Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №520/8866/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 р. справа №520/8866/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненкно, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд (з урахуванням поданої уточненої позовної заяви):

1. визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо утримання ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 11.03.2026 року до 12.03.2026 року, повторного постановлення його на військовий облік та направлення його на повторну військово-лікарську комісію;

2. зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з військового обліку ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до довідки ВЛК № 3010 від 02.05.2022 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 на підставі статті 66А графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Отже, позивач вважає, що він виключений з військового обліку та не є військовозобов`язаним, однак, відповідач повторно постановив його на військовий облік. Вказані дії позивач вважає протиправними, у зв`язку з чим, з метою відновлення власних прав, вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 21.04.2026 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 11.03.2026, при цьому відомості про проходження ним військово-лікарської комісії, а також про зняття чи виключення з військового обліку в Реєстрі відсутні. Відповідач вказував, що відповідно до наданих позивачем документів його було взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також надано довідку ВЛК про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. На думку відповідача, обов`язок щодо завершення процедури виключення позивача з військового обліку та внесення відповідних відомостей до Реєстру покладався на ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також відповідач зазначав, що в базі АІТС «Оберіг» відсутні відомості про перебування позивача на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 і про проходження ним ВЛК у цьому територіальному центрі, а ІНФОРМАЦІЯ_6 не вживав заходів щодо поновлення позивача на військовому обліку. Крім того, відповідач звертав увагу суду на відсутність у позивача задекларованого місця проживання на території Закарпатської області, що, на його думку, свідчить про відсутність підстав для взяття позивача на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 у 2022 році. Окрім цього, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 не надано жодного доказу щодо вчинення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо нього злочинних дій. З огляду на викладене, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача заперечував проти доводів відповідача та наполягав на задоволенні позовних вимог. Зазначав, що відсутність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про проходження позивачем ВЛК та виключення його з військового обліку свідчить про неналежне виконання відповідачем обов`язків щодо ведення та актуалізації реєстру, а не про відсутність у позивача відповідного статусу. Вказував, що довідка ВЛК про непридатність до військової служби є чинною та не була скасована, а норми постанови Кабінету Міністрів України № 559 не підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли у 2022 році. Також зазначав про недостовірність окремих відомостей реєстру та безпідставність інших доводів відповідача щодо перебування позивача на військовому обліку. Просив суд критично оцінити доводи відзиву та задовольнити позов у повному обсязі.

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянин України (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»), ОСОБА_1 з 08.07.2024 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_2 ).

З 11.03.2026 його взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_10 у зв`язку зі зміною місця проживання та перебуванням на військовому обліку за новим місцем проживання.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»), з 06.02.2026 фактичним місцем проживання позивача є: АДРЕСА_3 , при цьому зареєстрованим місцем проживання залишається: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 3010 від 02.05.2022 року виданої ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_1 08.04.2022 року пройшов медичний огляд ВЛК. Діагноз: Полікістоз нирок ХНН І ст. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. 2 ступеню ризик високий. Остеохондроз поперекового відділу хребта. На підставі статті 66А графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Згідно із даними, що містяться у Військовому квитку НОМЕР_1 , ОСОБА_1 має відмітку про те, що з 08.04.2022 рроку лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_12 він визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку.

Як зазначено у позовній заяві, 11.03.2026 року ОСОБА_1 працівниками ТЦК доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_7 , де його поставлено на військовий облік та надано направлення на ВЛК від 12.03.2026. Окрім цього позивач вказує, що його незаконно утримували у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_13 з 11.03.2026 року до 12.03.2026 року.

Згідно із витягом із мобільного застосунку "Резерв +" від 17.03.2026 року, позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , має присвоєне звання солдат, потребує проходження базової загальновійськової підготовки, солдат резерву.

За результатами проведення огляду уролога від 20.03.2026 у КНП "Міська поліклініка №6" ХМР, позивачу встановлено основний діагноз: Полікістоз нирки, неуточнений; супутній діагноз: Гіперплазія передміхурової залози.

Позивач не прибув за повісткою до ТЦК та СП для проходження медичного огляду, про що останньому 30.04.2026 року надійшло повідомлення до мобільного застосунку «Резерв+», щодо виявленого порушення військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в реєстрі "Оберіг".

Вважаючи дії відповідача щодо утримання ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 11.03.2026 року до 12.03.2026 року, повторного постановлення його на військовий облік та направлення його на повторну військово-лікарську комісію протиправними, позивач звернувся до суду для належного захисту своїх прав із зазначеним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Стосовно позовних вимог у частині визнання протиправними дії щодо повторної постановки ОСОБА_1 на військовий облік та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з військового обліку ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 17 та 65 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Цей конституційний обов`язок реалізується через проходження громадянами України військової служби відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на момент виникнення даних спірних правовідносин.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ).

За змістом частин 3, 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ, військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

За нормами частини 3-5 статті 33 Закону №2232 військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина 1 статті 34 Закону №2232).

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Отже, обов`язки щодо взяття та виключення з військового обліку військовозобов`язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

23.02.2022 року постановою Кабінету Міністрів України №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154), пунктом 1 якого визначено: територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.

Закон України від 16.03.2016 року № 1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі Закон №1951-VІІІ) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).

Приписами статей 1, 2 Закону №1951- VІІІ встановлено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

У частинах 8-9 статті 5 статті 5 Закону №1951-VІІІ закріплено, що органами ведення Реєстру, серед іншого, є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які і забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Як зазначено в пункті 17-1 частини 1 статті 7 Закону №1951-VІІІ, до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Отже, обов`язок щодо внесення актуальних даних про військовозобов`язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів належить до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 9 Закону №1951-VІІІ встановлено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому розпорядником Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Таким чином, за змістом вищенаведених норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Як стверджує позивач, 11.03.2026 року відповідачем протиправно поставлено його на військовий облік та безпідставно направлено на ВЛК.

Приписами статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції, чинній на момент набуття позивачем статусу непридатного до військової служби) встановлено правила, що регулюють взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього. Так, частиною 6 статті 37 визначено, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які, зокрема, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до частини 10 статті 38 Закону №2232-ХІІ (в редакції, чинній на момент проходження позивачем ВЛК), призовники та військовозобов`язані, в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про це орган, де вони перебувають на військовому обліку.

Згідно наявних у матеріалах справи доказів, позивач відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 3010 від 02.05.2022 року виданої ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_1 08.04.2022 року пройшов медичний огляд ВЛК. Діагноз: Полікістоз нирок ХНН І ст. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. 2 ступеню ризик високий. Остеохондроз поперекового відділу хребта. На підставі статті 66А графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»), ОСОБА_1 з 08.07.2024 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_2 ). З 11.03.2026 його було взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_10 у зв`язку зі зміною місця проживання та перебуванням на військовому обліку за новим місцем проживання.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»), з 06.02.2026 фактичним місцем проживання позивача є: АДРЕСА_3 , при цьому зареєстрованим місцем проживання залишається: АДРЕСА_1 .

Натомість, позивачем не надано до суду жодних доказів виконання обов`язку щодо повідомлення органу, в якому він перебував на військовому обліку, про зміну адреси місця проживання, а також про обставини, що мають значення для ведення такого обліку, зокрема про проходження ним військово-лікарської комісії у 2022 році та визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Так само відсутні докази того, що після зміни місця проживання та взяття на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач звертався до зазначеного органу із заявами чи документами щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про результати проходження ВЛК від 08.04.2022.

Даних про перебування позивача на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_11 матеріали справи також не містять.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відомості про визнання позивача непридатним до військової служби за результатами проходження ВЛК у 2022 році були відсутні в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. При цьому позивачем не надано доказів виконання обов`язку щодо повідомлення органів військового обліку про зміну місця проживання, а також про проходження військово-лікарської комісії та прийняте за її результатами рішення про виключення з військового обліку. Також відсутні докази звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою про внесення відповідних відомостей до Реєстру.

За таких обставин, враховуючи відсутність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку за результатами проходження ВЛК у 2022 році, а також ненадання позивачем доказів повідомлення органів військового обліку про такі обставини, відповідач мав законні підстави для взяття позивача на військовий облік за новим місцем проживання.

Отже, суд не вбачає у діях відповідача щодо постановки позивача на військовий облік ознак протиправності, а тому підстави для виключення позивача з військового обліку відсутні.

Щодо позовних вимог у частині визнання протиправними дії щодо направлення ОСОБА_1 на повторну військово-лікарську комісію, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу четвертого частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Згідно абзацу четвертого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487).

Підпунктом 4 пункту 1 додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок).

Згідно пункту 69 Порядку особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.

Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.

Пунктом 74 Порядку передбачено, що резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11.

Пунктом 74 Порядку передбачено, що військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.

Направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване відповідно до пунктів 74-1 та 74-3 цього Порядку, повинно містити таку інформацію: реєстраційний номер та дату направлення, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), дату народження особи, яка направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, мету та дату початку медичного огляду військово-лікарською комісією, назву установи (закладу охорони здоров`я) та її поштову адресу. За бажанням військовозобов`язаних та резервістів такі направлення надсилаються в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, командиром військової частини або начальником центру рекрутингу Збройних Cил видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов`язаному та резервісту під особистий підпис.

З урахуванням наведених положень норм права, суд зазначає, що військовозобов`язані особи мають обов`язок періодично проходити медичний огляд на підставі відповідного направлення.

Таким чином, з огляду на вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, військовозобов`язані особи зобов`язані проходити медичний огляд за направленням територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Оскільки в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів були відсутні відомості про визнання позивача непридатним до військової служби за результатами військово-лікарської комісії у 2022 році, у відповідача були наявні передбачені законодавством підстави для направлення позивача на повторний медичний огляд. За таких обставин позивач був зобов`язаний з`явитися на військово-лікарську комісію відповідно до виданого йому направлення, а незгода з необхідністю проходження такого огляду не звільняла його від виконання зазначеного обов`язку.

Між тим, у ході судового розгляду встановлено, що позивач відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 3010 від 02.05.2022 року виданої ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_1 08.04.2022 року пройшов медичний огляд ВЛК. Діагноз: Полікістоз нирок ХНН І ст. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. 2 ступеню ризик високий. Остеохондроз поперекового відділу хребта. На підставі статті 66А графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»), ОСОБА_1 з 08.07.2024 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_2 ). З 11.03.2026 його було взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_10 у зв`язку зі зміною місця проживання та перебуванням на військовому обліку за новим місцем проживання. Дані щодо взяття особи на військовий облік або зняття/виключення особи з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 в АІТС «Оберіг» відсутні.

Під час розгляду справи позивачем не доведено факту проходження ним військово-лікарської комісії за направленням, виданим територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, а також не надано доказів наявності поважних причин для неявки на такий огляд. За відсутності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його непридатність до військової служби за результатами медичного огляду від 08.04.2022 року, відповідач мав законні підстави для направлення позивача на повторне проходження ВЛК, тоді як позивач був зобов`язаний з`явитися для проходження відповідного медичного огляду.

Разом із цим, у даній справі суд не перебирає повноваження ВЛК та не надає власну оцінку поставленому діагнозу щодо наявності підстав для визнання позивача таким, що непридатний до військової служби, а лише перевіряє дотримання процедури внесення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно поданих документів, які оформлені відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, місять всі необхідні реквізити та відомості, а також гербові печатки відповідача.

При цьому, під час розгляду справи позивач не надав до суду належних доказів, що з боку відповідача допущено будь-які порушення під час постановки позивача на військовий облік та направляння останнього на проходження медичного огляду ВЛК.

Окрім того, суд зазначає, що на момент проходження позивачем військово-лікарської комісії 08.04.2022 згідно довідки №3010 від 02.05.2022 року виданої ІНФОРМАЦІЯ_11 , за результатом якої позивач визнаний непридатним до військової служби, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів офіційно не був введений в експлуатацію, отже, твердження позивача про вчинення відповідачем протиправної бездіяльності щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку, є безпідставними.

З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного постановлення ОСОБА_1 на військовий облік та направлення його на повторну військово-лікарську комісію та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з військового обліку ОСОБА_1 .

Щодо позовних вимог у частині визнання протиправними дії щодо утримання ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 11.03.2026 року по 12.03.2026 року суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У спірних правовідносинах, позов складається з викладення позивачем обставин, які на його думку, свідчать про незаконне утримання в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 11.03.2026 року по 12.03.2026 року.

Водночас, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту його утримання у вказаний період.

Матеріали справи не містять документів чи інших доказів, які б свідчили про обмеження свободи пересування позивача, його примусове перебування в приміщенні відповідача або вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на незаконне утримання позивача.

Відтак, зазначені доводи позивача ґрунтуються виключно на його власних твердженнях та не підтверджені належними доказами, тому доводи позивача суд вважає необґрунтованими та не приймає їх до уваги під час розгляду справи.

До того ж, суд доходить до переконання про те, що у відносинах між Державою в особі компетентних суб`єктів права системи Міністерства оборони України та громадянином України з приводу виконання останнім почесного військового обов`язку із захисту Батьківщини діяння громадянина із приводу невиконання військового обов`язку в частині військового обліку утворює склад або адміністративного правопорушення, або кримінального правопорушення, а тому захист прав та інтересів такого громадянина повинен здійснюватись або у межах справи про адміністративне правопорушення, або у межах кримінального провадження, або у межах справи про скасування адміністративного стягнення.

Отже, в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, враховуючи те, що в досліджуваних правовідносинах встановлено, що відповідач за розглядом заяви позивача не прийняв встановленого чинним законодавством рішення суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають .

Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з частиною 1 статті 295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя Марина Лук`яненко