Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №580/5487/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року справа № 580/5487/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому позивачка просить:

- зобов`язати Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виключити з Єдиного реєстру боржників відомості щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як боржника у виконавчому провадженні №54019615, згідно постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.02.2017 у справі № 712/242/17-п.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконанні у Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №54019615 з примусового виконання постанови №712/242/17-п від 17.02.2017, виданої Соснівським районним судом міста Черкаси про конфіскацію майна. 27.04.2026 позивач звернувся до відповідача з вимогою виключити відомості про нього з Єдиного реєстру боржників. 12.05.2026 відповідачем надано позивачу лист №7875/20.21-49/71833 про те, що постановою державного виконавця Соснівського відділу ДВС у м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 23.10.2018 у виконавчому провадженні №54019615 повернуто виконавчий лист стягувачу, однак, повернення виконавчого документу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає за собою наслідків завершення виконавчого провадження, визначених частиною першою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», а тому відповідач повідомив позивача, що відсутні правові підстави для виключення позивача з Єдиного реєстру боржників по виконавчому провадженню №54019615. Позивач вказує, що вищезазначений виконавчий документ не перебуває у провадженні органів ДВС, оскільки не був пред`явлений повторно до виконання, тому просить суд виключити з Єдиного реєстру боржників відомості щодо нього, як боржника у виконавчому провадженні №54019615.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами на підставі положень ст. 287 КАС України.

Відповідач позов не визнав, через систему «Електронний суд» надав до суду відзив на позов, в якому вказав, що повернення виконавчого документу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає за собою наслідків завершення виконавчого провадження, визначених частиною першою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», а тому відповідач повідомив позивача, що відсутні правові підстави для виключення позивача з Єдиного реєстру боржників по виконавчому провадженню №54019615.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що на виконанні у Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №54019615 з примусового виконання постанови №712/242/17-п від 17.02.2017, виданої Соснівським районним судом міста Черкаси про конфіскацію майна.

Постановою державного виконавця Соснівського відділу ДВС у м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 23.10.2018 у виконавчому провадженні №54019615 повернуто виконавчий лист стягувачу.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою виключити відомості про нього з Єдиного реєстру боржників.

12.05.2026 відповідачем надано позивачу лист №7875/20.21-49/71833 про те, що повернення виконавчого документу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає за собою наслідків завершення виконавчого провадження, визначених частиною першою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», а тому відповідач повідомив позивача, що відсутні правові підстави для виключення позивача з Єдиного реєстру боржників по виконавчому провадженню №54019615.

Вважаючи вищезазначену відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону №1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону №1404-VІІІ боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Приписи ч. 1 ст. 9 Закону №1404-VІІІ передбачають, що єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими розміщуються на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України.

Згідно з ч. 5 ст. 9 Закону №1404-VІІІ відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону №1404-VІІІ відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Пунктами 1, 3, 11 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VІІІ визнано, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.

Аналогічні норми передбачені і Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 за №2432/5 (далі - Положення №2432/5), відповідно до п. 2 розділу І якого, єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Так, згідно з пунктами 6, 7 розділу ХІ Положення №2432/5, система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів; про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»; про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

У разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників. У разі відновлення виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників.

З аналізу викладених приписів Закону №1404-VІІІ та Положення №2432/5 вбачається, що чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав, за яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.

Судом установлено, що виконавчий документ (постанова №712/242/17-п від 17.02.2017, видана Соснівським районним судом міста Черкаси про конфіскацію майна) 23.10.2018 був повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Пунктом 2 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Вказана підстава не відноситься до вичерпного переліку підстав, встановлених законом, що дозволяють виключити відповідні відомості з реєстру.

Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово викладав висновки щодо застосування частини сьомої статті 9 Закону №1404-VIII у подібних правовідносинах.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.06.2020 у справі №160/4015/19 зазначено, що вимоги пункту 2 статті 37 Закону №1404-VIII, на підставі якої виконавчі провадження тричі поверталися стягувачу, не входять до правових підстав виключення відомостей з вказаного Єдиного реєстру боржників стосовно позивача, та які закріплені в частині сьомій статті 9 Закону №1404-VIII.

Подібний висновок був також викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.11.2022 у справі №910/4404/17, у якій зазначено наступне: «Законом №1404-VIII установлений вичерпний перелік підстав, за наявності яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників. Розширеному тлумаченню такі підстави не підлягають. Такий механізм запроваджено законодавцем з метою захисту прав стягувачів, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону №1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, установлених статтею 12 цього Закону. З правового аналізу положень пункту 2 частини першої та частини п`ятої статті 37 Закону № 1404-VIII випливає, що повернення виконавчого документа стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутись до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, і також не позбавляє стягувача права звернутись до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання».

Отже, імперативні приписи ч. 7 ст. 9 Закону №1404-VIII установлюють, що відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників у випадку винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу виключно на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону №1404-VІІІ.

Водночас, пункт 2 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VІІІ, на підставі якого у спірних правовідносинах було повернуто виконавчий документ стягувачу у виконавчому провадженні №54019615, не входить до правових підстав виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників.

З аналізу положень пункту 2 ч. 1 та ч. 5 ст. 37 Закону №1404-VІІІ вбачається, що повернення виконавчого документа стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернене стягнення, не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову. У випадку повернення виконавчого документа з указаних підстав стягувач не позбавлений права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням виконавчого документу протягом встановлених законом строків, а у випадку пропуску цього строку - звернутися до суду з заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Вищезазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.04.2025 у справі №580/12260/23.

Отже, суд дійшов висновку, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, що свідчить про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідача виключити з Єдиного реєстру боржників відомості щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як боржника у виконавчому провадженні №54019615.

Таким чином, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у десятиденний строк.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ