Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №520/32043/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 р. Справа № 520/32043/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, третя особа - Міністерство оборони України про визнання дій протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, третя особа - Міністерство оборони України, в якому просить суд, з урахуванням уточнень:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України щодо відмови у виплаті грошового забезпечення за зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 ;

- скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України № 4759 щодо відмови у виплаті частки грошового забезпечення та додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень та інших належних коштів, що в загальній сумі не перевищує 50% та 20% членам сімей захоплених у полон або заручників, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (безвісті зниклих) військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з відсутністю підтвердження, що військовослужбовець є законним представником заявника або заявник є отримувачем аліментів;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України здійснити виплату грошового забезпечення батька ОСОБА_2 у зв`язку зі зникненням безвісти, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884, з дня зникнення безвісти ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваний наказ командира військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України № 4759 про відмову у виплаті частки грошового забезпечення та додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень та інших належних коштів, що в загальній сумі не перевищує 50% та 20% членам сімей захоплених у полон або заручників, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (безвісті зниклих) військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 є протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін в судове засідання та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, третій особі - пояснення по справі.

Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано відповідачу та третій особі до їх Електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ними отримано, що підтверджено довідками про доставку електронного листа.

Представником відповідача надіслано до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2025 № 449 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 і від 14.05.2024 №550» Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 викладено у новій редакції.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 884 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2025 № 449) виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, визначеним особам за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

До заяви про виплату грошового забезпечення (далі - заява про виплату) додаються такі документи: копія документа, що підтверджує встановлення інвалідності, - для виплати грошового забезпечення дітям військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам.

Згідно пункту 4 вказаного Порядку № 884 командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає заяву про виплату та додані до неї документи і приймає рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам або про відмову у виплаті грошового забезпечення.

Позивачка є повнолітньою донькою зниклого безвісті військовослужбовця, однак в позовній заяви не зазначено та позивачкою не надано копій документів щодо призначення військовослужбовця опікуном, піклувальником позивачки, що є необхідною умовою для здійснення виплат на її користь.

Щодо посилання позивачки на те, що вона є інвалідом дитинства, що підтверджується відповідними довідками, зазначено, що згідно ч.3 ст.8 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» від 16 листопада 2000 року № 2109-III (із змінами) до заяви про призначення державної соціальної допомоги додаються документи про вік особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю, а також довідка медико-соціальної експертизи або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (до появи технічної можливості передачі з електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи відомостей до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України), або медичний висновок, видані у встановленому законодавством порядку.

До позовної заяви додана копія виписки із акта огляду МСЕК від 13.03.2014 за формою №157-1/о, затвердженої наказом МОЗ України від 19.05.2003 №224, яка скасована наказом МОЗ України від 30.07.2012 № 576 «Про втрату чинності наказів Міністерства охорони здоров`я України від 19 травня 2003 року №224 та від 15 грудня 2005 року № 720».

Натомість, відповідно до пункту 6 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 157-1/о «Виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією», затвердженої наказом МОЗ України від 30.07.2012 № 577 «Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях» (що діяла станом на дату оформлення виписки із акта огляду МСЕК від 13.03.2014), довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією видається інваліду.

Крім того, згідно підпункту 6.4 пункту 6 вказаної Інструкції, у пункті 4 зазначаються особисті дані інваліда: прізвище, ім`я, по батькові, які записуються повністю згідно з даними паспорта. Разом з тим, в вищевказаній виписці зазначено ПІБ « ОСОБА_3 », в той час як в паспорті позивачки ПІБ « ОСОБА_1 ». Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи правом подачі пояснень по справі не скористався.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено гр. ОСОБА_1 сповіщення сім`ї №491 від 13 лютого 2025 року, яким повідомлено, що її батько, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 08 лютого 2025 року поблизу н.п. Глибоке Харківського району Харківської області вірний Військовій присязі, виявивши стійкість та мужність, гідно виконуючи свій військовий обов`язок. Сповіщення є підставою для подання документів для отримання належного грошового забезпечення військовослужбовця, який зник безвісти, в установленому законодавством порядку.

В наказі командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 18.02.2025 №903 "Про результати службового розслідування" зазначено, що у процесі проведення службового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_2 зник безвісти 08 лютого 2025 року о 21:47 під час виконання ним обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини, в умовах відсічі збройної агресії рф проти України, у районі населеного пункту Глибоке Харківського району Харківської області після скиду НВПз БпЛА по ПВ "ПЕГАС" 2 шб.

Вважати солдата ОСОБА_2 зниклим безвісти з 08 лютого 2025 року.

Згідно Свідоцтва про народження № НОМЕР_2 від 02.11.2011 (а.с. 10), ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 (змінено прізвище на ОСОБА_6 після одруження згідно Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 21.08.2015 (а.с. 11).

Згідно виписки з акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №206988 від 13.03.2004, ОСОБА_5 є особою з інвалідністю ІІІ групи с дитинства (бестроково) (а.с. 12).

24.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до Військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просила нарахувати та виплатити їй грошове забезпечення безвісно зниклого ОСОБА_2 з 08 лютого 2025 року.

Разом із заявою позивачем надано копії: паспорту громадянина України; картки платника податків; свідоцтва про народження; свідоцтва про шлюб; виписки з акта огляду МСЕК.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно - господарської діяльності) від 12.11.2025 №4759 "Про виплату грошового забезпечення та інших належних коштів членам сімей захоплених у полон або заручників, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (безвісті зниклих) військовослужбовців", на підставі протоколу засідання діючої комісії військової частини НОМЕР_1 №37 від 07.11.2025 відмовлено у виплаті частки грошового забезпечення та додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень та інших належних коштів, що в загальній сумі не перевищує 50% або 20% членам сімей захоплених у полон або заручників, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (безвісті зниклих) військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з відсутністю підтвердження, що військовослужбовець є законним представником заявника або заявник є отримувачем аліментів відповідно до додатку 1 цього наказу.

В Додатку 1 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.11.2025 №4759 "Список членів сімей військовослужбовців, яким відмовлено у виплаті у зв`язку з відсутністю підтвердження, що військовослужбовець є законним представником заявника або заявник є отримувачем аліментів" зазначено наступне: "військовослужбовець ОСОБА_2 ; заявник - донька ОСОБА_1 ; причина відмови - військовослужбовець не є законним представником заявника".

Не погоджуючись з відмовою у нарахуванні та виплаті грошового забезпечення та додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень та інших належних коштів, що в загальній сумі не перевищує 50% або 20% членам сімей захоплених у полон або заручників, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (безвісті зниклих) військовослужбовців, позивач звернувся до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається із Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (надалі - Закон №2011-XII) та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ч.6 ст.9 Закону №2011-ХІІ за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Законом України «Про внесення зміни до п.6 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 08.10.2024 №3995-ІХ, що введено в дію з 01.02.2025, щодо грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» зазначену правову норму викладено в наступній редакції: «За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.

Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону).

Порядок підтвердження справжності підпису військовослужбовця на особистому розпорядженні на випадок полону, оформлення та зберігання такого розпорядження та його скасування здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 16 цього Закону.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

Виплата грошового забезпечення особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок полону, та особам, передбаченим цим пунктом, здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців у нейтральних державах або зникнення безвісти, їх звільнення з полону або визнання судом безвісно відсутніми чи оголошення судом померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.

Грошове забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, підлягає індексації відповідно до закону. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення таких військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзацах четвертому - п`ятому цього пункту, належні та не виплачені військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти, суми грошового забезпечення після оголошення їх судом померлими включаються до складу спадщини.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігаються передбачені законом інші види забезпечення».

Отже, з 01.02.2025 п.6 ст.9 Закону №2011-ХІІ передбачає, що у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується :

дружині (чоловіку),

законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей,

дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам

батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені)

Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

Відповідно до п.2 р.I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (надалі - Порядок №260) грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Згідно з п.8 р.I Порядку №260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.

Пунктом 3 р.ХХХ Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям, зокрема безвісно відсутніми (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.

Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці) визначено Порядком виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 (надалі - Порядок №884).

Пунктом 2 Порядку № 884 передбачено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Згідно з п.3 Порядку №884, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, визначеним особам за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

До заяви про виплату грошового забезпечення (далі - заява про виплату) додаються такі документи: копія документа, що підтверджує встановлення інвалідності, - для виплати грошового забезпечення дітям військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам.

Відповідно до п.6 Порядку №884 виплата грошового забезпечення здійснюється у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені).

Аналіз п.6 Порядку № 884 повністю кореспондується із п.6 ст.9 Закону №2011-ХІІ та передбачає право дитини з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) на отримання грошового забезпечення зниклого безвісти батька військовослужбовця.

Судом встановлено, що 24.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до Військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просила нарахувати та виплатити їй грошове забезпечення безвісно зниклого ОСОБА_2 з 08 лютого 2025 року.

Разом із заявою позивачем надано копії: паспорту громадянина України; картки платника податків; свідоцтва про народження; свідоцтва про шлюб; виписки з акта огляду МСЕК.

Згідно Свідоцтва про народження № НОМЕР_2 від 02.11.2011 (а.с. 10), ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 (змінено прізвище на ОСОБА_6 після одруження згідно Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 21.08.2015 (а.с. 11).

Згідно виписки з акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №206988 від 13.03.2004, ОСОБА_5 є особою з інвалідністю ІІІ групи с дитинства (бестроково) (а.с. 12).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно - господарської діяльності) від 12.11.2025 №4759, на підставі протоколу засідання діючої комісії військової частини НОМЕР_1 №37 від 07.11.2025 відмовлено у виплаті частки грошового забезпечення та додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень та інших належних коштів, що в загальній сумі не перевищує 50% або 20% членам сімей захоплених у полон або заручників, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (безвісті зниклих) військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з відсутністю підтвердження, що військовослужбовець є законним представником заявника або заявник є отримувачем аліментів відповідно до додатку 1 цього наказу.

Суд вважає безпідставною вимогу військової частини щодо надання документів на підтвердження того, що військовослужбовець є законним представником повнолітньої доньки ОСОБА_7 або заявник є отримувачем аліментів, оскільки як пункт 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 08.10.2024 №3995-ІХ, так і пункт 6 Порядку №884 встановлюють безумовне право відповідних осіб, до яких входять діти з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку), на виплату грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця, та не містять такої вимоги як надання документів, на які посилається відповідач у оскаржуваному наказі.

З огляду на викладене, відмовляючи у нарахуванні та виплаті позивачу грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця (батька позивача), відповідач діяв не на підставі, та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно - господарської діяльності) від 12.11.2025 №4759 "Про виплату грошового забезпечення та інших належних коштів членам сімей захоплених у полон або заручників, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (безвісті зниклих) військовослужбовців", яким відмовлено у виплаті позивачу частки грошового забезпечення та додаткової винагороди.

Крім того, судом не надається оцінка посиланням представника відповідача, викладеним у відзиві на позов, що стосується підстав прийняття оскаржуваного наказу, оскільки такі підстави для відмови у нарахуванні та виплаті грошового забезпечення та додаткової винагороди в спірному наказі відсутні.

З метою належного захисту прав позивача на соціальне забезпечення, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно - господарської діяльності) від 12.11.2025 №4759 "Про виплату грошового забезпечення та інших належних коштів членам сімей захоплених у полон або заручників, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (безвісті зниклих) військовослужбовців" та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як повнолітній дитині з числа осіб з інвалідністю з дитинства грошове забезпечення зниклого безвісти ОСОБА_2 на підставі пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з 08 лютого 2025 року.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), третя особа - Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання дій протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно - господарської діяльності) від 12.11.2025 №4759 "Про виплату грошового забезпечення та інших належних коштів членам сімей захоплених у полон або заручників, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (безвісті зниклих) військовослужбовців".

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як повнолітній дитині з числа осіб з інвалідністю з дитинства грошове забезпечення зниклого безвісти ОСОБА_2 на підставі пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з 08 лютого 2025 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.