Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №185/6310/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6310/26

Провадження № 3/185/2071/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

19 травня 2026 року м.Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чернявська І.Г., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП,

установив:

До Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 643268 від 17.04.2026; серії ЕПР1 № 638683 від 12.04.2026; серії ЕПР1 № 643247 від 17.04.2026) для розгляду.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 643247 від 17.04.2026, встановлено, що 17.04.2026 о 16 год. 55 хв в м. Павлограді по вул. Івана Сірка, 279а, ОСОБА_1 керував автомобілем мазда 323 НОМЕР_2 з явними ознаками сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та за допомогою Алкотестер Драгер 6820 та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився. Зафіксовано на бодікамеру 795571, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 638683 від 12.04.2026, встановлено, що 12.04.2026 о 15 год. 51 хв в м. Павлограді по вул. Плехановій, 77, ОСОБА_1 керував автомобілем мазда 323 НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, повторно протягом поточного року, був освідчений на місці зупинки транспортного засобу під безприривну відеофіксацію, проба позитивна 1,69 проміле. Від проходження додаткового медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 643268 від 17.04.2026, встановлено, що 17.04.2026 о 16:55 годині в м. Павлограді по вул. Івана Сірка, 279а, ОСОБА_1 керував автомобілем мазда 323 НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керувати будь-яким транспортним засобом повторно протягом поточного року, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України – керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ та скоїв правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2026 року справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП об`єднано в одне провадження.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, шляхом направлення SMS повідомлення, про причини своєї неявки суд не повідомив. Крім того, до матеріалів справи долучено клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд також враховує, що адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, не належать до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою (ч. 2 ст. 268 КУпАП).

Суд наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що останній вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП так, як вина його підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до закону, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Факт вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 ОСОБА_1 , підтверджується матеріалами адміністративної справи: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 643268 від 17.04.2026; серії ЕПР1 № 638683 від 12.04.2026; серії ЕПР1 № 643247 від 17.04.2026;фактичними даними, що містяться на диску з відеоматеріалом, який додано до протоколу про адміністративне правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з відміткою «відмова» від 17.04.2026; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 14.04.2026, проба позитивна 1,69 проміле; копією Постанови Роменського міськрайонного суду Сумської області від 06.06.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП;направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 12.04.2026; рапортами; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; копією паспорта ОСОБА_1 ; копією Постанови серії ЕНА № 4823951 від 26.05.2025, довідками Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, відповідно до яких у ОСОБА_1 посвідчення водія не значиться.

Суд доходить висновку, що адміністративні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 130 КУпАП мали місце внаслідок порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 відповідно до якого, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, повторно протягом року та п. 2.9.а Правил дорожнього руху України відповідно до якого, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР передбачена ст. 130 КУпАП.

Крім того, пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР передбачена ст. 130 КУпАП. Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015р. (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п. 6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само й ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

В матеріалах справи містяться дані щодо відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 . Також підтверджується відеозаписом з бодікамери долученої до протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, долучені відеозаписи є належними та допустимими доказами, оскільки отримані у встановленому законом порядку, відеозапис містить обставини події правопорушення, на ньому зафіксовано весь хід спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, вказані відеозаписи дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення. Крім того, в матеріалах справи містяться дані щодо результатів проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», що проводився інспектором 12.04.2026 року о 15:51 год., згідно з яким, результат тесту – 1,69 %.

Відповідно до п. 12 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції суду не надано.

Таким чином, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КпАП України, тобто відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння та керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Відповідальність за порушення пункту 2.1.а ПДР України передбачена статтею 126 КУпАП. Частина 5 ст. 126 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою четвертою статті 126 КУпАП.

Отже, адміністративне правопорушення мало місце внаслідок порушення

п. 2.1.а Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 відповідно до якого, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року.

Поліцейськими протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 складені в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, розділам II, IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з-поміж вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.

Обставини, що пом`якшують або обтяжують адміністративну відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлені.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим застосувати до правопорушника адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу та за ч. 5 ст. 126 КпАП України у вигляді штрафу з позбавлення права керування транспортним засобам без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч. 2 ст. 36 КпАП України, суд остаточно застосовує до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 40, 126, 130, 283, 284 КУпАП, суддя

ухвалив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126, Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення:

за ч. 2 ст. 130 КпАП України у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу;

за ч. 5 ст. 126 КпАП України у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохстах неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу;

Відповідно до ст. 36 КпАП України остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 копійок на користь держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанову може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя І. Г. Чернявська