Вирок від 23 лютого 2026 р. у справі №757/49619/24-к — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49619/24-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.02.2026 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 62024100120000725, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Мар`янське Дніпропетровської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , що має середню спеціальну освіту, одружений, є військовослужбовцем, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, перебувавши у стані алкогольного сп?яніння та у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, 21.08.2024 о 22 год. 32 хв. знаходячись поблизу під"їзду № 1 будинку АДРЕСА_3 , діючи умисно, з мотивів неповаги до авторитету органів державної влади та правоохоронної діяльності в цілому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно- небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, наблизився до старшого лейтенанта Національної поліції України ОСОБА_5 та наніс один удар правою рукою в обличчя останнього, а саме - у ліве око, після чого штовхнув його двома руками у грудну клітину, внаслідок чого ОСОБА_5 впав на землю.

Внаслідок протиправних умисних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на верхній повіці лівого ока та садна на задній поверхні лівого плеча у нижній третині.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та щиро розкаявся, викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення не оспорював та повністю із ними погодився, підтвердив в наданих суду показаннях.

Так, ОСОБА_4 зазначив, що 21.08.2024 він, будучи військовослужбовцем, перебував у відпустці та відпочивав на одному з пляжів у м. Києві. Ввечері того ж дня разом зі своєю дружиною приїхав на місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Дружина направилась до квартири, а обвинувачений залишив вхідні двері відкритими та пішов до магазину. Через сильний вітер ці двері зачинились із характерним гучним звуком, у зв`язку з чим мешканці цього під`їзду зателефонували на гарячу лінію «102». Повернувшись із магазину, в якому придбав алкогольні напої, обвинувачений сів на лавку поблизу вказаного під`їзду та вживав алкогольний напій. Після цього прибув екіпаж патрульної поліції, в складі якого був потерпілий ОСОБА_5 , та направились в сторону обвинуваченого, який крикнув на їх адресу нецензурне слово. Працівники поліції повідомили його, що необхідно надати пояснення, однак, обвинувачений відмовився.

Після цього працівники поліції підійшли до зазначеного під`їзду та намагалися скористатися домофоном, проте, виклик не відбувався. В цей час обвинувачений підійшов до дверей під`їзду щоб їх відкрити, не маючи наміру завдавати будь-кому тілесних ушкоджень, і працівник патрульної поліції розпилив газовий балончик в бік обличчя обвинуваченого. Після цього останній піднявся до своєї квартири, витер очі, повернувся на вулицю та розпочався конфлікт між ним та працівниками патрульної поліції. Обвинувачений вказав, що перебував у стані алкогольного сп`яніння та був агресивно налаштований відносно працівників поліції через розпилювання ними в його бік газового балончику, тому завдав потерпілому тілесних ушкоджень. Після цього його скрутили та провели до автомобіля працівників патрульної поліції.

Далі обвинувачений пам`ятає, що прийшов до тями в закладі охорони здоров`я. В його крові виявлено марихуану та якусь наркотичну речовину, однак, він не вживав нічого крім алкоголю та марихуани. Водночас визнає, що перебував у станах алкогольного та наркотичного сп`яніння.

Через деякий час обвинувачений зустрівся з потерпілим, вибачився перед ним за свої дії. Обвинувачений щиро кається у скоєному та запевнив, що в подальшому таких вчинків не допустить, зробив для себе належні висновки, не вживає наркотичні засоби та алкогольні напої.

Обвинувачений вказав, що бере участь у бойових діях, неодноразово нагороджувався різними видами нагород в ході несення військової служби.

З урахуванням визнання обвинуваченим винуватості, прокурором запропоновано порядок дослідження доказів у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України. Просив призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, проти застосування ст. 75 КК України не заперечив. Також прокурор вказав, що речові докази та процесуальні витрати відсутні, цивільний позов не заявлявся та запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Обвинувачений ОСОБА_4 вважав недоцільним у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України досліджувати інші докази стосовно фактичних обставин вчиненого ним діяння. Розуміє, що в такому випадку буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Судом встановлено, що обвинувачений та прокурор не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, з урахуванням чого суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, визнав можливим і доцільним провести судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, провівши допит обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують його особу, з метою визначення вірної кваліфікації діяння, та визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про місце, дату та час проведення судового засідання у спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України, причини неприбуття суду не повідомив.

Судом, з урахуванням думки прокурора та обвинуваченого, належного повідомлення потерпілого про місце, дату та час проведення підготовчого судового засідання, його неповідомлення про причини неприбуття та не направлення заяви про відкладення судового засідання, визнано можливим провести судове засідання у відсутності потерпілого.

З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, та його дії за встановлених судом обставин кваліфікує за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв"язку з виконанням цим працівником службових обов"язків.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

В постанові від 03.08.2022 у справі № 415/299/20 Верховний Суд дійшов до висновку, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (ст. 66, ст. 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України на момент вчинення правопорушення та на момент ухвалення вироку є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд враховує повне визнання обвинуваченим своєї вини, його щире каяття.

Обставинами, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_4 суд враховує вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп"яніння, у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання та реєстрації, одружений, є військовослужбовцем 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов», за місцем служби характеризується позитивно, з 2019 виконував бойові завдання в районі проведення операції Об"єднаних сил, на сході України в Луганській області, з 24.02.2022 приймає активну участь у виконанні бойових завдань проти відкритої збройної агресії російської федерації на сході України, під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, раніше не судимий

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 345 КК України.

Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення та конкретні обставини його вчинення, вищевказані обставини, які характеризують особу обвинуваченого, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

На стадії досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, підстави для його застосування до набрання вироком законної сили - відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У разі продовження проходження ОСОБА_4 військової служби контроль за його поведінкою покласти на командира відповідної військової частини.

Запобіжний захід до ОСОБА_4 до набрання вироком суду законної сили не застосовувати.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його оголошення, у разі неподання на нього апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його оголошення через Печерський районний суд м. Києва.

Копію вироку вручити учасникам кримінального провадження після його оголошення.

Суддя ОСОБА_1