Вирок від 07 червня 2026 р. у справі №204/5997/22 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Суд: Чечелівський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників

Дата: 07 червня 2026 р.

Справа: №204/5997/22

Суддя: Білик І. А.

Справа № 204/5997/22

Провадження № 1-кп/204/152/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченої: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро кримінальне провадження №12022053390000225, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 березня 2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у м. Краматорську, Донецької області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої,

-24.09.2021 року Краматорським міським судом Донецької області за ч.2 ст. 301 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно із Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою.

Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом. Всупереч вказаним нормам міжнародного права президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_6 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (XXV) від 21.12.1965 №2131 (XX), від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України. Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків. До здійснення збройної агресії РФ проти України керівництвом держави-агресора було залучено підрозділи силового блоку терористичної організації «ДНР».

24 лютого 2022 року указом Президента України ОСОБА_7 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента №133/2022 від 14.03.2022, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента №259/2022 від 18.04.2022, з 05:30 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента №341/2022 від 17.05.2022. ОСОБА_4 при невстановлених обставинах та у невстановлений час з метою обміну інформацією з необмеженою кількістю осіб у загальнодоступній та соціально-орієнтованій мережі «twitch.tv» створила особисту сторінку (аккаунт) за назвою - « ОСОБА_8 » (ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Так, 20.03.2022 (точний час не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою:

АДРЕСА_1 , діючи умисно, з політичних та ідеологічних мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою вираження своєї позиції до здійснення збройної агресії проти України з боку Російської Федерації, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, використовуючи власний акаунт «ІНФОРМАЦІЯ_2 » в соціально-орієнтованій мережі «twitch.tv» розмістила на зазначеній платформі відеозапис прямої трансляції, який було переглянуто інтернет-користувачами понад 1500 разів, із вираженням власної думки стосовно прихильності до т. зв. «ДНР», визнання правомірним намір від`єднання м. Краматорська від України у 2014 році, на якому виправдовувала, визнавала правомірною, заперечувала здійснення збройної агресії проти України з боку Російської Федерації, а також висловлювала прихильність до створення та існування терористичної організації - т. зв. «ДНР» на території України, тим самим виправдовувала зала, визнавала правомірною, заперечувала тимчасову окупацію частини території України.

Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у поширенні матеріалів, в яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, кваліфікуються за ч. 2 ст. 436-2 КК України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, визнала у повному обсязі, заявила про щире каяття у вчиненому і повністю підтвердила обставини, зазначені в обвинувальному акті. Просила провести розгляд справи відповідно до ст.349 КПК України.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачена та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали кримінального провадження №1202205339000225, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_4 , довідку про фактичну вартості проведення лінгвістичної експертизи за висновком № 43 від 15.04.2022 року, постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_4 у поширенні матеріалів, в яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 покарання судом враховуються вимоги, передбачені ч.1 ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.2 ст.436-2 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченої, обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченої.

Судом встановлено, що обвинувачена раніше судима, має не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинила в період іспитового строку нетяжкий злочин проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку передбачений ч.2 ст. 436-2 КК України, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття обвинуваченої. Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.

Відповідно до положень ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що поведінка обвинуваченої свідчить про їй схильність до вчинення умисних злочинів, про небажання ставати на шлях виправлення, а тому обвинуваченій необхідно призначити покарання виключно у виді позбавлення волі, що відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченої, цілям її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість вчинених кримінальних правопорушень по даним кримінальним провадженням не встановлено.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 вчинила зазначене кримінальне правопорушення після ухвалення вироку Краматорського міського суду Донецької області від 24 вересня 2021 року, але до повного відбуття покарання, а тому суд вважає за необхідне, призначити остаточне покарання ОСОБА_4 за правилами ч.1 ст.71 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.07.2022 року відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., залишати постійне місце проживання. Строк дії ухвали до 15.08.2022 року. Строк дії вказаного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту закінчився, клопотань про його продовження не надходило.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.

Відповідно до положень ст.ст. 96-1 та 96-2 КК України, процесор чорного кольору NZX підлягають спеціальній конфіскації, як знаряддя вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 436-2 КК України.

Згідно ч.2 ст.124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої фактичну вартість проведення експертизи, згідно наданої довідки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 369-371, 373-376, 394 КПК України, суд,–

У Х В А Л И В:

ОСОБА_9 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, без конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Краматорського міського суду Донецької області від 24 вересня 2021 року та ОСОБА_10 призначити остаточне покарання у вигляді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, без конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_10 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави фактичну вартість проведення судової експертизи № 43 від 15.04.2022 року, у розмірі – 4 719,25 грн.

Речові докази: процесор чорного кольору NZX, який переданий ОСОБА_4 на відповідне зберігання - примусово безоплатно вилучити у власність держави в порядку спеціальної конфіскації згідно з ст.ст. 96-1, 96-2 КК України; web - камера чорного кольору Logitech HD 1080, web -камера чорного кольору Logitech HD 720, флеш носій 8 GB Silicon Powers чорного кольору, безпровідний маршрутизатор TL-WR740N білого кольору, мікрофон марки Blue срібного кольору, ноутбук марки Name LENOVO Idea Pad Gaming 3 чорно-синього кольору, мобільний телефон Samsung SM-A7/5F/ НОМЕР_1 , флеш носій Transcend 8 GB синього кольору, які передані ОСОБА_4 на відповідальне зберігання – залишити ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Чечелівський районний суд міста Дніпра.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення вироку направляється учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua