Суд: Печерський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Дата: 04 червня 2025 р.
Справа: №757/1204/24-к
Суддя: Шапутько С. В.
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1204/24-к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.06.2025 Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12023105060000691, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.12.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Коростишів Коростишівського району Житомирської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , що має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, є особою з інвалідністю ІІІ групи, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
03.12.2023 в другій половині дня ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Коростишів, Житомирської області, в парковій зоні біля пам?ятника (точніше час і місце встановити не представилось можливим) помітив поліетиленовий пакет із пазовим замком.
Взявши в руки вищевказаний поліетиленовий пакет, ОСОБА_4 оглянув його та усвідомив, що в даному пакетику знаходиться психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, після чого в останнього виник протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, для власного вживання, без мети збуту.
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання для власного вживання без мети збуту підняв з землі пакет з прозорого полімерного матеріалу з пазовим замком, після чого поклав його до правої кишені власної куртки, тим самим незаконно придбав та почав незаконно зберігати при собі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, без мети збуту. Після цього направився за фактичним місцем проживання, а саме, АДРЕСА_2 , де частину психотропної речовини вжив, а її залишки в полімерному пакеті поклав до правої кишені своєї куртки та продовжив незаконно зберігати до 14.12.2023.
14.12.2023, у другій половині дня, ОСОБА_4 , незаконно зберігаючи психотропну речовину без мети збуту, з міста Коростошів направився громадським транспортом до м. Києва по власних справах, а саме до зупинки маршрутного таксі станція метро «Либідська», і таким чином незаконно перевіз психотропну речовину без мети збуту.
У цей же день, 14.12.2023, приблизно о 18 год. 10 хв. ОСОБА_4 , маючи при собі незаконно придбану психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, який останній незаконно зберігав при собі без мети збуту, проходячи повз буд. 143/2 по вул. Велика Васильківська в м. Києві, був зупинений працівниками поліції, якими у правої кишені куртки останнього виявлено та в подальшому вилучено пакет з прозорого полімерного матеріалу, в середині якого знаходиться порошкоподібна речовина світло - бежевого кольору, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, масою 0,736 г.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та щиро розкаявся, викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення не оспорював та повністю із ними погодився, підтвердив в наданих суду показаннях.
Так, ОСОБА_4 зазначив, що 03.12.2023 сидів на лавці та побачив неподалік двох осіб чоловічої статі, які щось шукали, однак, нічого не знайшли та пішли. Після цього він підійшов до того місця, де щось шукали невідомі особи, та знайшов пакет з прозорого полімерного матеріалу з пазовим замком та поклав його до правої кишені власної куртки, розумішви, що в даному пакетику знаходиться психотропна речовина, обіг якої обмежено. Через декілька днів він вжив частину психотропної речовини в себе вдома та в подальшому в м. Києві по вул. Либідській його зупинили працівники патрульної поліції та при особистому огляді знайшли в нього вищевказану психотропну речовину, обіг якої обмежено. Обвинувачений щиро кається у скоєному, в подальшому таких вчинків не допустить, а також вказав, що він має неофіційне джерело доходу, оскільки працює на станції технічного обслуговування, а тому матиме матеріальну можливість сплатити штраф у разі призначення такого виду покарання.
З урахуванням визнання обвинуваченим винуватості, прокурором запропоновано порядок дослідження доказів у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 вважав недоцільним у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України досліджувати інші докази стосовно фактичних обставин вчиненого ним діяння. Розуміє, що в такому випадку буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Судом встановлено, що обвинувачений та прокурор не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, з урахуванням чого суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, визнав можливим і доцільним провести судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, провівши допит обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують його особу, з метою визначення вірної кваліфікації діяння, та визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, та його дії за встановлених судом обставин кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, перевезення та зберігання психотропних речовин без мети збуту,
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
В постанові від 03.08.2022 у справі № 415/299/20 Верховний Суд дійшов до висновку, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (ст. 66, ст. 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України на момент вчинення правопорушення та на момент ухвалення вироку є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд враховує повне визнання обвинуваченим своєї вини, його щире каяття.
Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено, прокурор на наявність таких обставин не посилався.
В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_4 має постійного місця проживання та реєстрації, офіційно не працевлаштований, однак, має тимчасовий заробіток, під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, є особою з інвалідністю ІІІ групи, раніше несудимий.
За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією вказаної статті.
Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.
Також суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави понесені на стадії досудового розслідування процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 3 029 грн. 12 коп. (висновок експерта № СЕ-19/111-23/67189-НЗПРАП від 21.12.2023), що підтверджуються довідкою її вартості.
На стадії досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, підстави для його застосування до набрання вироком законної сили - відсутні.
Керуючись ч. 9 ст. 100, ст. ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Запобіжний захід до ОСОБА_4 до набрання вироком суду законної сили не застосовувати.
Речові докази:
-психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,736 г. (сейф-пакет без номерного знаку), - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати витрати понесені на стадії досудового розслідування процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 3 029 грн. 12 коп. (висновок експерта № СЕ-19/111-23/67189-НЗПРАП від 21.12.2023).
Цивільний позов не заявлявся.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його оголошення, у разі неподання на нього апеляційної скарги.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його оголошення через Печерський районний суд м. Києва.
Копію вироку вручити учасникам кримінального провадження після його оголошення.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua