04.2026 до Самарського районного суду міста Дніпра за підсудністю із Заводського районного суду міста Кам`янського надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 13 вересня 2019 року Індустріальним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 532.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 13 вересня 2019 року між ним та відповідачкою, яка до державної реєстрації шлюбу мала прізвище ОСОБА_3 , було зареєстровано шлюб Індустріальним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 532. Після державної реєстрації шлюбу дружина прийняла прізвище « ОСОБА_4 ».

Спільних дітей подружжя не має.

Позивач зазначає, що, укладаючи шлюб, мав намір створити міцну та щасливу сім`ю. Однак останні роки подружжя не проживає разом, не веде спільного господарства, сторони різні за характером, мають різні погляди на життя, сімейні обов`язки та цінності. Спроби налагодити стосунки були безуспішними. За твердженням позивача, у березні 2022 року відповідачка залишила спільне місце проживання, після чого зв`язок між подружжям втрачено. Позивач вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить його інтересам, у зв`язку з чим просить шлюб розірвати та строк для примирення не надавати (а.с. 4-6).

У судове засідання 12.06.2026 позивач не з`явився. 20.04.2026 подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити (а.с. 39).

У судове засідання 12.06.2026 відповідачка не з`явилася. 16.04.2026 представник відповідачки подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи проводити за відсутності відповідачки та її представника, проти задоволення позовних вимог не заперечувала та просила позов задовольнити (а.с. 26-28).

16.04.2026 представник відповідачки подала до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що сторони спільних дітей не мають, шлюб фактично припинив своє існування, його збереження, на думку відповідачки, є неможливим. Відповідачка позовні вимоги визнала, просила позов задовольнити, а шлюб розірвати (а.с. 29-38).

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2026 справу передано для розгляду судді Гаркуші В.В (а.с. 23).

Ухвалою судді Самарського районного суду міста Дніпра Гаркуші В.В. від 14.04.2026 відкрито провадження у даній справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 24).

16.04.2026 представник Відповідача подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без їх участі, позов визнала та не заперечувала проти його задоволення (а.с. 26-28).

16.04.2026 року представник Відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому позов визнала та просила задовольнити (а.с. 29-38).

Позивач 20.04.2026 подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити (а.с. 39).

Враховуючи, що учасники справи в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13.09.2019 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було укладено шлюб, зареєстрований Індустріальним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про що зроблено актовий запис № 532 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Після державної реєстрації шлюбу прізвище чоловіка — ОСОБА_4 , прізвище дружини — ОСОБА_4 (а.с. 10).

Доказів наявності у подружжя спільних дітей суду не надано.

Зі змісту позовної заяви, заяви позивача, заяви та відзиву представника відповідачки вбачається, що сторони тривалий час фактично не проживають однією сім`єю, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини між ними припинені, наміру на примирення сторони не мають (а.с. 4-6, 26-28, 29-38, 39).

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу припинення шлюбних відносин та розірвання шлюбу.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, з урахуванням вимог ст. 110 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд враховує, що сторони тривалий час фактично не проживають однією сім`єю, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини між ними припинені, наміру на примирення не мають, що підтверджується позовною заявою, письмовою заявою позивача, заявою та відзивом представника відповідачки (а.с. 4-6, 26-28, 29-38, 39).

Відповідачка через свого представника позовні вимоги визнала, заперечень проти розірвання шлюбу не подала (а.с. 26-28, 29-38). Суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що визнання відповідачкою позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому таке визнання приймається судом.

Враховуючи тривалий період окремого проживання сторін, припинення між ними сімейних відносин та відсутність волевиявлення сторін на збереження шлюбу, суд не вбачає підстав для надання строку для примирення.

За таких обставин, беручи до уваги те, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача і відповідачки, що має істотне значення, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню повністю.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до ст.ст. 141, 142 ЦПК України.

Судом встановлено, що відповідачка через свого представника до початку розгляду справи по суті подала заяву та відзив, у яких позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення (а.с. 26-28, 29-38).

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, з державного бюджету позивачу підлягає поверненню 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 665,60 грн, а інша частина судового збору у розмірі 665,60 грн підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 142, 206, 247, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113, 114, 115 СК України, суд, —

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу — задовольнити повністю.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований 13 вересня 2019 року Індустріальним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 532, — розірвати.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Гаркуша